Отто фон Кнобельсдорф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Отто фон Кнобельсдорф
Otto von Knobelsdorff
Knobelsdorff.jpg
Народження 31 березня 1886(1886-03-31)
Німецька імперія Берлін, Німецька імперія
Смерть 21 жовтня 1966(1966-10-21) (80 років)
ФРН Ганновер, ФРН
Поховання
 : 
зображення місця поховання
Громадянство Німецька імперія Німецька імперія
Веймарська республіка Веймарська республіка
Третій Рейх Третій Рейх
Приналежність Імперська армія Німеччини Райхсгеер
Рейхсвер Рейхсвер
Вермахт Вермахт
Вид збройних сил Сухопутні війська Німеччини Сухопутні війська
Рід військ танкові війська
Роки служби 19051945
Звання General (Wehrmacht) 1.svg Генерал танкових військ
Командування 19-та піхотна дивізія
19-та танкова дивізія
10-й армійський корпус
2-й армійський корпус
XLVIII-й танковий корпус
1-ша армія
Війни / битви
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден Білого Сокола (Герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське)
Орден дому Саксен-Ернестіне 2 класу з мечами
Хрест «За військові заслуги» (Ліппе)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
За поранення (нагрудний знак)
Орден Святого Йоанна (Бранденбург)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Нагрудний знак «За танкову атаку»

Отто фон Кнобельсдорф (нім. Otto von Knobelsdorff; нар. 31 березня 1886, Берлін — пом. 21 жовтня 1966, Ганновер) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал танкових військ (1942) Вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами (1944).

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив кадетський корпус. 25 квітня 1905 року поступив в 94-й піхотний полк «Великий герцог Саксонський» (Веймар). З 1906-11 роках — командир взводу 5-ї роти свого полку. З 1 квітня 1911 року — ад'ютант 3-го батальйону, з 28 січня 1914 року — полку. Учасник Першої світової війни. 29 серпня 1915 року був важко поранений і відправлений у шпиталь. Після одужання 5 листопада 1915 року призначений командиром роти свого полку, неодноразово виконував обов'язки командира батальйону. З 1 квітня 1916 року — командир роти польового запасного депо 38-ї піхотної дивізії, потім командир зведеного батальйону. З 15 жовтня 1916 року — ад'ютант 83-ї піхотної бригади. 1 листопада 1916 року переведений в штаб 7-го армійського корпусу. З 18 березня 1917 року — 2-й офіцер Генштабу (квартирмейстер) в штабі 200-ї піхотної дивізії. 18 червня 1917 року зайняв аналогічну посаду в штабі 1-ї гвардійської піхотної дивізії. В серпні-жовтні 1917 року служив у штабі Бузької армії на Східному фронті, в жовтні направлений викладачем на курси офіцерів Генштабу в Седані. З вересня 1918 року — 2-й офіцер Генштабу в штабі 242-ї піхотної дивізії. 21 жовтня 1918 року важко поранений і 3 місяці провів у шпиталі. За бойові заслуги нагороджений численними нагородами.

Після демобілізації армії залишений у рейхсвері. З травня 1919 року — командир роти 94-го, з 1 липня 1919 року — 21-го, з 1 січня 1921 року — 15-го піхотного полку. В серпні 1923 року переведений в штаб 6-ї дивізії (Мюнстер), потім в штаб командувача артилерією 2-го військового округу, 1 квітня 1926 року — в штаб 2-ї дивізії. З 1 жовтня 1928 року — командир 4-го ескадрону 9-го кінного полку, одночасно відвідував лекції в Берлінському університеті. З 19 жовтня 1929 року — 1-й офіцер генштабу в штабі командувача артилерією 3-го військового округу. 1 жовтня 1933 року очолив штаб військового управління Берліна. 15 жовтня 1935 року — командир 102-го піхотного полку. З 1 лютого 1939 року — комендант фортеці Оппельн. Під час Польської кампанії прикріплений до штабу 33-го армійського корпусу, офіційно займав посаду штабу 3-го вищого командування. З 1 лютого 1940 року — командир 19-ї піхотної дивізії ( 1 жовтня перетворена на танкову). Учасник Французької кампанії і німецько радянської війни.

4 січня 1942 року захворів і був відправлений у шпиталь в Бад-Гаштайні. З 1 травня 1942 року — в.о. командира 10-го, з 1 червня — 2-го армійського корпусу. З 1 липня 1942 року — командир зведеного корпусу «Кнобельсдорф». З 10 жовтня 1942 року — командир 24-го танкового корпусу. З 1 грудня 1942 року — в.о. командира 48-го армійського корпусу (затверджений на посаді 10 лютого 1943 року). Учасник боїв у районі Харкова і Білгорода. 9 жовтня 1943 року важко захворів, здав командування і зарахований в резерв ОКГ.

З 1 лютого 1944 року — командир 40-го танкового корпусу. Учасник боїв у Бессарабії, в серпні відійшов у Литву, а потім у Східну Пруссію. З 6 вересня по 30 листопада 1944 року — в.о. командувача 1-ю армією. 1 грудня зарахований в резерв ОКГ. 11 квітня 1945 року взятий в полон американськими військами. 12 грудня 1947 року звільнений.

Нагороди[ред. | ред. код]

Військова кар'єра

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.643-645 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • Berger, Florian (2000). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5.(нім.)
  • Walther-Peer Fellgiebel (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.(нім.)
  • Schaulen, Fritjof (2003). Eichenlaubträger 1940—1945 Zeitgeschichte in Farbe I Abraham — Huppertz. Selent, Germany: Pour le Mérite. ISBN 3-932381-20-3.(нім.)
  • Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.(нім.)
  • Patzwall, Klaus D. and Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941—1945 Geschichte und Inhaber Band II (in German). Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 3-931533-45-X.(нім.)

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Командування військовими формуваннями (установами)
Третього Рейху
Попередник:
генерал-лейтенант
Гюнтер Швантес
19th Infanterie Division Logo.svg
командир 19-ї піхотної дивізії

1 лютого — 1 листопада 1940
Наступник:
переформована на 19-ту тд
Попередник:
сформована з 19-ї пд
19. Panzer Division (Kursk 1943).svg
командир 19-ї танкової дивізії

1 листопада 1940 — 5 січня 1942
Наступник:
генерал-лейтенант
Густав Шмідт
Попередник:
генерал артилерії
Крістіан Хансен
командир X-го армійського корпусу
1 травня — 1 червня 1942
Наступник:
генерал артилерії
Крістіан Хансен
Попередник:
генерал-лейтенант
Курт фон Тіппельскірх
командир II-го армійського корпусу
1 — 30 червня 1942
Наступник:
генерал від інфантерії
Вальтер фон Брокдорф-Алефельд
Попередник:
сформований тимчасово
командир корпусу «Кнобельсдорф»
1 липня — 10 жовтня 1942
Наступник:
розформований
Попередник:
генерал танкових військ
Генріх Ебербах
командир XLVIII-го танкового корпусу
30 листопада 1942 — 6 травня 1943
30 серпня — 30 вересня 1943
Наступник:
генерал від інфантерії
Дітріх фон Холтіц
Попередник:
генерал від інфантерії
Курт фон дер Шевалері
Командувач 1-ї армії
6 вересня — 30 листопада 1944
Наступник:
генерал від інфантерії
Ганс фон Обстфельдер