Економіка Гватемали
| Економіка Гватемали | |
|---|---|
 Ринок в Гватемалі | |
| Валюта | Гватемальський кетсаль (GTQ) |
| Фінансовий рік | календарний рік |
| Організації | ВТО |
| Статистика | |
| ВВП |
▲ $85,985 млрд. (номінал, 2021) ▲ $153,222 млрд. (ПКС, 2019) |
| Зростання ВВП |
3,1 % (2018) 3,6 % (2019) - 3,0 % (2020) 4,1 % (2021) |
| ВВП на душу населення |
▲ $4,880 (номінал, 2022) ▼ $8,705 (ПКС, 2019) |
| ВВП за секторами |
сільське господарство: 13,3 % промисловість: 23,4 % послуги: 63,2 % (2017) |
| Інфляція (ІСЦ) | 6,9 % (2022) |
| Населення поза межею бідності |
45,9 % (2021) |
| Індекс Джіні | 48,3 високий (2014) |
| Робоча сила | 6,884 млн. (2022) |
| Робоча сила за секторами |
сільське господарство: 29 % промисловість: 22 % послуги: 49 % (2021) |
| Безробіття | 2,6% (2022)[1] |
| Галузі виробництва | цукор, текстиль та одяг, меблі, хімічна промисловість, нафта, метали, гума, туризм |
| Зовнішня діяльність | |
| Експорт | $11,658 млрд. (2020) |
| Експортні товари | цукор, кава, нафта, одяг, банани, фрукти та овочі, кардамон, продукція переробної промисловості, дорогоцінні камені та метали, електроенергія |
| Партнери |
 США 34,59% КНР 12,37% Мексика 11,67%  Сальвадор 5,36%.svg){kind=small} Коста-Рика 3,78% (2020) |
| Імпорт | $18,198 млрд. (2020) |
| Імпортні товари | паливо, машини та транспортне обладнання, будівельні матеріали, зерно, добрива, електроенергія, мінеральні продукти, хімічна продукція, пластикові матеріали та вироби з них |
| Партнери |
США 32,28% Сальвадор 11,27% Гондурас 8,74% Нікарагуа 5,68% Мексика 3,97%(2020) |
| Державні фінанси | |
| Борг | 24,7% ВВП (2017) |
| Доходи | $8,1648 млрд. (2017) |
| Витрати | $9,156 млрд. (2017) |
| Головне джерело: CIA World Fact Book[2] | |
Гватемала — г.ч. аграрна країна. За обсягом виробництва Гватемала перевершує інші країни Центральної Америки. Основні галузі промисловості: гірнича (свинцево-цинкові руди, нафтова), нафтохімічна, текстильна, цукрова. В промисловості в кінці ХХ ст. зайнято бл. 25% працюючих. Тр-т г.ч. автомобільний та морський, частково — залізничний. У 1990-і роки уряд здійснював інтенсивну програму дорожнього будівництва. Морські порти: Пуерто-Барріос, Сан-Хосе, Чамперико. У столиці — міжнародний аеропорт «Ла-Аурора».
Історія[ред. | ред. код]
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2001]: ВВП — $ 16,6 млрд. Темп зростання ВВП — 5,1%. ВВП на душу населення — $ 1533. Прямі закордонні інвестиції — $ 534 млн. Імпорт (промислові товари, продукти харчування) — $ 5,1 млрд (г.ч. США — 45%; Мексика — 12,7%; Ель-Сальвадор — 5%, Венесуела — 4,9%). Експорт (кава, цукор, бавовна, банани, кардамон і нафта) — $ 3,5 млрд (г.ч. США — 47,6%; Ель-Сальвадор — 10%; Гондурас — 5,8%; Німеччина — 4,9%).
Уряд Ґватемали заохочує іноземні інвестиції. Капіталовкладення США в економіку Ґватемали за обсягом перевищують вкладення в інших країнах регіону. З середини 1960-х до кінця 1970-х років спостерігалося суттєве зростання ВВП. Середньорічний приріст в період в 1965–1978 становив майже 6%, на початку і середині 1980-х років він сповільнилися, а у 1981 відмічене падіння виробництва. Відновлення цивільного правління в країні позитивно вплинуло на економіку. У 1987 економічне зростання становило 3,5%, а в 1990-х роках його темпи стійко росли, досягши 4,3% в 1997. Середній приріст в період 1998–2002 становить бл. 5% на рік.
Промисловість[ред. | ред. код]
У 1994 частка промислового сектора — 19% ВВП і 17% трудових ресурсів. Найдинамічніше зростання відмічене в будівництві і галузях, пов'язаних з туризмом, який є другим джерелом валютних надходжень (2,4% ВВП). Країна має значний гідроенергетичний потенціал. Потужність ГЕС у 973,5 тис. кВт (1995).
Сільське господарство[ред. | ред. код]
Сільське господарство — основа економіки Ґватемали. У 1997 воно давало бл. 70% обсягу експорту, 25% ВВП, в ньому зайнято 50% працездатного населення. З 1985 по 1998 площа кавових плантацій збільшилася з 228,2 тис. га до 250,6 тис. га, при цьому виробництво кави зросло з 179 до 236 тис. т. Площа плантацій кардамон збільшилася з 32,6 до 48,6 тис. га, а їх продукція — з 7,3 до 16,7 тис. т. За той же час площа, зайнята під посіви кукурудзи, скоротилася з 16 до 14 млн га, але урожай кукурудзи зріс з 1070 до 1120 тис. т. Вирощують також чорні боби, рис, банани, бавовник, фрукти і овочі. Розширюється експлуатація лісів Петена.
Див. також[ред. | ред. код]
- Корисні копалини Гватемали
- Історія освоєння мінеральних ресурсів Гватемали
- Гірнича промисловість Гватемали
- Геологія Гватемали
- Виробництво кави у Гватемалі
Джерела[ред. | ред. код]
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
| |||||
- ↑ Безробіття (World Bank/Всесвітній банк) - Гватемала. data.worldbank.org. World Bank. Архів оригіналу за 26 серпня 2023. Процитовано 30 липня 2023.
- ↑ Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.