Герман Гон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Герман Гон
Hermann Hohn
Народження 11 жовтня 1897(1897-10-11)
Німецька імперія Ренхен, Вюртемберг
Смерть 13 листопада 1968(1968-11-13) (71 рік)
Німеччина Ладенбург, Баден-Вюртемберг
Громадянство Німецька імперія Німецька імперія
Веймарська республіка Веймарська республіка
Третій Рейх Третій Рейх
Приналежність Імперська армія Німеччини Райхсгеер
Рейхсвер Рейхсвер
Вермахт Вермахт
Вид збройних сил Сухопутні війська Німеччини Сухопутні війська
Рід військ піхота
Освіта University of Mannheimd
Роки служби 19151945
Звання Generalleutnant (Wehrmacht).svg Генерал-лейтенант
Командування 72-га піхотна дивізія
IX-й армійський корпус
Війни / битви
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден Церінгенського лева
Сілезький Орел 1-го ступеня
Сілезький Орел 2-го ступеня
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Кавалер ордена «За хоробрість» (Болгарія)
Медаль «Хрестовий похід проти комунізму»
Командорський Хрест ордена Корони Румунії
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
За поранення (нагрудний знак)
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Кримський щит
Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ

Герман Гон (нім. Hermann Hohn; нар. 11 жовтня 1897, Ренхен, Вюртемберг — пом. 13 листопада 1968, Ладенбург) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-лейтенант (1945) Вермахту. Доктор політичних наук (жовтень 1931). Кавалер Лицарського хреста з Дубовим листям та мечами (1944).

Біографія[ред. | ред. код]

15 січня 1915 року поступив добровольцем в 3-є депо 10-го пішого артилерійського полку. Учасник боїв на Західному і Східному фронтах Першої світової війни. З серпня 1916 року воював у складі 66-го, з жовтня 1916 року — 70-го артилерійських полків. В квітні-червні 1917 року навчався на курсах фанен-юнкерів в Ютебозі.

З 10 січня 1919 року — командир батареї 16-го пішого артилерійського полку. В квітні-липні 1919 року — боєць добровольчого артилерійського дивізіону «Діскау», потім знову служив у артилерії рейхсверу. 21 грудня 1920 року демобілізований. Вивчав політичні науки в Гайдельберзькому університеті (1922-23). В 1923-29 роках працював у банку та інших фінансових закладах, потім в 1929-31 роках відвідував заняття у Вищій школі маркетингу у Мангаймі. 1 вересня 1935 року повернувся на військову службу. З 15 жовтня 1936 року — командир 3-ї роти 62-го піхотного полку, з 6 жовтня 1936 року — роти 92-го піхотного полку, з 12 жовтня 1937 року — 3-ї роти 74-го піхотного полку. 1 липня 1939 року переведений в Генштаб.

З вересня 1939 року — в штабі 23-го армійського корпусу, з яким взяв участь у Польській кампанії. З 1 листопада 1939 року — ад'ютант 72-ї піхотної дивізії. Учасник Французької кампанії. 1 грудня 1940 року призначений командиром 2-го батальйону 105-го піхотного полку, з яким взяв участь у Балканській кампанії і боях на радянсько-німецькому фронті. З 13 липня 1942 року — командир 124-го, з 16 вересня 1942 року — 105-го гренадерського полку. 27 листопада 1943 року приступив до виконання обов'язків командира 72-ї піхотної дивізії, з 1 березня 1944 року — командир дивізії.

В кінці 1943 — на початку 1944 року вів важкі бої в Черкаському котлі. 25 березня 1944 року зарахований в резерв ОКГ. Після закінчення 10-х курсів дивізійних командирів 26 травня 1944 року призначений командиром 50-ї піхотної дивізії, але до виконання обов'язків так і не приступив і 1 липня знову очолив свою «стару» дивізію. 20 квітня 1945 року призначений командиром 11-го армійського корпусу, який бився на Західному фронті. 9 травня здався англо-американським військам. 23 лютого 1948 року звільнений.

Нагороди[ред. | ред. код]

Військова кар'єра

Перша світова війна[ред. | ред. код]

Міжвоєнний період[ред. | ред. код]

Друга світова війна[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.651-653 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • Berger, Florian (2000). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5.
  • Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.
  • Schaulen, Fritjof (2003). Eichenlaubträger 1940—1945 Zeitgeschichte in Farbe I Abraham — Huppertz. Selent, Germany: Pour le Mérite. ISBN 3-932381-20-3.
  • Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
  • Die Wehrmachtberichte 1939—1945 Band 2, 1. Januar 1942 bis 31. Dezember 1943. München: Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH & Co. KG, 1985. ISBN 3-423-05944-3.
  • Die Wehrmachtberichte 1939—1945 Band 3, 1. Januar 1944 bis 9. Mai 1945. München: Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH & Co. KG, 1985. ISBN 3-423-05944-3.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Командування військовими формуваннями (установами)
Третього Рейху
Попередник:
генерал-лейтенант
Ервін Менні
72nd Infanterie-Division Logo.svg
командир 72-ї піхотної дивізії

20 листопада 1943 — 25 березня 1944
Наступник:
генерал-майор
Карл Орнінг
Попередник:
генерал кавалерії
Густав Хартенек
72nd Infanterie-Division Logo.svg
командир 72-ї піхотної дивізії

1 липня 1944 — 20 квітня 1945
Наступник:
генерал-лейтенант
Гуго Бейссвангер
Попередник:
генерал артилерії
Рольф Вутманн
командир IX-го армійського корпусу
20 квітня — 8 травня 1945
Наступник:
розформований