Капонір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Капоні́р (фр. caponniere — ніша) —фортифікаційна споруда, що забезпечує ведення флангового або повздовжнього (косоприцільного) вогню в двох протилежних напрямках. Капонір зазвичай встановлюється як казематна споруда важкого типу в системі польових позицій та довготривалих укріплень на зворотніх схилах або за предметами на місцевості.

У початковому розумінні даного терміну капонір виступала склепистою будівлею в системі фортечних споруд найчастіше для повздовжнього обстрілу фортечного рову. Якщо капонір перекриває рів повністю, як на ілюстрації, і вимагає спеціального профілю рову та валів, то така ділянка зветься полігон.

Госпітальне укріплення Київської фортеці — приклад полігонального укріплення. Але Косий капонір цього ж укріплення розміщений прямо за гласісом на еспланаді. Мабуть, вважалось що круті схили Черепанової гори не дадуть змоги встановити контр-батареї.

У більш застарілому Васильківському укріплені (чого вартий тенальний фронт замість бастіонного) був застосований предтеча полігону — равелін з капоніром — редюітом. Зараз на цьому місці гаражний кооператив і тільки гострий виступ вулиці Ігоря Брановицького нагадує про існування укріплення.

Література[ред.ред. код]