Фрідріх Ланг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фрідріх Ланг
Friedrich Lang
Friedrich Lang Stuka ace.jpg
Народження 12 січня 1915(1915-01-12)
Австро-Угорщина Мариш-Трубау, Богемія
Смерть 29 грудня 2003(2003-12-29) (88 років)
Німеччина Ганновер, Нижня Саксонія
Громадянство Третій Рейх Третій Рейх
Німеччина Німеччина
Приналежність Вермахт Вермахт
Bundeswehr Kreuz.svg Бундесвер
Вид збройних сил Люфтваффе Люфтваффе
Roundel of Germany – Type 1 – Border.svg Люфтваффе (Бундесвер)
Рід військ бомбардувальна авіація
Роки служби 19351945
1956-1973
Звання Luftwaffe epaulette Major.svg майор
Dienstgrad Bundeswehr LW Oberst infobox.svg оберст
Формування SG 1, StG 2
Командування III./SG 1, SG 101, SG 2
Війни / битви
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Золотий німецький хрест
За поранення (нагрудний знак)
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач Нагрудний бойовий знак пікіруючих бомбардувальників у золоті з цифрою «1 000» Почесний Кубок Люфтваффе Нарукавна стрічка «Крит»

Фрідріх Ланг (нім. Friedrich Lang; нар. 12 січня 1915, Мариш-Трубау — пом. 29 грудня 2003, Ганновер) — німецький військовий льотчик-ас за часів Третього Рейху. Один з найвідоміших та найрезультативніших німецьких бойових льотчиків пікіруючого бомбардувальника Ju 87 «Штука». У складі Люфтваффе бився від першого до останнього дня Другої світової війни, здійснив 1 008 бойових вильотів, жодного разу не був збитий, ніколи не здійснював аварійну посадку та не залишав свого літака в разі його ураження противником. Майор (1943) Люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами (1944).

Після створення Бундесверу — продовжив службу в лавах військово-повітряних сил Західної Німеччини, де пройшов шлях до оберста Люфтваффе.

Біографія[ред. | ред. код]

Фрідріх Ланг народився 12 січня 1915 у невеликому богемському містечку Мариш-Трубау поблизу Брно в сім'ї професора гімназії. У 1919 його батько був призначений директором німецької гімназії до Черновіци в провінції Буковина на території Австро-Угорщини.

Військова кар'єра


З дитинства Фрідріх захоплювався авіацією, займався авіамоделюванням. У 1931 вперше сам піднявся в повітря на двомоторному біплані Фарман «Голіаф». У 1932 він закінчив німецьку гімназію, й вступив до університету в Чернівцях, де протягом чотирьох семестрів вивчав там фізику і математику. У жовтні 1934 батьки Ланга переїхали до Німеччини, де в університеті Бреслау молодий юнак продовжив навчання авіабудування. 17 квітня 1935 Ланг отримав громадянство Третього Рейху.

Влітку 1935 Фрідріх Ланг зміг пройти в Бреслау первісну льотну підготовку, а в жовтні був призваний на військову службу. Спочатку Фрідріх був призначений у 28-й піхотний полк, розквартирований в Нойштадті у Верхній Сілезії. У березні 1936 для проходження вже льотної підготовки Ланг прибув до авіашколи в Дрездені.

1 січня 1938 отримав первісне офіцерське звання лейтенанта. Він літав на літаках Do-23, Ju-52 і He-46 і збирався стати пілотом бомбардувальника. Проте, у червні 1938 несподівано отримав призначення до штурмової авіації. На початку липня молоді пілоти прибули для проходження курсу навчання до Бреслау-Шенгартен, де розпочали тренування спочатку на Hs-123, а згодом на нових Ju-87A.

З початком німецької агресії в Польщі, лейтенант Ф.Ланг у складі I./StG2 здійснив свій перший бойовий виліт, атакувавши польський аеродром в Кракові. Потім були атаки польських військ, оточених в районі Кутно. У ході нальотів на фортецю Модлін німецькі льотчики вперше зіткнулися з сильним і добре організованим зенітним вогнем, з яким їм потім у ході війни щодня доведеться мати справу. За Польську кампанію у вересні 1939 лейтенант Ланг отримав свою першу нагороду — Залізний Хрест 2-го класу.

У травні 1940 I./STG2 Ланга брала участь спочатку в боях у Бельгії, у тому числі підтримувала німецький десант, що висадився на форт Ебен-Емаель, та в Голландії, а потім і у Франції, бої за Седан, у районі Арраса, полювання за французькими танками. Близько 100 Ju-87 атакували укріплення в районі Кале, повітряні бої над Дюнкерком з англійськими винищувачами. 8 червня 1940 у ході бойового вильоту Ланг отримав важке поранення.

У червні 1940 Лангу було присвоєно звання обер-лейтенанта, і він був нагороджений Залізним Хрестом 1-го класу.

Після одужання офіцер повернувся до строю, та на початку січня 1941 I./StG2 після короткої зупинки в Котбусі була перекинута на аеродром Бад Вєслав південніше Відня. Екіпажі юнкерсів проводили тренувальні польоти в гірській місцевості, готуючись до майбутніх боїв на Балканах. У лютому 1941 I./StG2 перелетіла в Бухарест, де її пілоти продемонстрували своє вміння королю Румунії Міхаю.

6 квітня 1941 почалося німецьке вторгнення в Югославію, а трохи пізніше й в Грецію, і «Штуки» I./STG2 підтримували наступаючі передові частини. У цей час обер-лейтенант Ланг обіймав посаду офіцера з технічного забезпечення групи.

Наприкінці травня група базувалася на аеродромі Мола в Греції і брала участь у боях над Критом. Протягом 22 травня Ju-87R з I./StG2 здійснили 6 бойових вильотів, атакуючи англійські кораблі в затоці Суда і позиції англійців навколо аеродрому Малеме. Незважаючи на сильний зенітний вогонь, вони змогли потопити британський есмінець HMS «Грейхаунд». 23 травня обер-лейтенант Ланг разом з іншими пілотами I./STG2 потопив у районі Скарпанто ще два англійських есмінця, HMS «Келлі» і HMS «Кашмір».

На початку червня 1941 група обер-лейтенанта Ланга була терміново перекинута з острова Родос, де базувалася, спочатку в Котбус, а потім, після оснащення новими літаками, на польовий аеродром Прашнітц у Східній Пруссії.

З 22 червня 1941 Фрідріх Ланг брав участь у боях на Східному фронті, де «Штуки» I./STG2 під командуванням гауптмана Губертуса Гічхольда підтримували німецькі частини, що наступають в районі Білостока, Вільнюса і Вітебська. Потім група діяла в районі Ленінграда, озера Ільмень і Волхова, атакувала радянські кораблі в гавані Кронштадта. У жовтні Ju-87 з I./STG2 активно атакували радянські частини в районі Смоленськ — Вязьма — Калінін, підтримуючи наступ своїх військ на Москву.

7 жовтня 1941 обер-лейтенант Ланг був призначений командиром ланки 1./StG2, 23 листопада після 300 бойових вильотів він був нагороджений Лицарським Хрестом.

Наприкінці листопада I./STG2 була відкликана до Німеччини і прибула на аеродром Беблінген, де німецькі льотчики отримали команду на відпочинок й переозброєння на новітні Ju-87D-l з метою подальшої передислокації на фронт у Північну Африку. Однак вже 6 січня 1942 група I./STG2 знову повернулася на Східний фронт, й перебазувалися на аеродром у Дно, Псковська область.

У подальшому протягом зими-весни група Ф.Ланга брала участь у боях в районі Волхова, Дем'янська і Холма в Новгородській області.

У травні 1942 I./StG2 знову була відкликана з фронту для поповнення та відпочинку, але цього разу в Австрію на аеродром Талерхоф в районі Граца.

У червні 1942 Лангу було присвоєно звання гауптмана.

До початку літнього наступу Вермахту 1942 року I./STG2 знову прибула на Східний фронт, але вже на південну ділянку. Тепер її «Штуки» підтримували дії німецьких частин у районі Воронеж-Калач-Ростов. 23 серпня 1942 гауптман Ланг здійснив свій 600-й бойовий виліт.

21 листопада 1942 гауптман Ланг був нагороджений дубовим листям до Лицарського Хреста (Nr. 148). Одночасно він був переведений в штаб 4 повітряного флоту на посаду офіцера зв'язку.

1 квітня 1943 Ланг був призначений командиром III./StGl замість майора Пітера Гасманна і зміг знову продовжити бойові вильоти. 1 вересня 1943 йому було присвоєно звання майора.

У липні 1943 група Ф.Ланга брала найактивнішу участь у масштабному наступі німецьких військ на Курській дузі. Іноді інтенсивність дій льотчиків штурмової авіації становила 5-6 бойових вильотів на добу, нерідко пікіруючі бомбардувальники Ланга вступали у сутичку з радянськими винищувачами.

Після переходу військ Червоної армії у наступ, штурмова група була передислокована на аеродром Брянська, а по мірі відступу Вермахту на Почеп й Сещинський аеродром. У вересні — жовтні група Ланга діяла з аеродрому в Бобруйську, підтримуючи свої війська в районі Рогачова та атакуючи радянські війська, які намагаються переправитися через Дніпро. У середині листопада авіаційний підрозділ передислокований до Вільнюса.

На початку січня 1944 група перелетіла на аеродром у Полоцьку та Орші, звідки Ju-87 діяли проти радянських військ у районі шосе Смоленськ-Вітебськ.

10 березня 1944 група була знову відкликана до Вільнюса, де вона першою серед штурмових авіагруп розпочала отримання на озброєння одномісних FW-190. Усі бортстрільці з «юнкерсів» були переведені в інші групи та ескадри, а деякі відправилися в авіашколи, щоб пройти перепідготовку на пілотів. Серед останніх був і обер-фельдфебель Алоїз Берндл, разом з яким Ланг з вересня 1940 по березень 1944 виконав 880 бойових вильотів. Вони були відмінним, злагоджено діючим екіпажем.

7 березня 1944 південніше Вітебська майор Ланг здійснив свій 1 000 бойовий виліт.

1 травня 1944, після остаточного завершення перепідготовки, він передав командування над III./SG1 командиру І./ SG151 гауптману Карлу Шрепферу.

1 липня майор Ланг був призначений командиром навчально-бойової ескадри SG101, що базувалася в містечку Вишау близько Брюнна, розташованого всього в декількох кілометрах від того місця, де він народився.

2 липня 1944 Ланг був нагороджений мечами до Лицарського Хреста (№.74), до яких він був представлений за 1 000 бойових вильотів.

8 лютого 1945 отримав важке поранення командир SG2 оберст Ганс-Ульріх Рудель, і наступного дня майор Ланг був призначений виконуючим обов'язки командира ескадри SG2. 13 лютого Ланг здійснив свій перший бойовий виліт на FW-190, який став його останнім, 1 008 бойовим вильотом. В ході атаки радянських танків в районі між Голдбергом і Бунцлау літак Ланга отримав ушкодження. Йому вдалося «дотягнути» до аеродрому, але при посадці «Фокке-Вульф» перекинувся, і Ланг отримав поранення.

Завершення війни у Європі Ланг зустрів у місті Гайльбронн на південний схід від Штутгарта. Склавши відповідні іспити, він почав працювати шкільним вчителем у розташованому поблизу містечку Гунделсгаймі-на-Неккарі. Однак, у травні 1946 за вимогою американської окупаційної влади, Ланг, як колишній офіцер Люфтваффе, був звільнений.

У листопаді 1946 Ланг отримав дозвіл переїхати на північ Німеччини в місто Ноймюнстер у Гольштейні, де став працювати каменярем. У 1947 він одружився. У 1950 Ланг з сім'єю переїхав до Бремена, де на той час вже жили його батьки, виселені в числі інших німців з Сілезії. У тому ж році, склавши іспити, він вступив у Бремені до будівельної школи. Закінчивши її, він потім до 1955 працював в ролі інженера-будівельника.

1 січня 1956 Ланг поступив на службу у знову формовані Бундеслюфтваффе. Однак, до свого великого розчарування, він уже не міг більше літати, тому що лікарі виявили у нього захворювання судин.

У 1960–1963 Ланг служив на посаді командира школи Люфтваффе. У 1961 йому було присвоєно звання оберста. З 1967 і до відходу у відставку в 1971 Ланг був командиром, т.зв. 22-го оборонного району (нім. Verteidigungbezirk 22) у Ганновері.

Фрідріх Ланг помер 29 грудня 2003 у Ганновері у віці 88 років.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Berger, Florian (1999). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5
  • Brütting, Georg (1995). Das waren die deutschen Stuka-Asse 1939–1945. Stuttgart, Germany: Motorbuch. ISBN 978-3-87943-433-6.(нім.)
  • Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtsteile. Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6.(нім.)
  • Nauroth, Holger: Stukageschwader 2 — «Immelmann» — vom Ursprung bis zur Gegenwart, Verlag K. W. Schütz, 1988, ISBN 3-87725-123-4
  • Obermaier, Ernst (1976). Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe 1939–1945 Band II Stuka- und Schlachtflieger. Mainz, Germany: Verlag Dieter Hoffmann. ISBN 978-3-87341-021-3.(нім.)
  • Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.(нім.)

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Командування військовими формуваннями (установами)
Третього Рейху
Попередник:
гауптман
Пітер Гасманн
командир
III-ої групи 1-ої ескадри
пікіруючих бомбардувальників

1 квітня 1943 — 1 травня 1944
Наступник:
гауптман
Карл Шрепфер
Попередник:
майор
Фріц Тран
командир
101-ої ескадри безпосередньої підтримки

1 липня 1944 — 9 лютого 1945
Наступник:
Попередник:
оберст-лейтенант
Ганс-Ульріх Рудель
Sturzkampfgeschwader 2.svg
ТВО обов'язки командира
2-ої ескадри безпосередньої підтримки
«Іммельман»

9 — 13 лютого 1945
Наступник:
оберст-лейтенант
Курт Кюхельмей