Габіон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Габіони підтримують схил

Габіо́ни (фр. gabion, від італ. gabbione — «великий кошик») — просторова сітчаста конструкція, заповнена сипучими матеріалами, що використовується в регуляційних та берегоукріпних спорудах, а також в ландшафтному дизайні та фортифікації.

Будова і використання[ред. | ред. код]

Габіон для зміцнення насипу

Цивільні габіони[ред. | ред. код]

Типово габіони складаються з дротяного каркасу, заповненого галькою, подрібненим камінням, бетоном, піском або ґрунтом[1][2]. Вони частково гнучкі та розташовуються блоками. Між блоками можуть додатково поміщатися зелені насадження, що збільшує міцність конструкції в цілому. Зазвичай для будівництво габіонів використовується дріт діаметром 2-5 мм[1]. Коли габіонний блок заповнюється, його закривають вгорі. Блоки укладаються один на одного та скріплюються між собою металевими кільцями. Перший ряд блоків типово встановлюється на фундамент з каменю чи бетону, а край кожного вищого ряду відступає від краю нижчого. Між ґрунтом і габіонами може простелятися геотекстиль[3]. Максимальної міцності габіонна конструкція досягає через 3-5 років після укладання[4].

Габіони застосовуються головним чином для запобігання водній ерозії ґрунту, слугують як підпірні стінки схилів, облицювання та основи насипів. Широко використовуються в берегових спорудах, а також як шумоізоляція, тимчасові укріплення в умовах повеней. Габіони крім того мають естетичне застосування[1], для чого використовується камінь спеціально підібраного кольору, як-от смугастий гнейс. Для прикрашання габіонів слугують різні наповнювачі (стебла бамбука, шкаралупа кокоса, кераміка, сушене листя, шишки, деревина чи кору) та підсвічування[2].

Переваги габіонів, порівняно з іншими укріпленнями, полягають у довговічності, гнучкості, стійкості та простоті виготовлення і встановлення[1]. Термін їхньої служби, залежно від матеріалів каркасу, складає від 35 до 75 років[4]. Габіони не втрачають ефективності під тиском ґрунту й води, при цьому пропускають воду крізь себе, що позбавляє від потреби окремо будувати дренаж. Оскільки габіони наповнюються природними матеріалами, вони екологічно чисті та можуть слугувати основою для зростання рослин[1]. При цьому, однак, між каменями може накопичуватися опале листя, мох, пташиний послід, які потрібно періодично усувати[2].

Військові габіони[ред. | ред. код]

Габіони на артилерійській позиції, 1856 р.[5]

У військовій справі габіони раніше використовувалися як укриття. Це циліндричні плетені кошики, відкриті з обох кінців, у які засипався ґрунт. У вертикальному положенні габіони закріплювалися завдяки кілкам, розташованим знизу. Ряди габіонів могли доповнюватися вгорі дерном чи мішками з піском[6]. Такі укріплення було легко будувати некваліфікованим солдатам і швидко розташовувати відповідно до ситуації[7]. До їх виготовлення могли залучатися жінки та діти[8].

Габіонні фортифікації відомі з середньовіччя[9]. Військо Івана Грозного перейняло використання габіонів від запрошених італійських інженерів[10]. Такі укріплення широко використовувалися під час громадянської війни в США[9].

Мобільність сучасної війни робить габіони менш корисними[11], проте вони продовжують використовуватися для захисту від вибухів і пострілів. Типовим прикладом є Hesco bastion. Сучасні габіони складаються з дротяного каркасу та щільної тканини, заповнюються піском, землею або каменями[12]. Вгорі можуть доповнюватися колючою стрічкою[13]. На відміну від мішків з піском, габіони протяжністю до декількох сотень метрів можуть бути розгорнуті та підготовлені до наповнення за лічені хвилини. Габіони використовуються зокрема українською армією[12].

Класифікація габіонів[ред. | ред. код]

Декоративні габіони

За типом сітки: плетені — виготовляються шляхом плетення (подвійного кручення навколо осі) дроту; зварні — виготовляються шляхом зварювання арматури діаметру 3-5 мм[4].

За призначенням: інженерні; декоративні; фортифікаційні[4].

За матеріалом виготовлення: оцинкована сітка; оцинкована сітка, додатково покрита ПВХ[4].

За конструктивними особливостями[1][4][14]:

  • Коробчаті — являють собою прямокутні коробки з дротяної сітки. Найбільш поширені шириною 1 м, довжиною 1,5-4 м, висотою 0,5 або 1 м. Головна сфера застосування — формування підпірних стінок, зміцнення дамб, утворення терас, укріплення автомобільних шляхів і залізниць, обрамлення штучних схилів, створення фундаментів легких споруд;
  • Матрацні — мають прямокутну форму, але висота суттєво менша за довжину та ширину. Використовуються для облицювання дамб, укосів і схилів, слугують основами гідротехнічних споруд і фундаментом для коробчатих габіонів. Виготовляються шириною 2 м, довжиною 3-6 м, висотою 0,17, 0,23, 0,30 м;
  • Мішкові — складаються з дротяної сітки, обкрученої навколо сипучого матеріалу. Такі мішки складаються один на одного, що дозволяє швидко створювати загородження. Головна сфера застосування — захист від стихійних лих.
  • Армоґрунтові — сітка, що натягується на круті схили, перешкоджаючи їхній ерозії;
  • Циліндричні — використовуються як фундамент підпірних стін при значній глибині, а також в аварійних ситуаціях.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е What is Gabion? Its Types, Applications, and Advantages. The Constructor (амер.). 10 вересня 2018. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022. 
  2. а б в Що таке габіони? | Краща стаття. Goodzone (укр.). Процитовано 14 березня 2022. 
  3. Gabion walls - function, application, advantage. Geotech. 11 травня 2018. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 14 березня 2022. 
  4. а б в г д е ЩО ТАКЕ ГАБІОННІ КОНСТРУКЦІЇ? | ТОВ "ЛІВ-ЕНЕРГО" (uk-UA). Процитовано 14 березня 2022. 
  5. Issu du Dictionnaire raisonné de l'architecture française du XIe au XVIe siècle, par Eugène Viollet-Le-Duc, 1856.
  6. Waldron, William H. (12 грудня 2019). Elements of Trench Warfare: Bayonet Training (англ.). Good Press. 
  7. Nolan, Cathal J. (30 липня 2008). Wars of the Age of Louis XIV, 1650-1715: An Encyclopedia of Global Warfare and Civilization: An Encyclopedia of Global Warfare and Civilization (англ.). ABC-CLIO. с. 417. ISBN 978-0-313-35920-0. Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022. 
  8. Nolan, Cathal J. (2006). The Age of Wars of Religion, 1000-1650: An Encyclopedia of Global Warfare and Civilization (англ.). Greenwood Publishing Group. с. 335. ISBN 978-0-313-33733-8. Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022. 
  9. а б A Gabion in the Hand.... Historia Militaris (амер.). 7 грудня 2017. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 14 березня 2022. 
  10. Davies, Brian (5 січня 2012). Warfare in Eastern Europe, 1500-1800 (англ.). BRILL. с. 96. ISBN 978-90-04-22196-3. Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022. 
  11. Phillips, E. T. (18 вересня 2017). Landscape Construction: Volume 3: Earth and Water Retaining Structures (англ.). Routledge. с. 71. ISBN 978-1-351-56104-4. Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022. 
  12. а б Міноборони замовило сотні габіонів. Мілітарний (рос.). Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022. 
  13. Військовий габион для мобільних блок постів. zabory-ograzhdeniya.uaprom.net (укр.). Процитовано 14 березня 2022. 
  14. Габіони. gbservice.com.ua (ua-UA). Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017. 

Посилання[ред. | ред. код]