Альвін Бьорст

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альвін Бьорст
Alwin Boerst
Народження 20 жовтня 1910(1910-10-20)
Німецька імперія Остероде-ам-Гарц, Ганновер
Смерть 30 березня 1944(1944-03-30) (33 роки)
Румунія поблизу Парліті, Ясси
загиблий у бою
Приналежність Вермахт Вермахт
Вид збройних сил Сухопутні війська Німеччини Сухопутні війська (1934—1937)
Люфтваффе Люфтваффе (1937—1944)
Рід військ протитанкова артилерія
бомбардувальна авіація
Роки служби 19361945
Звання Luftwaffe epaulette Major.svg майор
Формування KG 157, StG 163, StG 2
Командування I./StG2
Війни / битви
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Золотий німецький хрест
За поранення (нагрудний знак)
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач Авіаційна планка авіації наземної підтримки з підвіскою та цифрою «400» Почесний Кубок Люфтваффе Нарукавна стрічка «Крит»

Альвін Бьорст (нім. Alwin Boerst; нар. 20 жовтня 1910, Остероде-ам-Гарц, Ганновер — пом. 30 березня 1944, поблизу н.п. Парліті, Ясси) — німецький військовий льотчик-ас за часів Третього Рейху. Один з найуспішніших бойових пілотів пікіруючого бомбардувальника Ju 87 «Штука». Здійснив 1 061 бойовий виліт. Майор (посмертно, 1944) Люфтваффе. Один з 160 кавалерів Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям та мечами (посмертно, 1944).

Біографія[ред. | ред. код]

Альвін Бьорст народився 20 жовтня 1910 року в місті Остероде-ам-Гарц в прусській провінції Ганновер в сім'ї ветеринара. Він став наймолодшим з дев'яти хлопчиків в родині Бьорст. Після закінчення гімназії вступив до університету в Геттінгені, де поряд з математикою і фізикою почав вивчати і літакобудування. Ще в гімназії Альвін захопився польотами на планерах і брав участь у будівництві навчального планера.

Військова кар'єра

Влітку 1933 року здав тести «А» і «В», які дали йому право здійснювати самостійні польоти на планерах. Після цього Бьорст регулярно брав участь у багатьох змаганнях планеристів, що проходили в горах в 25 милях на північ від Франкфурта-на-Майні.

4 квітня 1934 року він поступив на військову службу солдатом 2-го взводу 6-го автомобільного батальйону. 12 жовтня 1935 року йому присвоєно звання унтер-офіцера. Однак служба у протитанковій артилерії не захоплювала молодого хлопця й у 1937 році унтер-офіцер Бьорст добився переведення до Люфтваффе. Спочатку його направили до підрозділу бомбардувальної авіації в 7./KG157 «Boelcke». У 1938 році після проходження льотної підготовки обер-фенріх Бьорст прибув для проходження служби до I./StG163 і отримав призначення до 3./StG163, якою командував обер-лейтенант Вальдемар Плевіг. 1 вересня 1938 року Бьорсту присвоєно звання лейтенанта.

1 травня 1939 року у зв'язку з трансформацією повітряних сил Німеччини I./StG163 була перетворена на I./StG2. У липні 1939 року бортрадистом-стрільцем на Ju-87 Бьорста був призначений Ернст Філіус, разом з яким Бьорст і літав протягом наступних п'яти років на одному літаку.

З початком Другої світової війни Бьорст брав участь у боях в Польщі, де він здійснив 39 бойових вильотів, і 27 вересня 1939 року був нагороджений Залізним хрестом 2-го класу.

З перших годин вторгнення до країн Західної Європи лейтенант А.Бьорст в авангарді битви. Він брав участь у першому бойовому вильоті на Заході, коли Ju-87B з StG2 атакували фортифікаційні укріплення бельгійців у районі форту Ебен Емаель і міст в районі Алста. Згодом штурмував позиції союзних військ та укріплення Льєжа, Намюра, Кале, Ам'єна.

9 червня 1940 року Альвін Бьорст за успішне виконання 113 бойових вильотів був нагороджений Залізним хрестом 1-го класу, а в серпні 1940 року йому було присвоєно звання обер-лейтенант.

У квітні 1941 року німецький Вермахт вторгся до Югославського королівства. Під час боїв у небі Балкан обер-лейтенант Бьорст виконав 22 бойових вильоти, згодом у травні ще стільки ж під час боїв за острів Крит. При цьому йому вдалося потопити один британський есмінець і ще один важко пошкодити, який згодом також затонув (HMS «Келлі» та HMS «Кашмір»).

Напередодні вторгнення до Радянського Союзу Бьорст був призначений командиром 3./StG2. 28 червня 1941 року він здійснив свій 200-й бойовий виліт, а вже 21 липня — 250-й. 2 вересня в ході свого 300-го вильоту Бьорст знищив міст через Неву в районі Тирково. Крім того, в перші місяці війни на Східному фронті він також знищив 79 автомобілів, 6 танків, кілька артилерійських батарей і один залізничний склад.

5 жовтня 1941 року обер-лейтенант Бьорст нагороджений Лицарським Хрестом, до якого він був представлений після 300 бойових вильотів.

7 квітня 1942 року він виконав свій 400-й бойовий виліт, а 11 травня — 475-й. 10 серпня 1942 року Бьорст зробив 600-й виліт.

На початку вересня був відкликаний з фронту і направлений до авіашколи інструктором для навчання молодих пілотів Ju 87 «Штука». Замість Бьорста командиром 3./StG2 був призначений колишній командир 2./StG2 гауптман Ріхард Чекаі.

28 листопада 1942 року обер-лейтенант Бьорст за 624 бойових вильоти був нагороджений дубовим листям до Лицарського хреста (№ 149), а 1 грудня йому було присвоєно звання гауптман.

Весною 1943 Бьорст повернувся назад в StG2 і вже 16 травня 1943 року в районі Керчі він здійснив свій 700-й бойовий виліт.

Під час боїв на Курській дузі інтенсивність польотів штурмової авіації Люфтваффе була надзвичайною. Так гауптман Бьорст виконав 800-й виліт західніше Орла 25 липня 1943 року, а вже 28 серпня — свій 900-й літако-виліт на штурмовку.

29 вересня 1943 року молодого офіцера призначено командиром I./StG2, але через кілька днів на початку жовтня в ході одного з вильотів Бьорст дістав поранення в ногу осколком зенітного снаряда і був відправлений у госпіталь в Бухарест. Однак він пробув там недовго і вже незабаром остаточно прийняв у майора Бруно Діллей командування над I./StG2.

29 січня 1944 року в районі Умані Бьорст провів свій 1 000-й бойовий виліт.

30 березня 1944 року гауптман Бьорст вилетів на Ju-87G-1, щоб атакувати прорвалися в районі Ясс радянські танки. Це був уже 1060-й виліт Бьорста і в той же час перший бойовий виліт на протитанковому варіанті «Штуки». На північний схід від Ясс в районі села Парліті, неподалік від залізничної лінії, він виявив і атакував передові радянські танки. Як завжди, «Штуки» зустріли сильний зенітний вогонь. Літак Бьорста, отримавши кілька влучень, не впорався з керуванням і загорівся. Бортрадист обер-фельдфебель Філіус встиг покинути кабіну, але, його парашут зачепився за хвостове оперення. Палаючий літак, падаючи, наостанок протаранив ще один радянський танк.

6 квітня 1944 року гауптман Альвін Бьорст був посмертно нагороджений мечами до Лицарського хреста (№ 61). 19 травня його бортрадист-стрілець обер-фельдфебель Ернст Філіус, що зробив з ним понад 900 бойових вильотів, був також посмертно нагороджений Лицарським хрестом.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Berger, Florian (1999). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Vienna, Austria: Selbstverlag Florian Berger. ISBN 978-3-9501307-0-6.
  • Brütting, Georg (1992) [1976]. Das waren die deutschen Stuka-Asse 1939—1945. Stuttgart, Germany: Motorbuch. ISBN 978-3-87943-433-6.(нім.)
  • Obermaier, Ernst (1976). Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe 1939—1945 Band II Stuka- und Schlachtflieger. Mainz, Germany: Verlag Dieter Hoffmann. ISBN 978-3-87341-021-3.(нім.)
  • Schaulen, Fritjof (2003). Eichenlaubträger 1940—1945 Zeitgeschichte in Farbe I Abraham — Huppertz. Selent, Germany: Pour le Mérite. ISBN 978-3-932381-20-1.(нім.)
  • Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.(нім.)
  • Зефиров М. В. Штурмовая авиация Люфтваффе. — М.: ООО «Издательство АСТ», 2001. — С. 107, 442

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]