Еріх Топп

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еріх Топп
Erich Topp
Erich Topp.jpg
Народження 2 липня 1914(1914-07-02)
Німецька імперія Ганновер, Провінція Ганновер
Смерть 26 грудня 2005(2005-12-26) (91 рік)
Німеччина Зюссен, Баден-Вюртемберг
Громадянство Третій Рейх Третій Рейх
Flag of Germany.svg ФРН
Приналежність Вермахт Вермахт
Bundeswehr Бундесвер
Вид збройних сил War Ensign of Germany (1938–1945).svg Крігсмаріне
Naval Ensign of Germany.svg Бундесмаріне
Рід військ підводний флот
Освіта Ганноверський університет (1950) і Військово-морська академія Мюрвіка[d] (29 червня 1936)
Роки служби 19341945
19581969
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Член Q1017019?[1]
Звання Kriegsmarine epaulette Fregattenkapitän.svg фрегаттен-капітан
Kriegsmarine epaulette Konteradmiral.svg контр-адмірал
Формування «Карлсруе»
1-ша флотилія ПЧ
7-ма флотилія ПЧ
4-та флотилія ПЧ
11-та флотилія ПЧ
Командування U-57, U-552, 27-ма флотилія ПЧ, U-2513, U-3010
Війни / битви
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Командор ордена За заслуги перед ФРН
Нагрудний знак підводника
Еріх Топп у Вікісховищі?

Еріх Топп (нім. Erich Topp; нар. 2 липня 1914, Ганновер — пом. 26 грудня 2005, Зюссен, Баден-Вюртемберг) — німецький офіцер-підводник часів Третього Рейху, фрегаттен-капітан Крігсмаріне (1944). Кавалер Лицарського хреста з дубовим листям та мечами (1942). Третій за результативністю командир підводного човна U-Boot, на рахунку якого 36 затоплених кораблів та суден противника[2], загальним тоннажем 198 650 реєстрових тон та 4 судна пошкоджено (32 317 реєстрових тон)[3]. Після Другої світової війни продовжував службу в Бундесмаріне, останнє військове звання контр-адмірал.

Життєпис[ред. | ред. код]

Еріх Топп народився в сім'ї інженера Йоганнеса Топпа. 8 квітня 1934 року вступив у рейхсмаріне. З 18 квітня по 4 жовтня 1937 року служив ад'ютантом на борту легкого крейсера «Карлсруе», який в червні 1937 року, під час громадянської війни в Іспанії, патрулював перед іспанським берегом.

Ще до початку Другої світової війни Карл Деніц переконав молодого офіцера вступити в підводні сили крігсмаріне. У червні 1940 року він отримав команду над підводним човном U-57 типу IIC, на якому в двох походах потопив шість судів. При поверненні з бойового походу під Брунсбюттель трапилася аварія. Норвезький суховантаж «Rona» врізався в освітлений в нічний час підводний човен і вона затонула протягом декількох секунд. Шість моряків загинуло.

У грудні 1940 року Топп був призначений командиром підводного човна U-552 типу VIIC. На ній він зробив 10 походів, в яких він потопив 28 торгових суден і ще 4 пошкодив. 31 жовтня 1941 року потопив американський есмінець USS Reuben James, який став першим потопленим американським кораблем у Другій світовій війні. У жовтні 1942 Топп став начальником 27-ї підводного флотилії в Готенгафені. До кінця війни він був командиром U-2513, «електрочовна» класу XXI.

Всього Еріх Топп потопив 34 судна (близько 200 000 брт), один есмінець і одне військове допоміжне судно. Таким чином, він став третім за результативністю підводником Другої світової війни, поступившись тільки Отто Кречмеру і Вольфгангу Люту.

З 20 травня по 17 серпня 1945 року Топп був військовополоненим в Норвегії. 4 червня 1946 року він почав вивчати архітектуру в Ганноверському технічному університеті і закінчив його в 1950 році, отримавши диплом з відзнакою.

3 березня 1958 року він знову вступив у військово-морські сили Німеччини. З 16 серпня 1958 року Топп служив офіцером штабу у військовому комітеті НАТО у Вашингтоні. З 1 січня 1962 він служив командувачем десантних сил і одночасно протягом одного місяця в. о. командувача підводних човнів. 1 жовтня 1963 він був призначений начальником штабу в командуванні флотом, з 1 липня 1965 року служив начальником підвідділу в міністерстві оборони ФРН. 15 листопада 1965 він став заступником інспектора ВМС. 31 грудня 1969 року пішов на пенсію. Після відходу з Бундесмаріне Топп кілька років працював консультантом, в тому числі на верфі «Howaldtswerke-Deutsche Werft».

Нагороди[ред. | ред. код]

Військова кар'єра


Див. також[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Fackeln über dem Atlantik, Band Mittler & Sohn Verlag, 1990, ISBN 3-7822-0833-1
  • Topp, Erich (1992). The Odyssey of a U-boat Commander.

Література[ред. | ред. код]

  • Berger, Florian (2000). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Wien, Austria: Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5.
  • Busch, Rainer & Röll, Hans-Joachim (2003). Der U-Boot-Krieg 1939–1945 — Die Ritterkreuzträger der U-Boot-Waffe von September 1939 bis Mai 1945. Hamburg, Berlin, Bonn Germany: Verlag E.S. Mittler & Sohn. ISBN 3-8132-0515-0.
  • Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.
  • Savas, Theodore P., Editor. (2004) Hunt and Kill: U-505 and the U-boat War in the Atlantic. Savas Beatie LLC, New York, NY. (Topp Foreword)
  • Savas, Theodore P., editor. (1997, 2004). Silent Hunters: German U-boat Commanders of World War II. Naval Institute Press.
  • Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
  • Die Wehrmachtberichte 1939–1945 Band 1, 1. September 1939 bis 31. Dezember 1941. München: Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH & Co. KG, 1985. ISBN 3-423-05944-3.
  • Die Wehrmachtberichte 1939–1945 Band 2, 1. Januar 1942 bis 31. Dezember 1943. München: Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH & Co. KG, 1985. ISBN 3-423-05944-3.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Командування військовими формуваннями (установами)
Третього Рейху
Попередник:
капітан-лейтенант
Клаус Корф
командир U-57
5 червня — 15 вересня 1940
Наступник:
капітан-лейтенант
Вільгельм Ейселе
Попередник:
введена в стрій
командир U-552
4 грудня 1940 — 8 вересня 1942
Наступник:
капітан-лейтенант
Клаус Попп
Попередник:
фрегаттен-капітан
Вернер Хартманн
командир 27-ої флотилії ПЧ
жовтень 1942 — серпень 1944
Наступник:
капітан-лейтенант
Ернст Бауер
Попередник:
оберст-лейтенант
Ебергард Еберт
командир U-3010
23 березня — 26 квітня 1945
Наступник:
Попередник:
капітан-лейтенант
Ганс Бунгардс
командир U-2513
27 квітня — 8 травня 1945
Наступник:
капітуляція