Кранног

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Реконструкція краннога на озері Лох-Тей.

Кранног (ірл. crannóg) — назва, що використовується в Шотландії і Ірландії для штучного або природного острова, який використовують як місце проживання. Назва також належить до дерев'яних платформ, споруджених на мілководді в місцевих озерах, в основному в епоху неоліту. Між тим, мало слідів цих будов дійшло до нас.

Назва походить від ірл. crann, що означає «дерево»[1].

З берега на кранног можна було потрапити по кам'яному або дерев'яному мосту.

Мабуть, найдавнішим кранногом є острівець Eilean Domhnuill на Північному Уїсті — він був споруджений в період неоліту, близько 3800—3200 р. до н. е. Кранноги часто споруджувалися в епоху від залізної доби аж до настання Середньовіччя, тобто тоді ж, коли споруджувалися брохи і дуни.

Найбільша концентрація кранногів у Шотландії виявлена в регіоні Дамфріс і Галлоуей. Також велику кількість кранногів знайдено на Шотландському високогір'ї та в Ірландії.

Нині реконструйовані кранноги можна побачити на шотландському озері Лох-Тей і в Краггауновені[en] у Ірландії.

При розкопках археологічної пам'ятки в Ліснакрогері (Lisnacrogher) (графство Антрім, Ірландія), відкритої в XIX столітті, знайдено велику кількість матеріалів латенської культури, зокрема піхви для мечів, типові для кельтського мистецтва.

Література[ред. | ред. код]

  • Burnett George. The Family of Burnett of Leys. — Aberdeen: New Spalding Club, 1901.
  • Armit Ian. Scotland's Hidden History. — Tempus Publishing, Limited, 2000.
  • Crone A. The History of a Scottish Lowland Crannog: excavations at Buiston // AOC/STAR. — Edinburgh, 2000. — Monograph 4.
  • Halsall, Guy. Warfare and Society in the Barbarian West, 450-900. — London: Routledge, 2003.

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Stonepages. Архів оригіналу за 25 березня 2013. Процитовано 2 лютого 2013.