Альвін Бьорст

Альвін Бьорст
Alwin Boerst
Народження	20 жовтня 1910; Остероде-ам-Гарц, Ганновер
Смерть	30 березня 1944 (33 роки); поблизу Парліті, Ясси; загиблий у бою
Країна	Третій Рейх
Приналежність	Вермахт
Вид збройних сил	Сухопутні війська (1934—1937); Люфтваффе (1937—1944)
Рід військ	протитанкова артилерія; бомбардувальна авіація
Роки служби	1936–1945
Звання	майор
Формування	KG 157, StG 163, StG 2
Командування	I./StG2
Війни / битви	Друга світова війна:; Східний фронт Польська кампанія; Західний фронт Бельгійська кампанія; Французька кампанія; Битва за Британію; Балкани Операція «Ауфмарш 25»; Операція «Маріта»; Операція «Меркурій»; Східний фронт Операція «Барбаросса»; Битва за Ленінград; Операція «Тайфун»; Операція «Блау»; Сталінградська битва; Битва на Курській дузі Операція «Цитадель»; Орловська операція; ; Битва за Дніпро; Дніпровсько-Карпатська операція Умансько-Ботошанська операція; ;
	Золотий німецький хрест

Альвін Бьорст (нім. Alwin Boerst; нар. 20 жовтня 1910, Остероде-ам-Гарц, Ганновер — пом. 30 березня 1944, поблизу н.п. Парліті, Ясси) — німецький військовий льотчик-ас за часів Третього Рейху. Один з найуспішніших бойових пілотів пікіруючого бомбардувальника Ju 87 «Штука». Здійснив 1 061 бойовий виліт. Майор (посмертно, 1944) Люфтваффе. Один з 160 кавалерів Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям та мечами (посмертно, 1944).

Біографія[ред. | ред. код]

Альвін Бьорст народився 20 жовтня 1910 року в місті Остероде-ам-Гарц в прусській провінції Ганновер в сім'ї ветеринара. Він став наймолодшим з дев'яти хлопчиків в родині Бьорст. Після закінчення гімназії вступив до університету в Геттінгені, де поряд з математикою і фізикою почав вивчати і літакобудування. Ще в гімназії Альвін захопився польотами на планерах і брав участь у будівництві навчального планера.

Військова кар'єра

Влітку 1933 року здав тести «А» і «В», які дали йому право здійснювати самостійні польоти на планерах. Після цього Бьорст регулярно брав участь у багатьох змаганнях планеристів, що проходили в горах в 25 милях на північ від Франкфурта-на-Майні.

4 квітня 1934 року він поступив на військову службу солдатом 2-го взводу 6-го автомобільного батальйону. 12 жовтня 1935 року йому присвоєно звання унтер-офіцера. Однак служба у протитанковій артилерії не захоплювала молодого хлопця й у 1937 році унтер-офіцер Бьорст добився переведення до Люфтваффе. Спочатку його направили до підрозділу бомбардувальної авіації в 7./KG157 «Boelcke». У 1938 році після проходження льотної підготовки обер-фенрих Бьорст прибув для проходження служби до I./StG163 і отримав призначення до 3./StG163, якою командував обер-лейтенант Вальдемар Плевіг. 1 вересня 1938 року Бьорсту присвоєно звання лейтенанта.

1 травня 1939 року у зв'язку з трансформацією повітряних сил Німеччини I./StG163 була перетворена на I./StG2. У липні 1939 року бортрадистом-стрільцем на Ju-87 Бьорста був призначений Ернст Філіус, разом з яким Бьорст і літав протягом наступних п'яти років на одному літаку.

З початком Другої світової війни Бьорст брав участь у боях в Польщі, де він здійснив 39 бойових вильотів, і 27 вересня 1939 року був нагороджений Залізним хрестом 2-го класу.

З перших годин вторгнення до країн Західної Європи лейтенант А.Бьорст в авангарді битви. Він брав участь у першому бойовому вильоті на Заході, коли Ju-87B з StG2 атакували фортифікаційні укріплення бельгійців у районі форту Ебен Емаель і міст в районі Алста. Згодом штурмував позиції союзних військ та укріплення Льєжа, Намюра, Кале, Ам'єна.

9 червня 1940 року Альвін Бьорст за успішне виконання 113 бойових вильотів був нагороджений Залізним хрестом 1-го класу, а в серпні 1940 року йому було присвоєно звання обер-лейтенант.

У квітні 1941 року німецький Вермахт вторгся до Югославського королівства. Під час боїв у небі Балкан обер-лейтенант Бьорст виконав 22 бойових вильоти, згодом у травні ще стільки ж під час боїв за острів Крит. При цьому йому вдалося потопити один британський есмінець і ще один важко пошкодити, який згодом також затонув (HMS «Келлі» та HMS «Кашмір»).

Напередодні вторгнення до Радянського Союзу Бьорст був призначений командиром 3./StG2. 28 червня 1941 року він здійснив свій 200-й бойовий виліт, а вже 21 липня — 250-й. 2 вересня в ході свого 300-го вильоту Бьорст знищив міст через Неву в районі Тирково. Крім того, в перші місяці війни на Східному фронті він також знищив 79 автомобілів, 6 танків, кілька артилерійських батарей і один залізничний склад.

5 жовтня 1941 року обер-лейтенант Бьорст нагороджений Лицарським Хрестом, до якого він був представлений після 300 бойових вильотів.

7 квітня 1942 року він виконав свій 400-й бойовий виліт, а 11 травня — 475-й. 10 серпня 1942 року Бьорст зробив 600-й виліт.

На початку вересня був відкликаний з фронту і направлений до авіашколи інструктором для навчання молодих пілотів Ju 87 «Штука». Замість Бьорста командиром 3./StG2 був призначений колишній командир 2./StG2 гауптман Ріхард Чекаі.

28 листопада 1942 року обер-лейтенант Бьорст за 624 бойових вильоти був нагороджений дубовим листям до Лицарського хреста (№ 149), а 1 грудня йому було присвоєно звання гауптман.

Весною 1943 Бьорст повернувся назад в StG2 і вже 16 травня 1943 року в районі Керчі він здійснив свій 700-й бойовий виліт.

Під час боїв на Курській дузі інтенсивність польотів штурмової авіації Люфтваффе була надзвичайною. Так гауптман Бьорст виконав 800-й виліт західніше Орла 25 липня 1943 року, а вже 28 серпня — свій 900-й літако-виліт на штурмовку.

29 вересня 1943 року молодого офіцера призначено командиром I./StG2, але через кілька днів на початку жовтня в ході одного з вильотів Бьорст дістав поранення в ногу осколком зенітного снаряда і був відправлений у госпіталь в Бухарест. Однак він пробув там недовго і вже незабаром остаточно прийняв у майора Бруно Діллей командування над I./StG2.

29 січня 1944 року в районі Умані Бьорст провів свій 1 000-й бойовий виліт.

30 березня 1944 року гауптман Бьорст вилетів на Ju-87G-1, щоб атакувати прорвалися в районі Ясс радянські танки. Це був уже 1060-й виліт Бьорста і в той же час перший бойовий виліт на протитанковому варіанті «Штуки». На північний схід від Ясс в районі села Парліті, неподалік від залізничної лінії, він виявив і атакував передові радянські танки. Як завжди, «Штуки» зустріли сильний зенітний вогонь. Літак Бьорста, отримавши кілька влучень, не впорався з керуванням і загорівся. Бортрадист обер-фельдфебель Філіус встиг покинути кабіну, але, його парашут зачепився за хвостове оперення. Палаючий літак, падаючи, наостанок протаранив ще один радянський танк.

6 квітня 1944 року гауптман Альвін Бьорст був посмертно нагороджений мечами до Лицарського хреста (№ 61). 19 травня його бортрадист-стрілець обер-фельдфебель Ернст Філіус, що зробив з ним понад 900 бойових вильотів, був також посмертно нагороджений Лицарським хрестом.

Нагороди[ред. | ред. код]

Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
Нагрудний знак пілота (1938)
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
Залізний хрест
- 2-го класу (27 вересня 1939)
- 1-го класу (7 червня 1940)
Почесний Кубок Люфтваффе (9 вересня 1941)
Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами
- лицарський хрест (5 жовтня 1941)
- дубове листя (№149; 28 листопада 1942)
- мечі (№61; 6 квітня 1944)
Нагрудний знак пілота (Італія)
Нагрудний знак військового пілота (Болгарія)
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Нарукавна стрічка «Крит»
Німецький хрест в золоті (5 червня 1942)
Авіаційна планка бомбардувальника в золоті з підвіскою «1000» (29 січня 1944)

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Berger, Florian (1999). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Vienna, Austria: Selbstverlag Florian Berger. ISBN 978-3-9501307-0-6.
Brütting, Georg (1992) [1976]. Das waren die deutschen Stuka-Asse 1939—1945. Stuttgart, Germany: Motorbuch. ISBN 978-3-87943-433-6.(нім.)
Obermaier, Ernst (1976). Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe 1939—1945 Band II Stuka- und Schlachtflieger. Mainz, Germany: Verlag Dieter Hoffmann. ISBN 978-3-87341-021-3.(нім.)
Schaulen, Fritjof (2003). Eichenlaubträger 1940—1945 Zeitgeschichte in Farbe I Abraham — Huppertz. Selent, Germany: Pour le Mérite. ISBN 978-3-932381-20-1.(нім.)
Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.(нім.)
Зефиров М. В. Штурмовая авиация Люфтваффе. — М.: ООО «Издательство АСТ», 2001. — С. 107, 442

Посилання[ред. | ред. код]

Boerst, Alwin. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 20 січня 2018. Процитовано 1 грудня 2016. (нім.)
Boerst, Alwin [Архівовано 27 грудня 2016 у Wayback Machine.] — нагороди майора Бьорста (англ.)
Алвин Боерст (Alwin Boerst). на allaces.ru. Архів оригіналу за 13 серпня 2016. Процитовано 1 грудня 2016. (рос.)
Alwin Boerst (1910—1944) [Архівовано 16 червня 2016 у Wayback Machine.](порт.)