Контрвалаційна лінія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Контрвалаційна лінія (від лат. contra - проти та vallatio - укріплення) - неперервна лінія укріплень, яку зводили війська, що здійснювали облогу фортець, для запобігання вилазок захисників чи проти їх спроб прорвати кільце облоги.

Створювалась в ході тривалих облог фортець на відстані 400-800 кроків від фортечних стін у вигляді суцільного рову з валом та розташованими на певній відстані одна від одної баштами чи вежами.

Вперше контрвалаційна лінія була застосована греками під час Пелопоннеської війни.

Втратила своє значення в XIX столітті.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Контрвалаційна лінія
  • Советская военная энциклопедия / под ред. Н. В. Огаркова. — М.: Воениздат, 1979. — Т. 4. — 655 с. — (в 8-ми т). — 105 000 экз.

Див. також[ред. | ред. код]