Економіка Киргизстану
| Економіка Киргизстану | |
|---|---|
 Базар Ош у місті Бішкек | |
| Валюта | 1 Киргизький сом = 100 тійінів. |
| Фінансовий рік | календарний рік |
| Організації | ВТО |
| Статистика | |
| ВВП | ▲ $21,01 млрд (2016) |
| Зростання ВВП | ▲ 2,2 % (2016) |
| ВВП на душу населення | $3,500 (2016) |
| ВВП за секторами | сільське господарство: 17,9 %, промисловість: 25,9 %, послуги: 56,2 % (2016) |
| Інфляція (ІСЦ) | 2,9 % (2016) |
| Населення поза межею бідності |
33,7 % (2011) |
| Індекс Джіні | 33,4 (2007) |
| Робоча сила | 2,778 млн (2016) |
| Робоча сила за секторами |
сільське господарство - 48 % промисловість - 12,5 % сфера послуг - 39,5 % (2005) |
| Безробіття | 8,1 % (2014) |
| Галузі виробництва | машинобудування, текстиль, харчова промисловість, виробництво цементу, взуття, деревина, холодильники, меблі, електродвигуни, золото, рідкоземельні метали |
| Зовнішня діяльність | |
| Експорт | $1,453 млрд (2016) |
| Експортні товари | золото, бавовна, вовна, одяг, м'ясо; ртуть, уран, електрика; машини та обладнання; взуття |
| Партнери |
.svg){kind=small} Швейцарія 26 % Узбекистан 22,6 % Казахстан 20,8 % ОАЕ 4,9 % Туреччина 4,5 % Афганістан 4,5 % Росія 4,2 % (2015) |
| Імпорт | $3,146 млрд (2016) |
| Імпортні товари | нафта і газ, машини і обладнання, хімікати, продукти харчування |
| Партнери |
 КНР 56,4 % Росія 17,1 % Казахстан 9,9 % (2015) |
| Державні фінанси | |
| Борг | $7,728 млрд (2016) |
| Доходи | $2,04 млрд (2016) |
| Витрати | $2,354 млрд (2016) |
| Головне джерело: CIA World Fact Book[1] | |
Киргизстан — індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: дрібне машинобудування, текстильна, харчова, цементна, взуттєва, холодильного обладнання, моторобудівна, гірнича. Основний вид транспорту — автомобільний. Є трубопровідний та залізничний, але через гірський рельєф розвиток їх обмежений. Протяжність автошляхів — бл. 40 тис. км. Судноплавство по оз. Іссик-Куль. Між Бішкеком (з аеропорту «Манас») і обласними центрами підтримується повітряне сполучення.
Історія[ред. | ред. код]
Після проголошення незалежності у 1991 економіка Киргизстану стала на шлях ринкових перетворень. За радянської влади Киргизстан переважно слугувала джерелом сировини, яка відправлялася на переробку в інші регіони СРСР. До кінця 1991 республіка не могла самостійно експортувати і імпортувати товари і вступати у економічні відносини із зарубіжними країнами. Перехід до ринкової економіки виявився важким. Внаслідок дефіциту ресурсів, інфляції і поганій організації праці національний прибуток знизився в 1992 на 26 % в порівнянні з 1991, промислове виробництво впало на 27 %, а сільськогосподарське — на 14 %. У 1993–1994 рр. виробництво продовжувало падати.
У 1994 обсяг промислового виробництва знизився на 21 % в порівнянні з 1993, а падіння виробництва продовольства становило 17 %. Рівень інфляції — 466 % в 1993 і 87,2 % в 1994. В спостерігалося істотне зростання рівня виробництва (на 47 % до 1996), в основному за рахунок видобутку золота в районі Кумтор (масив Ак-Шийрак), а річний рівень інфляції склав менше 30 %. Істотні успіхи були досягнуті в галузі приватизації. До 1995 бл. 60 % підприємств (бл. 53 тис.) було приватизовано. До кінця 1990-х років понад 90 % промислової продукції вироблялося приватними підприємствами. Успіхи були досягнуті навіть в надзвичайно складній задачі приватизації колгоспів і радгоспів. Завдяки законам, прийнятим в 1994 і 1997, більша частина сільськогосподарських угідь і техніки перейшла в руки приватних власників, які в 1998 виробили понад 75 % всього обсягу сільськогосподарської продукції. Основу сільського господарства Киргизстану складає тваринництво (вівчарство, молочно-м'ясне скотарство, конярство).
У 1997 трудові ресурси становили 1,7 млн чол., причому в сільському господарстві було зайнято бл. 41 %, в сфері обслуговування — 40 %, в промисловості — 19 %. Безробіття залишається однією з найгостріших проблем Киргизстану, становлячи 4,8 % за офіційним даними і від 25 до 30 % — за неофіційними експертними оцінками.
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 4 млрд. Темп зростання ВВП — 3,6 %. ВВП на душу населення — $ 863. Прямі закордонні інвестиції — $ 28,8 млн Імпорт — $ 1,4 млрд (г.ч. Росія — 24,2 %, Узбекистан — 14,5 %, Казахстан — 8,9 %, Німеччина — 6,2 %, Китай — 5,3 %). Експорт — $ 1,2 млрд (г.ч. Німеччина — 37,0 %, Казахстан — 16,7 %, Росія — 16,4 %, Узбекистан — 7,5 %, Китай — 3,1 %).
Енергетика[ред. | ред. код]
Основне джерело електроенергії — ГЕС. Енергії, яку виробляють в країні досить для задоволення потреб власної важкої промисловості і експортного постачання.
Міжнародна співпраця[ред. | ред. код]
Європейський банк реконструкції та розвитку (EBRD) продовжує грати активну роль в розвитку Киргизстану, фінансуючи понад 15 проектів, зокрема видобутку золота (родов. Кумтор).
Див. також[ред. | ред. код]
- Корисні копалини Киргизстану
- Історія освоєння мінеральних ресурсів Киргизстану
- Гірнича промисловість Киргизстану
- Геологія Киргизстану
- Гідрогеологія Киргизстану
Джерела[ред. | ред. код]
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
Посилання[ред. | ред. код]
- Minister wants bigger role for local mining firms [Архівовано 29 вересня 2007 у Wayback Machine.]
| |||||
- ↑ Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.