Дітріх Пельтц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дітріх Пельтц
Dietrich Peltz
Народження 9 червня 1914(1914-06-09)
Німецька імперія Гера, Князівство Реусс-Гера
Смерть 10 серпня 2001(2001-08-10) (87 років)
Німеччина Мюнхен
Поховання Німеччина кладовище Мюнхена
Громадянство Третій Рейх Третій Рейх
Приналежність Вермахт Вермахт
Вид збройних сил Сухопутні війська Німеччини Сухопутні війська (1934–1935)
Люфтваффе Люфтваффе (1935–1945)
Рід військ бомбардувальна авіація
Роки служби 19341945
Звання Luftwaffe epaulette Generalmajor.svg генерал-майор
Формування StG 162, StG 168, StG 3, StG 2, KG 77, генерал-інспектор бомбардувальної авіації
Командування 9-й повітряний корпус
2-й винищувальний корпус
Війни / битви
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач в золоті з діамантами

Дітріх Пельтц (нім. Dietrich Peltz; нар. 9 червня 1914, Гера — пом. 10 серпня 2001, Мюнхен) — німецький військовий льотчик за часів Третього Рейху, один з найвідоміших пілотів та командирів бомбардувальної авіації Люфтваффе. Протягом Другої світової війни особисто здійснив близько 320 бойових вильотів, у тому числі, як пілот бомбардувальника на Східному фронті (130 разів), Західному фронті (90 вильотів). Наймолодший генерал-майор Люфтваффе і вермахту (1943). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами (1943).

Біографія[ред. | ред. код]

Родина та дитинство[ред. | ред. код]

Дітріх Пельтц народився 9 червня 1914 року в столиці Князівства Реусс-Гера Німецької імперії.

Військова кар'єра

У квітні 1934 приєднався до Рейхсверу, що незабаром перейменували на Вермахт. Спочатку служив у сухопутних військах, а в 1935 перейшов до Люфтваффе. У боях над Польщею та Францією діяв, як пілот пікіруючого бомбардувальника Junkers Ju 87 в ескадрі Sturzkampfgeschwader 162. Згодом переведений до підрозділу Kampfgeschwader 77 на Junkers Ju 88. На цих бомбардувальниках бився у битві за Британію.

14 жовтня 1940 за значні досягнення отримав Лицарський хрест Залізного хреста.

В операції «Барбаросса» Пельтц діяв на північному напрямку Східного фронту. Продемонстрував значні успіхи, за станом на 12 липня 1941 вже мав 200 бойових вильотів. Був ініціатором та новатором у розробленні нової тактики дій бомбардувальної авіації, що дозволяла суттєво підвищити точність влучення бомбардувальників по цілях. 31 грудня 1941 за високі результати та проявлену ініціативу нагороджений дубовим листям до Лицарського хреста.

Нетривалий час керував льотною школою з підготовки командирів бомбардувальної авіації, потім прийняв під своє командування I.-у групу Kampfgeschwader 60, яка спеціалізувалася на використанні високоточних авіаційних боєприпасів у боротьбі з кораблями союзників.

На початку 1943 Пельтц призначений інспектором бойової авіації Люфтваффе, посада на якій він розпочав стратегічний розвиток бомбардувальної авіації. У серпні 1943 його призначено командиром IX-го повітряного корпусу, що цільовим образом діяв проти Британії. 23 липня 1943 оберста Д.Пельтца нагородили мечами до Лицарського хреста.

Пельтц був ініціатором проведення масштабного стратегічного бомбардування південної Англії — операції під кодовою назвою «Штайнбок» на початку 1944 року.

Згодом його призначено командиром II.-го винищувального корпусу, хоча все життя він присвятив бомбардувальній авіації Третього Рейху. На цій посаді молодий генерал розробляв та реалізовував замисел операції «Боденплатте» — одночасного рейду німецької авіації на аеродроми та бази союзних військ в Бельгії та Нідерландах.

Із загостренням боротьби у небі Німеччини наприкінці війни виступив з пропозицією таранів ворожих важких бомбардувальників, наполягаючи на тому, що в такій спосіб можливо призупинити масштаби стратегічних бомбардувань німецьких міст.

Після завершення війни перебував у полоні союзних військ, по звільненню влаштувався на роботу в цивільні компанії Протягом декількох років Пельтц працював на заводах фірми Krupp, а в 1963 р перейшов на роботу у фірму «Телефункен» і незабаром став директором заводу в місті Констанц.

Помер 10 серпня 2001 року в Мюнхені.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Berger, Florian (1999). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Vienna, Austria: Selbstverlag Florian Berger. ISBN 978-3-9501307-0-6.
  • Caldwell, Donald; Muller, Richard (2007). The Luftwaffe Over Germany: Defense of the Reich. London: Greenhill books. ISBN 978-1-85367-712-0.
  • Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtsteile. Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6.(нім.)
  • Obermaier, Ernst (1976). Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe 1939–1945 Band II Stuka- und Schlachtflieger [The Knight's Cross Bearers of the Luftwaffe 1939–1945 Volume II Dive Bomber and Attack Aircraft] (in German). Mainz, Germany: Verlag Dieter Hoffmann. ISBN 978-3-87341-021-3.
  • Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.(нім.)
  • Weal, John (2012). Junkers Ju 88 Kampfgeschwader on the Russian Front. Oxford, UK: Osprey Publishing. ISBN 978-1-78200-531-5.
  • Зефиров М. В. Асы Люфтваффе: Бомбардировочная авиация. — М.: ООО «Издательство АСТ», 2002. — С. 83, 348–367.

Посилання[ред. | ред. код]


Командування військовими формуваннями (установами)
Третього Рейху
Попередник:
генерал авіації
Штефан Фрошліч
Kommandierender General eines Fliegerkorps.svg
командир
IX-го повітряного корпусу

4 вересня 1943 — 12 листопада 1944
Наступник:
?
Попередник:
генерал авіації
Альфред Бюловіус
Kommandierender General eines Fliegerkorps.svg
командир
II.-го винищувального корпусу

15 жовтня 1944 — 26 січня 1945
Наступник:
генерал-майор
Карл-Едуард Вільке
Попередник:
?
Kommandierender General eines Fliegerkorps.svg
командир
IX-го повітряного корпусу

26 січня — 8 травня 1945
Наступник:
капітуляція