Кюнет

Кюнет на дні рову, гласис і фосебрея.

Кюне́т (фр. cunette від італ. cunetta, утворене від lacunetta), також кюве́т (фр. cuvette) — глибока канава посередині дна сухого фортечного рову. У фортифікації середини XIX—XX століть кюнет слугував для відведення дощових і ґрунтових вод. Відлогості кюнету одягали дерном, а дно брукували булижником.

В епоху гладкоствольної артилерії являв собою рів 4—6 м завширшки і 1,8—2,4 м завглибшки, зазвичай наповнений водою, який слугував перешкодою для нападників при переході ними рову; з цією метою, для посилення перешкоди, іноді відлогості кюнету укріпляли мурованою кладкою.

Джерела

• Кювет // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : [рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. В. Сытина, 1911—1915. (рос.)