Еріх Беренфенгер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Еріх Беренфенгер
Erich Bärenfänger
Народження 12 січня 1915(1915-01-12)
Менден (Зауерланд), Німецька імперія
Смерть 2 травня 1945(1945-05-02) (30 років)
Берлін, Третій рейх
Країна Flag of Germany.svg Німеччина
Приналежність Третій Рейх Третій рейх
Вид збройних сил Сухопутні війська
Рід військ піхота
Роки служби 19361945
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Звання Generalmajor (Wehrmacht).svg Генерал-майор
Командування 50-та піхотна дивізія
Війни / битви
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Золотий німецький хрест
За поранення (нагрудний знак)
За поранення (нагрудний знак)
За поранення (нагрудний знак)
Лицарський Хрест ордена Корони Румунії
Кавалер ордена «За хоробрість» (Болгарія)
Нагрудний штурмовий піхотний знак

Еріх Беренфенгер (нім. Erich Bärenfänger; 12 січня 1915 — 2 травня 1945) — німецький офіцер, учасник Другої світової війни, генерал-майор вермахту28 квітня 1945 року), один з 160 кавалерів Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям та мечами. Покінчив життя самогубством.

Початок військової кар'єри[ред.ред. код]

Призваний на військову службу в жовтні 1936, в піхотний полк. У квітні 1938 року в званні унтер-офіцера пройшов 4-тижневі курси підготовки офіцерів резерву, у листопаді 1938 року в званні фельдфебеля перейшов на службу в прикордонний полк. У квітні 1939 отримав звання лейтенанта резерву (тобто без закінчення військового училища) і призначений командиром взводу.

Напередодні початку Другої світової війни прикордонний полк, в якому служив лейтенант Беренфенгер, був перейменований в 123-й піхотний полк (у складі 50-ї піхотної дивізії).

Друга світова війна[ред.ред. код]

У червні 1940 року 50-та піхотна дивізія взяла участь у завершенні Французької кампанії. Лейтенант Беренфенгер був поранений вже 6 червня до середини липня був на лікуванні у госпіталі, однак ще в червні отримав Залізні хрести обох ступенів.

З вересня 1940 лейтенант Беренфенгер обіймав посаду ад'ютанта батальйону.

У січні 1941 року 50-та дивізія була передислокована з Німеччини в Румунії, після 22 червня 1941 року наступала в напрямку Одеси, Миколаєва, Перекопу, Севастополя.

У липні-серпні 1941 року в районі Миколаєва Беренфенгер був тричі поранений (отримав срібний знак за поранення), в кінці вересня 1941 (біля Перекопу) призначений командиром роти (отримав звання старшого лейтенанта). В листопаді (у Криму) знов був двічі поранений, отримав золотий знак за поранення і був нагороджений Золотим німецьким хрестом.

Наприкінці грудня 1941 (під Севастополем) тимчасово взяв командування батальйоном, з січня 1942 знову командир роти. У травні-вересні знову тимчасовий командир батальйону, з серпня 1942 — гауптман, нагороджений Лицарським хрестом. З жовтня 1942 — командир батальйону.

З листопада 1942 — в боях на Кавказькому напрямку. У травні 1943 нагороджений Дубовим листям (№ 243) до Лицарського хреста, з червня 1943 — майор.

З жовтня 1943 — знову бої в Криму (оборона). У січні 1944 нагороджений Мечами (№ 45) до Лицарського хреста з Дубовим листям.

З лютого 1944 — підполковник, у командному резерві.

З червня 1944 — інспектор гітлерюгенду в таборі військового навчання.

23 квітня 1945 призначений Гітлером військовим комендантом зони оборони Берліна. На наступний день замінений генералом Вейдлінгом. 25 квітня наказом Гітлера підвищений з підполковника до генерал-майора і призначений комендантом оборони секторів А і Б в Берліні. 2 травня 1945 покінчив життя самогубством разом з дружиною.

Нагороди[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]