Ложемент (фортифікація)
Ложемент — фортифікаційний термін XIX століття, позначає неглибокі стрілецьких окопи, що призначався для ведення вогню лежачі, та з коліна. Протягом деякого часу термін ложемент застосовувався також для позначення окопів під окремі артилерійські гармати, які спочатку називалися "гарматними ложементами", а трохи пізніше - "артилерійськими ложементами". Крім цього мав ходіння термін мінний ложемент, тобто котлован, звідки мінним спуском велася мінна галерея [1].
Ложементи часто створювалися, для підсилення основної оборонної лінії, за звичай при обороні фортець, редутів та ін. фортифікаційних об'єктів оборони [2]. Деякими дослідниками термін вважається застарілим, і таким що не застосовується, про те його інколи можна зустріти і в сучасній військовій літературі [3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Д. В. Артюхович. Ложемент // Строительство. Энциклопедический словарь. — Ставрополь: «Параграф», 2011. — С. 299. — 766 с. — ISBN 978-5-904939-17-5.
- ↑ Історія війн та воєнного мистецтва
- ↑ Сучасне озброєння і військова техніка російської федерації
.png)