Йосипівка (Буський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Йосипівка
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Буський район
Рада/громада Ожидівська сільська рада
Код КОАТУУ 4620684406
Основні дані
Засноване 1400
Населення 376
Площа 2,612 км²
Густота населення 143,95 осіб/км²
Поштовий індекс 80533[1]
Телефонний код +380 3264
Географічні дані
Географічні координати 49°58′08″ пн. ш. 24°51′41″ сх. д. / 49.96889° пн. ш. 24.86139° сх. д. / 49.96889; 24.86139Координати: 49°58′08″ пн. ш. 24°51′41″ сх. д. / 49.96889° пн. ш. 24.86139° сх. д. / 49.96889; 24.86139
Середня висота
над рівнем моря
232 м
Місцева влада
Адреса ради 80533, Львівська обл., Буський р-н, с.Ожидів , тел. 4-65-42
Карта
Йосипівка. Карта розташування: Україна
Йосипівка
Йосипівка
Йосипівка. Карта розташування: Львівська область
Йосипівка
Йосипівка
Мапа

Йосипівка у Вікісховищі?

Йосипі́вка — село в Україні, в Буському районі Львівської області. Населення становить 376 осіб. Орган місцевого самоврядування — Ожидівська сільська рада.

Походження назви села[ред. | ред. код]

Перша назва села — Юськовичі. Вважають, що вона пішла від імені графа Юзефа Міра, якому у певний час належало село. У церковній хроніці згадуються імена й інших власників села — панів Василевських та Уруських. Один з власників села п. Василевський у листі до Маркіяна Шашкевича писав: «Приїзди у мої золоті Йоськовичі і забудеш про всі клопоти життя». Назва Йосипівка з'являється у 1947 році.

Георафічне розташування[ред. | ред. код]

Село Йосипівку оточують чотири хутори: Павлики, Скриги, Сидорі та Заставне. Існував щей п'ятий хутір — Березина, що був знищений радянською владою в повоєнні роки. Село багате на сади і луки. Назви урочищ пов'язані з розмірами, діяльністю людей, особливостями клімату (Піддовге, Лан, Завкіп, Перекаль, Замалинник, Парашів, Корчики, Річки, Церковне, Кринки, Їски). Попри хутір Скриги протікає річка Млинівка. Ліву заплаву річки затоплює під час повені (тому вона має назву Річки), а права зберегла назву Церковне (була власністю церкви). Йосипівка знаходиться за 3 км на захід від містечка Олеська, при дорозі Львів-Київ. Із західного боку села — залізниця. З південного боку на віддалі 15 км видніється Гологоро-Кременецький кряж Волинської височини, що є вододілом між Балтійським і Чорним морями. З північного боку протікає річка Покрова.

Через село проходить міжнародна автотраса М-06 Е-40 Київ-Чоп.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Духовне життя[ред. | ред. код]

Церква Апп.Петра і Павла у с. Йосипівка, Буського району, Львівської області

Село засноване ще за козацької доби, про що свідчать поховання на старому цвинтарі, знахідки розкопок та уцілілий хрест біля хутора Заставне, на місці зруйнованої татарами церкви Св. Покрови. На північній околиці села стояла стара дерев'яна церква, збудована у 1770 р. Сучасну церкву села Йосипівки почали будувати 1928 р. і освятили 12 липня 1938 р. 12 липня — храмовий празник свв. ап. Петра і Павла. У 1946 р. після Львівського Псевдособору Греко-Католицьку в селі закрили. Натомість з'являється Православна церква. У 1987 році, у рамках візиту до України присвяченого Тисячоліттю Хрещення Русі, село відвідав Константинопольський патріарх Димитрій І. 18 червня 1991 р. вірним УГКЦ с. Йосипівка повернули храм та майно. Однак частина селян після «просвітницької роботи» не захотіла повернутися до материнської Греко-католицької церкви, а тому і сталося конфесійне розмежування громади на УГКЦ та УПЦ КП, яке діє і досі.

Освіта[ред. | ред. код]

У селі діє загальноосвітня школа І ступеня з українською мовою викладання, у чотирьох класах якої навчаються близько двадцяти дітей. Заснована 1922 року.

Археологічні знахідки[ред. | ред. код]

У липні 1986 року знайдено Йосипівський скарб - глечик арабських дирхемів VIII-IX ст.ст.

Пам'ятка архітектури[ред. | ред. код]

На території села знаходиться палац-садиба панів Уруських (Урусових).

Вид з переду. Старий палац сім'ї Уруських у с. Йосипівка, Буського району, Львівської області.

. У 1790 року власником маєтку став теребовлянський староста Фелікс Уруський. Син, Ян Уруський, закінчив розпочату батьком будову палацу. Крім того, Ян з 1793 року біля садиби насадив сад та парк, в якому росли клени, липи, ясени, тополі, каштани, тюльпанові дерева, американські сосни та ін. Історія будівлі палацу досить цікава та ще не до кінця вивчена. Імовірно фасад оздоблював відомий польський архітектор Фридерик Бауман.

Вид збоку. Старий палац сім'ї Уруських у с. Йосипівка, Буського району, Львівської області.

Добре збереглись елементи інтер'єру центрального приміщення садиби (фриз) і трохи гірше - фасаду (іонічні колони). Загалом, будинок є одноповерховим, одинадцятиосним, лише середня частина приблизно на півповерха вища. У фронтальній частині є дещо висунутий вперед ризаліт з портиком, який має чотири колони іонійського ордеру [1].

Риболовля[ред. | ред. код]

На території села облагороджено ставок, де за невелику плату любителі можуть насолодитися рибалкою.


Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Борис Дупелич, Мартин Заставний. Йосипівка у ХХ столітті. Львів, 2004. — 176 с.

Посилання[ред. | ред. код]