Франц Грісбах

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Франц Грісбах
Franz Griesbach
Griesbach-Franz.jpg
Народження 21 грудня 1892(1892-12-21)
Німецька імперія Брюк, Бранденбург
Смерть 24 вересня 1984(1984-09-24) (91 рік)
Німеччина Лаге, Північний Рейн-Вестфалія
Громадянство Німецька імперія Німецька імперія
Веймарська республіка Веймарська республіка
Третій Рейх Третій Рейх
Приналежність Імперська армія Німеччини Райхсгеер
Вермахт Вермахт
Вид збройних сил Сухопутні війська Німеччини Сухопутні війська
Рід військ піхота
Роки служби 19141918
1939-1945
Звання Generalmajor (Wehrmacht).svg Генерал-майор
Командування 170-та піхотна дивізія
Війни / битви
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
За поранення (нагрудний знак)
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Кримський щит

Франц Грісбах (нім. Franz Griesbach; нар. 21 грудня 1892, Брюк, Бранденбург — пом. 24 вересня 1984, Лаге, Північний Рейн-Вестфалія) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-майор (1944) Вермахту. Один з 160 кавалерів Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям та мечами (1944).

Біографія[ред. | ред. код]

1 серпня 1914 року поступив добровольцем в 4-ту роту 27-го піхотного полку, з яким був відправлений на фронт. В листопаді-грудні 1915 року навчався на курсах кандидатів у офіцери, в лютому-березні 1916 року — на аналогічних курсах в Мюнстерлагері. 24 травня 1916 року повернувся в свій полк. В березні-квітні 1917 року навчався на курсах офіцерів ударних частин. З 28 липня 1917 року — офіцер хімзахисту в штабі 1-го батальйону 27-го піхотного полку, з 27 березня 1918 року — командир роти. 20 серпня 1918 року переведений в запасний батальйон свого полку, з 4 жовтня 1918 року — командир 2-ї роти.

18 січня 1919 року демобілізований. В 1919-39 роках працював вчителем народної школи під Магдебургом. 1 квітня 1936 року зарахований у резерв вермахті.В 1938 році пройшов збори і перепідготовку резервістів, з 1 червня 1939 року — командир роти 2-го кадрованого батальйону 12-го піхотного полку.

При проведенні мобілізації 26 серпня 1939 року призначений командиром 10-ї роти 467-го піхотного полку.. Учасник Польської кампанії. З травня 1940 по червень 1941 року — викладач на офіцерських курсах в Кенігсберзі. З 5 червня 1941 року — командир 467-го запасного піхотного батальйону в Бланкенбурзі.

15 вересня 1941 року направлений на радянсько-німецький фронт, 26 вересня призначений командиром 1-го батальйону 391-го піхотного полку 170-ї піхотної дивізії. З 26 жовтня 1941 року — в.о. командира свого полку. 1 грудня 1941 року переведений з резерву на дійсну військову службу. Учасник боїв у Криму. З 17 квітня 1942 року — командир 399-го піхотного полку. 15 лютого 1944 року призначений командиром 170-ї піхотної дивізії, проте вже наступного дня був важко поранений у бою під Ленінградом і евакуйований в Німеччину. До кінця війни перебував у шпиталі в Барнбенбурзі-на-Гавелі, де і був 27 квітня 1945 року захоплений радянськими військами. Утримувався в різних таборах. 19 жовтня 1949 року переданий в табір органів репатріації. Через 2 дні переданий владою ФРН і звільнений.

Нагороди[ред. | ред. код]

Військова кар'єра


Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.592-593 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • Berger, Florian (2000). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5.
  • Fellgiebel Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.(нім.)
  • Schaulen, Fritjof (2003). Eichenlaubträger 1940—1945 Zeitgeschichte in Farbe I Abraham — Huppertz. Selent, Germany: Pour le Mérite. ISBN 3-932381-20-3.
  • Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
  • Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939—1945 Band 2: L-Z. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 3-7648-2300-3.

Посилання[ред. | ред. код]

Командування військовими формуваннями (установами)
Третього Рейху
Попередник:
генерал-лейтенант
Вальтер Краузе
170th Infanterie-Division Logo.jpg
командир 110-ї піхотної дивізії

15 — 16 лютого 1944
Наступник:
генерал-лейтенант
Зігфрид Хасс


Примітки[ред. | ред. код]