Захаб
Захаб | |
Захаб у Вікісховищі |
Захаб — термін, що вживається щодо фортифікаційної споруди в середньовічних фортецях, що призначена для захисту фортечних воріт[1], за конструкцією вона схожа на барбакан. Слово «захаб» походить з того ж кореня, що й «охабень» («вид одягу», а також «укріплена окраїна міста», «передмістя»)[2]. Як правило, захаб мав вигляд вузького коридора. Захаб міг розташовуватися як зовні фортечних стін, так і всередині. На вході в захаб розташовувалися зовнішні ворота. Якщо ворог проривався через зовнішні ворота, то опинявся в пастці[3]. У цьому тісному, що не проглядається ззовні коридорі, під перехресним вогнем захисників фортеці, нападники, як правило, винищувалися або зазнавали значних втрат[4].
Штурм захабу для нападників ускладнювався тим що їм треба було виламувати внутрішні фортечні ворота під надзвичайно сильним вогнем супротивника. В такій ситуації було надзвичайно складно приділити значний час пролому воріт в той час коли на голови нападників щосекунди летів «град» каміння, стріл, лилася розпечена смола. В нападників у той час не було жодних засобів для ефективної відповіді на вогонь із за укріплень, поодинокі нескоординовані постріли з луків і арбалетів не становили серйозної небезпеки для оборонців фортеці, що вели масований вогонь із-за стін захабу[5].
- ↑ Словник термінів архітектурних термінів: Захаб. Архів оригіналу за 27 листопада 2016. Процитовано 12 жовтня 2016.
- ↑ Інформація про архітектуру: Захаб. Архів оригіналу за 28 жовтня 2016. Процитовано 12 жовтня 2016.
- ↑ Терміни: Захаб. Архів оригіналу за 26 вересня 2016. Процитовано 12 жовтня 2016.
- ↑ Захаб. Архів оригіналу за 28 жовтня 2016. Процитовано 12 жовтня 2016.
- ↑ Пам'ятки військової історії. Архів оригіналу за 28 жовтня 2016. Процитовано 12 жовтня 2016.
- Охабень // Толковый словарь живого великорусского языка : в 4 т. / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882.
- Охабень // Большая энциклопедия: В 22 томах (20 т. и 2 доп.) / под ред. С. Н. Южакова. — СПб.: Книгоиздательское товарищество «Просвещение», 1900—1909.