Альфонс Кеніг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альфонс Кеніг
Alfons König
Alfons-Koenig.jpg
Народження 29 грудня 1898(1898-12-29)
Німецька імперія Мюнхен, Королівство Баварія
Смерть 8 липня 1944(1944-07-08) (45 років)
Союз Радянських Соціалістичних Республік Рогачов, Гомельська область
Громадянство Німецька імперія Німецька імперія
Веймарська республіка Веймарська республіка
Третій Рейх Третій Рейх
Приналежність Вермахт Вермахт
Вид збройних сил Сухопутні війська Німеччини Сухопутні війська
Рід військ піхота
Роки служби 19141928, 19391944
Звання Wehrmacht Heer Colonel insignia horizontal.png оберст
Формування 57-ма піхотна дивізія
Командування командир роти, командир III-го батальйону 217-го гренадерського полку, командир 199-го гренадерського полку
Війни / битви
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами
Залізний хрест 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
За поранення (нагрудний знак)
Штурмовий піхотний знак в сріблі

Альфонс Кеніг (нім. Alfons König; 29 грудня 1898, Мюнхен — 8 липня 1944, поблизу Рогачова) — німецький воєначальник, оберст Сухопутних військ нацистської Німеччини (посмертно). Один з 160 кавалерів Лицарського хреста з Дубовим листям та мечами (1944). Загинув у бою під час операції «Багратіон» у Бобруйському котлі.

Біографія[ред. | ред. код]

Після початку Першої світової війни поступив добровольцем в баварський гірський батальйон. Після демобілізації армії залишений у рейхсвері за контрактом. після закінчення терміну контракту в 1928 році звільнений у відставку. В серпні 1939 року призваний на службу і призначений командиром 6-ї роти 199-го піхотного полку.

Учасник Польської і Французької кампаній. З початком німецько-радянської війни призначений командиром батальйону 217-го піхотного полку. Проявив себе відважним командиром, особливо відзначився у боях в районі Воронежа зимою 1941/42 років. В листопаді 1943 року призначений командиром 199-го гренадерського полку. Взимку 1943/43 років полк добре проявив себе в оборонних боях, а потім і у важкому відступі біля Дніпра в Україні і в боях у Черкаському котлі в лютому 1944 року. В кінці червня 1944 року полк потрапив у котел в районі Бобруйська. Кеніг загинув у бою, намагаючись організувати прорив своїх військ з котла.

Нагороди[ред. | ред. код]

Військова кар'єра

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.614 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • Berger, Florian (1999). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5.
  • Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945. Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.
  • Schaulen, Fritjof (2004). Eichenlaubträger 1940–1945 Zeitgeschichte in Farbe II Ihlefeld — Primozic. Selent, Germany: Pour le Mérite. ISBN 978-3-932381-21-8.
  • Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
  • Thomas, Franz (1997). Die Eichenlaubträger 1939–1945 Band 1: A-K. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 978-3-7648-2299-6.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]