Франц Беке

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Франц Беке
Franz Bäke
Народження 28 лютого 1898(1898-02-28)
Німецька імперія Зіннталь, Гессен
Смерть 12 грудня 1978(1978-12-12) (80 років)
Німеччина Гаген, Північний Рейн-Вестфалія
автомобільна аварія
Поховання Гаґен
Країна Німецька імперія Німецька імперія
Веймарська республіка Веймарська республіка
Третій Рейх Третій Рейх
Приналежність Імперська армія Німеччини Райхсгеер
Рейхсвер Рейхсвер
Вермахт Вермахт
Вид збройних сил Сухопутні війська Німеччини Сухопутні війська
Рід військ піхота, танкові війська
Роки служби 19151919
1937-1945
Член Germania zu Würzburgd
Звання  Генерал-майор
Формування 6-та танкова дивізія
13-та танкова дивізія
Панцергренадерська дивізія «Фельдхернхалле»
Командування Танкова дивізія «Фельдхернхалле 2»
Війни / битви
Інше доктор медичних наук-стоматолог
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами
Залізний хрест 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Пам'ятна військова медаль (Угорщина)
Пам'ятна військова медаль (Угорщина)
Медаль за участь у Європейській війні (1915—1918)
Медаль за участь у Європейській війні (1915—1918)
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Нагрудний знак «За поранення» в золоті
Нагрудний знак «За поранення» в золоті
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку
Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку
Нагрудний знак «За танкову атаку»
Нагрудний знак «За танкову атаку»
CMNS: Франц Беке у Вікісховищі

Франц Беке (нім. Franz Bäke; нар. 28 лютого 1898, Зіннталь, Гессен — пом. 12 грудня 1978, Гаген, Північний Рейн-Вестфалія) — німецький воєначальник, доктор стоматології (1923), генерал-майор вермахту, штандартенфюрер санітарної служби СА. Кавалер Лицарського хреста з дубовим листям і мечами.

Біографія[ред. | ред. код]

19 травня 1915 року вступив добровольцем в 3-й піхотний полк, запасні частини якого дислокувалися в Кельні. Після закінчення підготовки направлений для проходження служби в 11-й гренадерський полк. Учасник боїв у Франції. В листопаді 1916 року був тяжко поранений і після одужання переведений в 7-й піший артилерійський полк. Згодом знову тяжко поранений і лише у вересні 1918 року зміг повернутися до частини.

В січні 1919 року демобілізувався і вступив в Мюнхенський медичний інститут. На початку навчання вступив у Добровольчий корпус фон Еппа і взяв участь у боях з комуністами в Мюнхені. В 1922 році склав державний іспит і почав займатися приватною стоматологічною практикою. В квітні 1937 року пройшов підготовку офіцера резерву в 6-му розвідувальному батальйоні в Мюнстері. Прекрасний спортсмен. 1 серпня 1938 року був призваний на військову службу як офіцер резерву і зарахований в 65-й протитанковий дивізіон. Під час операції із заняття Судетської області командував взводом, а потім був заступником командира 3-ї роти свого батальйону.

Під час Польської кампанії командував легкою колоною, а потім взводом 2-ї роти 65-го протитанкового дивізіону. Під час Французької кампанії був двічі поранений (17 і 19 травня 1940). 1 січня 1941 року призначений командиром 1-ї роти. 1 травня 1941 року призначений командиром ескадрону 11-го танкового полку. Учасник Німецько-радянської війни. З 1 липня 1941 року — ордонанс-офіцер при штабі 11-го танкового полку. З 1 грудня 1941 року виконував обов'язки командира свого полку. 1 квітня 1942 року був переведений на посаду командира 2-го батальйону. За час боїв знищив 3 ворожі танки з особистої зброї. 12 липня 1943 року був тяжко поранений і наступного дня прийняв командування 11-м танковим полком (спочатку тимчасово; 1 листопада 1943 року затверджений на посаді).

В січні-лютому 1944 року командував важким танковим полком «Беке» (створеним на базі 11-го танкового полку), з яким відзначився в боях у Болобомовського та Черкас. 13 липня 1944 року призначений командиром 106-ї танкової бригади «Фельдгеррнгалле», на чолі якої бився спочатку у Франції, а потім — в Угорщині. 24 січня 1945 року направлений на курси дивізійних командирів. Після закінчення курсів з 9 березня 1945 року виконував обов'язки командира елітної танкової дивізії «Фельдгеррнгалле 2», сформованої із залишків 13-ї танкової дивізії. 8 травня 1945 року взятий в полон союзниками. В 1947 році звільнений. Повернувшись до Німеччини, знову почав займатися приватною стоматологічною практикою. Загинув у автокатастрофі. Бундесвер надав почесний караул для його похорону.

Нагороди[ред. | ред. код]

Військова кар'єра


Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940-1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001
  • Federl, C., Die Ritterkreuzträger der Deutschen Panzerdivisionen 1939-1945, VDM Heinz Nickel, Zweibrücken, Germany, 2000
  • Fellgiebel, Walther-Peer, Elite of the Third Reich - The Recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-45: A Reference, Helion & Company Limited, England, 2003
  • Williamson, G., Knight’s Cross, Oak-Leaves and Swords Recipients 1941-45, Osprey Publishing Ltd., Great Britain, 2005
  • Breyette, T.W. & Bender, R.J., Tank Killers – History of the Tank Destruction Badge, R. James Bender Publishing, U.S.A., 2000
  • Helden der Wehrmacht II, Sammelband (Miscellany), FZ-Verlag GmbH, München, Deutschland, 2003
  • Berger, Florian (2000). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5.
  • Fellgiebel Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.(нім.)
  • Schaulen, Fritjof (2003). Eichenlaubträger 1940–1945 Zeitgeschichte in Farbe I Abraham — Huppertz. Selent, Germany: Pour le Mérite. ISBN 3-932381-20-3.
  • Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
  • Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939–1945 Band 2: L-Z. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 3-7648-2300-3.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Bäke, Dr. Franz. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 25 вересня 2012. Процитовано 26 лютого 2014.  (нім.)
  • 49. Schwerterträger Dr. med. dent. Franz Bäke. на ritterkreuztraeger-1939-45.de. Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 26 лютого 2014.  (нім.)
  • Generalmajor Dr.med.dent. Franz Bäke. на geocities.com. Архів оригіналу за 28 жовтня 2009. Процитовано 26 лютого 2014.  (англ.)
  • Bäke, Franz — нагороди генерал-майора Беке (англ.)
  • Dr. Franz Bäke(нім.)
  • Schwere Panzerregiment Bäke
  • Dr.Franz Bäke (February 28, 1898 — December 12, 1978)
  • Bäke, dr. Franz Fritz August[недоступне посилання з липня 2019]
  • Нагороди Беке.


Командування військовими формуваннями (установами)
Третього Рейху
Попередник:
сформована
командир
танкової дивізії «Фельдхернхалле 2»

9 березня — 8 травня 1945
Наступник:
капітуляція

Примітки[ред. | ред. код]