Економіка Киргизстану

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Економіка Киргизстану
Osh Bazaar in Bishkek, Kyrgyzstan- dried fruits and nuts.jpg
Базар Ош у місті Бішкек
Валюта 1 Киргизький сом = 100 тійінів.
Фінансовий рік календарний рік
Організації ВТО
Статистика
ВВП $21,01 млрд. (2016)
Ріст ВВП 2,2 % (2016)
ВВП на душу населення $3,500 (2016)
ВВП за секторами сільське госоподарство: 17,9 %, промисловість: 25,9 %, послуги: 56,2 % (2016)
Інфляція (ІСЦ) 2,9 % (2016)
Населення
поза межою бідності
33,7 % (2011)
Індекс Джіні 33,4 (2007)
Робоча сила 2,778 млн. (2016)
Робоча сила
за секторами
сільське господарство - 48 %
промисловість - 12,5 %
сфера послуг - 39,5 % (2005)
Безробіття 8,1 % (2014)
Галузі виробництва машинобудування, текстиль, харчова промисловість, виробництво цементу, взуття, деревина, холодильники, меблі, електродвигуни, золото, рідкоземельні метали
Зовнішня діяльність
Експорт $1,453 млрд. (2016)
Експортні товари золото, бавовна, вовна, одяг, м'ясо; ртуть, уран, електрика; машини та обладнання; взуття
Партнери Швейцарія Швейцарія 26 %
Узбекистан Узбекистан 22,6 %
Казахстан Казахстан 20,8 %
Flag of the United Arab Emirates.svg ОАЕ 4,9 %
Туреччина Туреччина 4,5 %
Афганістан Афганістан 4,5 %
Росія Росія 4,2 % (2015)
Імпорт $3,146 млрд. (2016)
Імпортні товари нафтa і газ, машини і обладнання, хімікати, продукти харчування
Партнери Flag of the People's Republic of China.svg КНР 56,4 %
Росія Росія 17,1 %
Казахстан Казахстан 9,9 % (2015)
Державні фінанси
Борг $7,728 млрд. (2016)
Доходи $2,04 млрд. (2016)
Витрати $2,354 млрд. (2016)
Головне джерело: CIA World Fact Book[1]

Киргизстан — індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: дрібне машино будування, текстильна, харчова, цементна, взуттєва, холодильного обладнання, моторобудівна, гірнича. Основний вид транспорту — автомобільний. Є трубопровідний та залізничний, але через гірський рельєф розвиток їх обмежений. Протяжність автошляхів — бл. 40 тис. км. Судноплавство по оз. Іссик-Куль. Між Бішкеком (з аеропорту «Манас») і обласними центрами підтримується повітряне сполучення.

Історія[ред.ред. код]

Після проголошення незалежності у 1991 економіка Киргизстану стала на шлях ринкових перетворень. За радянської влади Киргизстан переважно слугувала джерелом сировини, яка відправлялася на переробку в інші регіони СРСР. До кінця 1991 республіка не могла самостійно експортувати і імпортувати товари і вступати у економічні відносини із зарубіжними країнами. Перехід до ринкової економіки виявився важким. Внаслідок дефіциту ресурсів, інфляції і поганій організації праці національний прибуток знизився в 1992 на 26% в порівнянні з 1991, промислове виробництво впало на 27%, а сільськогосподарське — на 14%. У 1993–1994 рр. виробництво продовжувало падати.

У 1994 обсяг промислового виробництва знизився на 21% в порівнянні з 1993, а падіння виробництва продовольства становило 17%. Рівень інфляції — 466% в 1993 і 87,2% в 1994. В спостерігалося істотне зростання рівня виробництва (на 47% до 1996), в основному за рахунок видобутку золота в районі Кумтор (масив Ак-Шийрак), а річний рівень інфляції склав менше 30%. Істотні успіхи були досягнуті в галузі приватизації. До 1995 бл. 60% підприємств (бл. 53 тис.) було приватизовано. До кінця 1990-х років понад 90% промислової продукції вироблялося приватними підприємствами. Успіхи були досягнуті навіть в надзвичайно складній задачі приватизації колгоспів і радгоспів. Завдяки законам, прийнятим в 1994 і 1997, більша частина сільськогосподарських угідь і техніки перейшла в руки приватних власників, які в 1998 виробили понад 75% всього обсягу сільськогосподарської продукції. Основу сільського господарства Киргизстану складає тваринництво (вівчарство, молочно-м'ясне скотарство, конярство).

У 1997 трудові ресурси становили 1,7 млн чол., причому в сільському господарстві було зайнято бл. 41%, в сфері обслуговування — 40%, в промисловості — 19%. Безробіття залишається однією з найгостріших проблем Киргизстану, становлячи 4,8% за офіційним даними і від 25 до 30% — за неофіційними експертними оцінками.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 4 млрд. Темп зростання ВВП — 3,6%. ВВП на душу населення — $ 863. Прямі закордонні інвестиції — $ 28,8 млн Імпорт — $ 1,4 млрд (г.ч. Росія — 24,2%, Узбекистан — 14,5%, Казахстан — 8,9%, Німеччина — 6,2%, Китай — 5,3%). Експорт — $ 1,2 млрд (г.ч. Німеччина — 37,0%, Казахстан — 16,7%, Росія — 16,4%, Узбекистан — 7,5%, Китай — 3,1%).

Енергетика[ред.ред. код]

Основне джерело електроенергії — ГЕС. Енергії, яку виробляють в країні досить для задоволення потреб власної важкої промисловості і експортного постачання.

Міжнародна співпраця[ред.ред. код]

Європейський банк реконструкції та розвитку (EBRD) продовжує грати активну роль в розвитку Киргизстану, фінансуючи понад 15 проектів, зокрема видобутку золота (родов. Кумтор).

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.