Теналь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Звичайна теналь; теналь з центральним фасом; подвійна теналь (фр. bonnet-à-prêtre) перед равеліном

Теналь (фр. tenaille — кліщі) — укріплення або його частина, розташована вхідним кутом так, що місцевості перед ним можна дати перехресну оборону.

У бастіонній системі укріплень теналі — земляні або кам'яно-земляні укріплення, розташовані перед куртинами і стіни яких зазвичай продовжували лінії, утворені фасадами сусідніх бастіонів. Зазвичай були занадто вузькими для розміщення артилерії, і призначалися для зниження ризику руйнування куртини артилерійським вогнем, а також для ведення рушничного вогню.

З боку ворога теналь могла додатково прикриватися равеліном, в цьому випадку по центру теналі споруджувалася потерна для доступу до останнього. Якщо ж куртина, що захищалася теналлю, мала ворота, то в теналі робився розрив, через який проходила в'їзна дорога.

Література[ред. | ред. код]

  • Guy le Hallé. Précis de la fortification. PCV, 2002.
  • Vauban, la forteresse idéale. La Maison d à côté, 2007.

Посилання[ред. | ред. код]