Бойовий хід

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бойовий хід на стіні фортеці

Бойовий хід — майданчик у верхній частині оборонної стіни або оборонного насипу, який використовується в фортифікаційних спорудах для оборони і зв'язку обложених[1]. Розміщувався позаду стіни або насипу, зазвичай на бойовому шляху були розміщені бійниці для ведення вогню по ворогам[2]. Бойовий хід є необхідною складовою майже будь якої складної фортифікації, позаяк виконує важливі оборонні функції з координації дій оборонців.

Потреба у створені бойових ходів виникла під час функціювання ранніх фортифікаційних споруд, оскільки їхні високі стіни стало важко захищати з землі, особливо це стосувалося замків. Бойовий хід дозволяв захисникам виконувати патрулювання вершини фортечного валу, ставлячи захисників у вигідне положення для стрільби. Він також дозволяв швидко пересуватися між оборонними вежами, і гарнізон міг краще захищати фортифікацію. Вартові з їх високої позиції в середині бойового ходу могли вчасно бачити супротивника, що наближався. Захисники використовували бойовий хід як платформу, з якої можна було відбивати атаки нападників. Крім того він дозволяв раціонально розміщувати і використовувати сили оборонців.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]