Жива фортеця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Жива фортеця (каз. Жанди камал) - військове фортифікаційне укріплення, що складалось з коней або верблюдів покладених на землю і звязаних між собою у вигляді кола або квадрата[1]. Коні та верблюди могли залишатися живими або убивалися, жива фортеця використовувалася кочовиками Середньої Азії. Коні забезпечували надійний захист від головної зброї кочовиків стріл з луків, та гладкоствольної вогнепальної зброї[2].  Сторона що оборонялася концетрувалася на вогні по супротивнику і обороні «живого редута» в ближньому бою. До того ж коні та верблюди були дуже цінним трофеєм, тому якщо коні чи верблюди були живими то наступаюча сторона була незацікавлена їх знищувати і цим позбавляти себе бажаного трофею після перемоги. Використання живих фортець кочовиками було досить розповсюдженим під час захоплення Російською імперією території Середньої Азії в 19 столітті.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]