Больверк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Больве́рк[1], болверк (нід. bolwerk, можливо від сер.-в.-нім. bole — «брус, стовбур» і werc — «споруда»)[2] або больворок — кам'яна інженерна гідротехнічна споруда, призначена для захисту морського берега від руйнівної дії хвиль,[3][4] а також один з видів фортифікаційних споруд.[5]

Больверк в гідротехніці[ред. | ред. код]

Больверки будуються з крутими або пологими береговими укосами,[6] а також існують одночасно і з крутими, і з пологими, і в цьому випадку називаються змішаними больверками.

  • Больверками з пологим укосом називають ті, що мають укіс 1:3 та менше. Вони розташовуються паралельно берегу і складаються з земляного або кам'яного насипу, облицьований добре припасованими каменями розміром не менше двох третин висоти хвилі. Підошву укосу закруглюють дещо догори для опору підмиву бурунів[7]. Для того щоб буруни не підіймалися до верху споруди або не перекочувалися через нього, відкоси виводяться не по прямій, а по увігнутій кривій. Угорі роблять берму, облицьовану великим каменем, і виводять парапет, настільки віддалений від верху укосу, щоб вершина його була нижче продовження лінії укосу, якщо останній прямолінійний. Ряд горизонтальних уступів, що перемежовуються з укосами 1:3, як і уступи, добре розбиває хвилі і зменшує їх силу. Найбільші камені слід укладати в половині висоти припливу, де бувають самі сильні удари хвиль. Коли больверк будується на великій глибині, то відкіс нижче найнижчого горизонту води рекомендується давати 1:3, а вище — 1:10.
  • Больверки з крутими укосами називаються також морськими стінами і виводяться з бута на цементному розчині, з облицовкою стіни, зверненої до моря, тесаним каменем. Важлива хороше притісування каменю і повнота цементного шва, щоб він був непроникний для води, яка своїм тиском сприяє руйнуванню кладки через нещільні шви. Іноді підмиваючу дію хвиль зменшують, роблячи поверхню стіни з уступами, які перешкоджають стрімкому падінню води.
  • Змішані больверки роблять з метою скорочення витрат на спорудження прямовисних стін на великій глибині. Обидва вищеописані способи об'єднуються, а саме: до горизонту низьких вод роблять укіс 1:3, а вище влаштовують широку горизонтальну берму[8] і на ній вже виводиться прямовисна стіна на відстані, рівній подвоєній довжині пологого схилу, а іноді і потроєній.

Больверк у фортифікації[ред. | ред. код]

У XVIII столітті так іменувалися також спеціальні бастіони, однак у військовій справі цей термін вже практично не використовується і лише зрідка зустрічається в історико-технічній літературі. Від bolwerk (через проміжні середньофранцузькі форми bollevart, boulevars, bolevers, bollewerc) походить і слово «бульвар».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Больверк // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  2. Online Etymology Dictionary, boulevard (n.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 20 травня 2022. 
  3. Болверк[недоступне посилання з лютого 2019](недоступная ссылка с 14-06-2016 (180 дней)). Российская архитектура. 1995 год.
  4. Эдмунд Э. Л. Больверки // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  5. Военно-исторический словарь, 1998 год. Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 17 грудня 2016. 
  6. Береговые откосы // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  7. Буруны // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  8. Берма // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

Література[ред. | ред. код]