Економіка Гаїті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Республіка Гаїті — надзвичайно відстала країна в Центральній і Південній Америці та одна з найбідніших держав світу. 60% населення безробітні, 50% — неписьменні, 4/5 населення живуть за межею бідності. СНІДом заражені 6% населення — 5% сільського, 12% міського.

ландшафти Гаїті
Azuei foret pins.JPG

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Гаїті поділяється на 10 департаментів. Департаменти поділяються на 41 округ та 133 комуни.

Республіка Гаїті

Економічна історія[ред. | ред. код]

У колоніальний період Гаїті експортувала культури плантацій — бавовна, кава, какао. Спеціалізація на експорті сільськогосподарських продуктів зберігається і нині. До 70-х років промисловість Гаїті була представлена дрібними підприємствами легкої та харчової промисловості, що виготовляли текстиль, цемент, фарби, мило, взуття та переробну сільськогосподарську продукцію. У 70-х роках на острові були побудовані експортоорієнтовані підприємства з виробництва електроніки, іграшок і взуття. Туризм став грати важливу роль в економіці країни, проте в 80-х роках потік туристів скоротився через поширення СНІДу і через нестабільну політичну ситуацію

Рік ВВП, $ ВВП на душу населення, $ Інфляція
1 1980 8037 1482 18
2 1981 8526 1544 8.1
3 1982 8709 1550 8.5
4 1983 9074 1586 8.8
5 1984 9475 1627 8.1
6 1985 9850 1661 8.5
7 1986 10049 1665 8.5
8 1987 10246 1667 −5.0
9 1988 10657 1714 2.9
10 1989 10738 1693 10.9
11 1990 11268 1740 20.4
12 1991 11882 1802 19.0
13 1992 11510 1712 21.3
14 1993 11136 1623 18.8
15 1994 10014 1428 37.4
16 1995 11230 1566 30.2
17 1996 11.917 1624 21.9
18 1997 12.443 1747 16.2
19 1998 12.856 1766 13.5
20 1999 13.395 1801 8.0
21 2000 13.806 1817 11.0
22 2001 13.900 1802 16.7
23 2002 14.156 1785 9.6
24 2003 14.513 1798 26.7
25 2004 14.333 1744 28.3
26 2005 14.917 1783 16.8
27 2006 15.604 1832 13.1

.

CapHaitienMarche.jpg

Сільське господарство[ред. | ред. код]

У сільському господарстві зайнято дві третини населення. Оброблювані землі становлять третину території країни. Безземельні селяни складають майже половину сільського населення. Обробка землі ведеться примітивними засобами. Розвиток сільського господарства утруднено через умови ландшафту — добре зрошувані землі знаходяться в гірських районах, що не дозволяє розгортати великі господарства, а рівнини занадто посушливі. Кава, бавовна і какао-боби — основні продукти експорту Гаїті. Для внутрішнього споживання вирощуються також картопля, рис, просо, банани, кукурудза.

Amid rows of cabbage, Haiti.jpg

Промисловість[ред. | ред. код]

На Гаїті знайдені родовища золота, бокситів, молібдену і міді, але вони слабо освоєні і добуваються в малій кількості. Добувна промисловість не грала істотної ролі в промисловості країни. Головні галузі промисловості — харчова, цементна і д.р.

Транспорт[ред. | ред. код]

Протяжність автомобільних доріг становить приблизно 4 тис. кілометрів, але більша їх частина не має твердого покриття і тому вони непридатні в сезон дощів. Між головними містами країни прокладені дороги з твердим покриттям, є залізниці.

Аеропорти[ред. | ред. код]

  • всього — 14 , в тому числі:
    • з твердим покриттям — 4
    • без твердого покриття — 10

Автомобільні дороги[ред. | ред. код]

  • всього — 4160 км, у тому числі:
    • з твердим покриттям — 1011 км
    • без твердого покриття — 3149 км

Найбільші порти[ред. | ред. код]

Комунікації[ред. | ред. код]

  • Телефонні лінії — 145 300 .
  • Мобільні стільникові телефони — 140 тисяч. Внутрішній зв'язок незадовільний. Послуги міжнародного зв'язку лише трохи кращі. Код — 509. Є 1 наземна супутникова станція Інтелсат (Атлантичний океан).
  • Радіомовні станції :
    • AM — 41
    • FM — 26.
  • Телевізійні мовні станції — 2 (і кабельна служба телебачення) (1997).
  • Інтернет-код країни — .ht
  • Кількість користувачів Інтернету — 650 тис. (2006 рік).

Фінанси[ред. | ред. код]

Грошова одиниця Гаїті — ґурд (HTG). Емісію здійснює Банк Республіки Гаїті. Золотовалютні резерви Гаїті складають приблизно 80640000 доларів, зовнішній борг — 1,2 млрд, отримання економічної допомоги — 150 млн.

Торгівля[ред. | ред. код]

Туризм[ред. | ред. код]

Щороку Гаїті відвідують близько 400 тис. туристів. Країна приваблює їх своєю природою (територія острова вважається однією з найбагатших видовим складом рослинності серед усіх островів Карибського моря). Популярним напрямком є піший туризм в національних парках Макайя і Ла-візит. Є також декілька кінних маршрутів, які зазвичай прокладаються по гірських районах. Розвинуті безліч видів активного морського відпочинку — плавання, дайвінг, сноркелінг, віндсерфінг та ін.

Найпопулярнішою серед туристів є столиця Гаїті Порт-о-Пренс. Головні пам'ятки: готель Олоффсон, розташований в колоніальному особняку XIX ст., собор Катедраль-де-Порт-о-Пренс, собор Нотр-Дам, собор Катедраль-де-Сан-Триніті, площа Героїв незалежності, статуя Невідомого раба, форт Сан-жак, Національний Палац, замок Лаферьєр, особняки Гіндербред і Делфі, Національна бібліотека і будівля Національного архіву, Національний музей, Музей національного пантеону і Музей гаїтянського мистецтва коледжу Сен-Пьер.

Друге за відвідуваністю місто Кап-Аїтьєн. Палац Сан-Сусі лежить в оточенні вишуканих садів на південній околиці міста. Найкращий час для відпочинку на Гаїті — зимовий період, коли погода помірно тепла, а вологість невисока.

Посилання[ред. | ред. код]