Фрідріх Ланг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фрідріх Ланг
Friedrich Lang
Friedrich Lang Stuka ace.jpg
Народження 12 січня 1915(1915-01-12)
Австро-Угорщина Мариш-Трубау, Богемія
Смерть 29 грудня 2003(2003-12-29) (88 років)
Німеччина Ганновер, Нижня Саксонія
Приналежність Вермахт Вермахт
Bundeswehr Kreuz.svg Бундесвер
Вид збройних сил Люфтваффе Люфтваффе
Roundel of the German Air Force (with Border).svg Люфтваффе (Бундесвер)
Рід військ бомбардувальна авіація
Роки служби 19351945
1956-1973
Звання Luftwaffe epaulette Major.svg майор
Dienstgrad Bundeswehr LW Oberst infobox.svg оберст
Формування SG 1, StG 2
Командування III./SG 1, SG 101, SG 2
Війни / битви
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Золотий німецький хрест
За поранення (нагрудний знак)
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач Нагрудний бойовий знак пікіруючих бомбардувальників у золоті з цифрою «1 000» Почесний Кубок Люфтваффе Нарукавна стрічка «Крит»

Фрідріх Ланг (нім. Friedrich Lang; нар. 12 січня 1915, Мариш-Трубау — пом. 29 грудня 2003, Ганновер) — німецький військовий льотчик-ас за часів Третього Рейху. Один з найвідоміших та найрезультативніших німецьких бойових льотчиків пікіруючого бомбардувальника Ju 87 «Штука». У складі Люфтваффе бився від першого до останнього дня Другої світової війни, здійснив 1 008 бойових вильотів, жодного разу не був збитий, ніколи не здійснював аварійну посадку та не залишав свого літака в разі його ураження противником. Майор (1943) Люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами (1944).

Після створення Бундесверу — продовжив службу в лавах військово-повітряних сил Західної Німеччини, де пройшов шлях до оберста Люфтваффе.

Біографія[ред. | ред. код]

Фрідріх Ланг народився 12 січня 1915 у невеликому богемському містечку Мариш-Трубау поблизу Брно в сім'ї професора гімназії. У 1919 його батько був призначений директором німецької гімназії до Черновіци в провінції Буковина на території Австро-Угорщини.

Військова кар'єра


З дитинства Фрідріх захоплювався авіацією, займався авіамоделюванням. У 1931 вперше сам піднявся в повітря на двомоторному біплані Фарман «Голіаф». У 1932 він закінчив німецьку гімназію, й вступив до університету в Чернівцях, де протягом чотирьох семестрів вивчав там фізику і математику. У жовтні 1934 батьки Ланга переїхали до Німеччини, де в університеті Бреслау молодий юнак продовжив навчання авіабудування. 17 квітня 1935 Ланг отримав громадянство Третього Рейху.

Влітку 1935 Фрідріх Ланг зміг пройти в Бреслау первісну льотну підготовку, а в жовтні був призваний на військову службу. Спочатку Фрідріх був призначений у 28-й піхотний полк, розквартирований в Нойштадті у Верхній Сілезії. У березні 1936 для проходження вже льотної підготовки Ланг прибув до авіашколи в Дрездені.

1 січня 1938 отримав первісне офіцерське звання лейтенанта. Він літав на літаках Do-23, Ju-52 і He-46 і збирався стати пілотом бомбардувальника. Проте, у червні 1938 несподівано отримав призначення до штурмової авіації. На початку липня молоді пілоти прибули для проходження курсу навчання до Бреслау-Шенгартен, де розпочали тренування спочатку на Hs-123, а згодом на нових Ju-87A.

З початком німецької агресії в Польщі, лейтенант Ф.Ланг у складі I./StG2 здійснив свій перший бойовий виліт, атакувавши польський аеродром в Кракові. Потім були атаки польських військ, оточених в районі Кутно. У ході нальотів на фортецю Модлін німецькі льотчики вперше зіткнулися з сильним і добре організованим зенітним вогнем, з яким їм потім у ході війни щодня доведеться мати справу. За Польську кампанію у вересні 1939 лейтенант Ланг отримав свою першу нагороду — Залізний Хрест 2-го класу.

У травні 1940 I./STG2 Ланга брала участь спочатку в боях у Бельгії, у тому числі підтримувала німецький десант, що висадився на форт Ебен-Емаель, та в Голландії, а потім і у Франції, бої за Седан, у районі Арраса, полювання за французькими танками. Близько 100 Ju-87 атакували укріплення в районі Кале, повітряні бої над Дюнкерком з англійськими винищувачами. 8 червня 1940 у ході бойового вильоту Ланг отримав важке поранення.

У червні 1940 Лангу було присвоєно звання обер-лейтенанта, і він був нагороджений Залізним Хрестом 1-го класу.

Після одужання офіцер повернувся до строю, та на початку січня 1941 I./StG2 після короткої зупинки в Котбусі була перекинута на аеродром Бад Вєслав південніше Відня. Екіпажі юнкерсів проводили тренувальні польоти в гірській місцевості, готуючись до майбутніх боїв на Балканах. У лютому 1941 I./StG2 перелетіла в Бухарест, де її пілоти продемонстрували своє вміння королю Румунії Міхаю.

6 квітня 1941 почалося німецьке вторгнення в Югославію, а трохи пізніше й в Грецію, і «Штуки» I./STG2 підтримували наступаючі передові частини. У цей час обер-лейтенант Ланг обіймав посаду офіцера з технічного забезпечення групи.

Наприкінці травня група базувалася на аеродромі Мола в Греції і брала участь у боях над Критом. Протягом 22 травня Ju-87R з I./StG2 здійснили 6 бойових вильотів, атакуючи англійські кораблі в затоці Суда і позиції англійців навколо аеродрому Малеме. Незважаючи на сильний зенітний вогонь, вони змогли потопити британський есмінець HMS «Грейхаунд». 23 травня обер-лейтенант Ланг разом з іншими пілотами I./STG2 потопив у районі Скарпанто ще два англійських есмінця, HMS «Келлі» і HMS «Кашмір».

На початку червня 1941 група обер-лейтенанта Ланга була терміново перекинута з острова Родос, де базувалася, спочатку в Котбус, а потім, після оснащення новими літаками, на польовий аеродром Прашнітц у Східній Пруссії.

З 22 червня 1941 Фрідріх Ланг брав участь у боях на Східному фронті, де «Штуки» I./STG2 під командуванням гауптмана Губертуса Гічхольда підтримували німецькі частини, що наступають в районі Білостока, Вільнюса і Вітебська. Потім група діяла в районі Ленінграда, озера Ільмень і Волхова, атакувала радянські кораблі в гавані Кронштадта. У жовтні Ju-87 з I./STG2 активно атакували радянські частини в районі Смоленськ — Вязьма — Калінін, підтримуючи наступ своїх військ на Москву.

7 жовтня 1941 обер-лейтенант Ланг був призначений командиром ланки 1./StG2, 23 листопада після 300 бойових вильотів він був нагороджений Лицарським Хрестом.

Наприкінці листопада I./STG2 була відкликана до Німеччини і прибула на аеродром Беблінген, де німецькі льотчики отримали команду на відпочинок й переозброєння на новітні Ju-87D-l з метою подальшої передислокації на фронт у Північну Африку. Однак вже 6 січня 1942 група I./STG2 знову повернулася на Східний фронт, й перебазувалися на аеродром у Дно, Псковська область.

У подальшому протягом зими-весни група Ф.Ланга брала участь у боях в районі Волхова, Дем'янська і Холма в Новгородській області.

У травні 1942 I./StG2 знову була відкликана з фронту для поповнення та відпочинку, але цього разу в Австрію на аеродром Талерхоф в районі Граца.

У червні 1942 Лангу було присвоєно звання гауптмана.

До початку літнього наступу Вермахту 1942 року I./STG2 знову прибула на Східний фронт, але вже на південну ділянку. Тепер її «Штуки» підтримували дії німецьких частин у районі Воронеж-Калач-Ростов. 23 серпня 1942 гауптман Ланг здійснив свій 600-й бойовий виліт.

21 листопада 1942 гауптман Ланг був нагороджений дубовим листям до Лицарського Хреста (Nr. 148). Одночасно він був переведений в штаб 4 повітряного флоту на посаду офіцера зв'язку.

1 квітня 1943 Ланг був призначений командиром III./StGl замість майора Пітера Гасманна і зміг знову продовжити бойові вильоти. 1 вересня 1943 йому було присвоєно звання майора.

У липні 1943 група Ф.Ланга брала найактивнішу участь у масштабному наступі німецьких військ на Курській дузі. Іноді інтенсивність дій льотчиків штурмової авіації становила 5-6 бойових вильотів на добу, нерідко пікіруючі бомбардувальники Ланга вступали у сутичку з радянськими винищувачами.

Після переходу військ Червоної армії у наступ, штурмова група була передислокована на аеродром Брянська, а по мірі відступу Вермахту на Почеп й Сещинський аеродром. У вересні — жовтні група Ланга діяла з аеродрому в Бобруйську, підтримуючи свої війська в районі Рогачова та атакуючи радянські війська, які намагаються переправитися через Дніпро. У середині листопада авіаційний підрозділ передислокований до Вільнюса.

На початку січня 1944 група перелетіла на аеродром у Полоцьку та Орші, звідки Ju-87 діяли проти радянських військ у районі шосе Смоленськ-Вітебськ.

10 березня 1944 група була знову відкликана до Вільнюса, де вона першою серед штурмових авіагруп розпочала отримання на озброєння одномісних FW-190. Усі бортстрільці з «юнкерсів» були переведені в інші групи та ескадри, а деякі відправилися в авіашколи, щоб пройти перепідготовку на пілотів. Серед останніх був і обер-фельдфебель Алоїз Берндл, разом з яким Ланг з вересня 1940 по березень 1944 виконав 880 бойових вильотів. Вони були відмінним, злагоджено діючим екіпажем.

7 березня 1944 південніше Вітебська майор Ланг здійснив свій 1 000 бойовий виліт.

1 травня 1944, після остаточного завершення перепідготовки, він передав командування над III./SG1 командиру І./ SG151 гауптману Карлу Шрепферу.

1 липня майор Ланг був призначений командиром навчально-бойової ескадри SG101, що базувалася в містечку Вишау близько Брюнна, розташованого всього в декількох кілометрах від того місця, де він народився.

2 липня 1944 Ланг був нагороджений мечами до Лицарського Хреста (№.74), до яких він був представлений за 1 000 бойових вильотів.

8 лютого 1945 отримав важке поранення командир SG2 оберст Ганс-Ульріх Рудель, і наступного дня майор Ланг був призначений виконуючим обов'язки командира ескадри SG2. 13 лютого Ланг здійснив свій перший бойовий виліт на FW-190, який став його останнім, 1 008 бойовим вильотом. В ході атаки радянських танків в районі між Голдбергом і Бунцлау літак Ланга отримав ушкодження. Йому вдалося «дотягнути» до аеродрому, але при посадці «Фокке-Вульф» перекинувся, і Ланг отримав поранення.

Завершення війни у Європі Ланг зустрів у місті Гайльбронн на південний схід від Штутгарта. Склавши відповідні іспити, він почав працювати шкільним вчителем у розташованому поблизу містечку Гунделсгаймі-на-Неккарі. Однак, у травні 1946 за вимогою американської окупаційної влади, Ланг, як колишній офіцер Люфтваффе, був звільнений.

У листопаді 1946 Ланг отримав дозвіл переїхати на північ Німеччини в місто Ноймюнстер у Гольштейні, де став працювати каменярем. У 1947 він одружився. У 1950 Ланг з сім'єю переїхав до Бремена, де на той час вже жили його батьки, виселені в числі інших німців з Сілезії. У тому ж році, склавши іспити, він вступив у Бремені до будівельної школи. Закінчивши її, він потім до 1955 працював в ролі інженера-будівельника.

1 січня 1956 Ланг поступив на службу у знову формовані Бундеслюфтваффе. Однак, до свого великого розчарування, він уже не міг більше літати, тому що лікарі виявили у нього захворювання судин.

У 1960–1963 Ланг служив на посаді командира школи Люфтваффе. У 1961 йому було присвоєно звання оберста. З 1967 і до відходу у відставку в 1971 Ланг був командиром, т.зв. 22-го оборонного району (нім. Verteidigungbezirk 22) у Ганновері.

Фрідріх Ланг помер 29 грудня 2003 у Ганновері у віці 88 років.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Berger, Florian (1999). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5
  • Brütting, Georg (1995). Das waren die deutschen Stuka-Asse 1939–1945. Stuttgart, Germany: Motorbuch. ISBN 978-3-87943-433-6.(нім.)
  • Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtsteile. Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6.(нім.)
  • Nauroth, Holger: Stukageschwader 2 — «Immelmann» — vom Ursprung bis zur Gegenwart, Verlag K. W. Schütz, 1988, ISBN 3-87725-123-4
  • Obermaier, Ernst (1976). Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe 1939–1945 Band II Stuka- und Schlachtflieger. Mainz, Germany: Verlag Dieter Hoffmann. ISBN 978-3-87341-021-3.(нім.)
  • Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.(нім.)

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]


Командування військовими формуваннями (установами)
Третього Рейху
Попередник:
гауптман
Пітер Гасманн
командир
III-ої групи 1-ої ескадри
пікіруючих бомбардувальників

1 квітня 1943 — 1 травня 1944
Наступник:
гауптман
Карл Шрепфер
Попередник:
майор
Фріц Тран
командир
101-ої ескадри безпосередньої підтримки

1 липня 1944 — 9 лютого 1945
Наступник:
Попередник:
оберст-лейтенант
Ганс-Ульріх Рудель
Sturzkampfgeschwader 2.svg
ТВО обов'язки командира
2-ої ескадри безпосередньої підтримки
«Іммельман»

9 — 13 лютого 1945
Наступник:
оберст-лейтенант
Курт Кюхельмей