Вулиця Грабовського (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вулиця Грабовського
Львів
Початок вул. Грабовського

Початок вул. Грабовського
Місцевість Цитадель
Район Галицький
Назва на честь Павла Грабовського
Історичні відомості: колишні назви
Святого Лазаря, Лязарусґассе, Горнунґштрассе, Святого Лазаря, Писарєва
австрійського періоду (українською) Святого Лазаря, Лязарусґассе
австрійського періоду (німецькою) Lazarusgasse
польського періоду (польською) Świętego Łazarza
радянського періоду (українською) Святого Лазаря, Писарєва
радянського періоду (російською) Святого Лазаря, Писарева
Загальні відомості
Протяжність 508 м
Координати початку 49°50′02″ пн. ш. 24°01′10″ сх. д. / 49.8339917° пн. ш. 24.0196556° сх. д. / 49.8339917; 24.0196556Координати: 49°50′02″ пн. ш. 24°01′10″ сх. д. / 49.8339917° пн. ш. 24.0196556° сх. д. / 49.8339917; 24.0196556
Координати кінця 49°49′54″ пн. ш. 24°01′32″ сх. д. / 49.8316972° пн. ш. 24.0256806° сх. д. / 49.8316972; 24.0256806
Поштові індекси 79000[1]
Транспорт
Рух двосторонній
Покриття бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки кам'яниці № 6,6а,8,11
Пам'ятники пам'ятний знак «На вічну память про подію»; хрест в пам'ять вояків Європи, що загинули у концтаборі «Шталаг 328» у 1941-1944 рр.
Навчальні заклади ДНЗ № 21
Поштові відділення ВПЗ № 1 (вул. Словацького, 1) [1]
Забудова класицизм, сецесія, конструктивізм 1930-1960 рр.
Комерція готель «Цитадель Інн», ПАТ «VS Bank»
Парки Цитадель
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
commons:Вулиця Грабовського у Вікісховищі

Вулиця Грабо́вського — вулиця у Галицькому районі Львова, в місцевості Цитадель, що сполучає вулиці Коперника та Коцюбинського та остання є уявним продовженням вулиці Грабовського та прямує до вул. Вітовського.

Прилучаються вулиці Колесси, Лукіяновича, Венеціанова.

Історія[ред.ред. код]

Ще до 1825 р. мала назву вулиця Святого Лазаря (пол. Świętego Łazarza), на честь костелу та шпиталю Святого Лазаря, що розташовані на початку вулиці. Під час німецької окупації: від листопада 1941 р. — Лязарусґассе (нім. Lazarusgasse), від 1942 р. — Горнунґштрассе (нім. Hornungstrasse). У повоєнний час спочатку було повернено довоєнну назву, а у жовтні 1945 р. перейменована на вулицю Писарєва (рос. Писарева), на честь російського публіциста та літературного критика. 1946 р. вулиця отримала свою сучасну назву — Грабовського, на честь відомого українського поета, лірика, публіциста, перекладача Павла Грабовського.

Забудова[ред.ред. код]

вигляд вулиці Павла Грабовського зі Львівської Цитаделі

Забудова вулиці: класицизм, сецесія, конструктивізм 1930-1960-х рр.. Декілька будинків на вулиці є пам'ятками архітектури місцевого значення м. Львова[2], а ансамбль оборонних споруд львівської цитаделі має статус пам'ятки історії національного значення[3]:

№ 3. Будівля, збудована у 1970-х рр., де від радянських часів міститься дошкільний навчальний заклад ясла-садок № 21 «Віночок», розрахований на 140 дітей[4]. 2017 р. проведено капітальний ремонт пралень, харчоблоків та огорожі установи[5] за сприяння Львівської обласної ради в рамках програми проведення обласного конкурсу мікропроектів місцевого розвитку[6] спільно з ЛМР, ініціативною групою ДНЗ № 21 та ПП «Галпрофбуд».

№ 6. Будинок з атлантами.
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 1232
Житловий будинок. Ймовірно, що авторство скульптур атлантів, які прикрашають вхід та бічну частину кам'яниці належить відомому українському скульптору Петрові Війтовичу.

№ 6а.
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 1233
Житловий будинок

№ 7. За Польщі у цьому одноповерховому будиночку містилася майстерня металевих виробів Рудольфа Пехатого[7].

№ 8.
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 1234
Житловий будинок

№ 11. Львівська цитадель.
Пам'ятка архітектури національного значення № 130026-Н
Львівська цитадель — фортифікаційна споруда, зведена у 1850—1856 рр. та складається з триповерхового корпусу казарм, торцями розміщеного на схід-захід та шести веж[8]. Дві масивні, квадратні в плані вежі з аттиковим завершенням (аттик з зубцями) фланкують з торців корпус казарм. На північ і південь від корпусу казарм, на незначній віддалі одна від одної, розташовано чотири максиміліанські вежі (або артилерійські вежі системи Монталамберга)[9].

На початку Першої світової війни, а саме 1914 р. австрійські війська без опору залишили Львів, а натомість увійшли російські. У 1914-1915 рр. в цитаделі розміщувався російський гарнізон, а 1915 р. після короткочасних сутичок на західному відтинку зовнішнього поясу міських укріплень тилові частини російської армії залишили Львів. Під час польсько-української війни цитадель зайняв український гарнізон. Для захоплення цитаделі поляки організували спеціальну бойову групу «Цитадель». Основний наступ поляків був спрямований на південну вежу. Після кількатижневих боїв, у ніч з 20 на 21 листопада вежу було взято і відтоді стоїть вона напівзруйнованою. У 1918-1939 рр. на цитаделі був розташований 19-ий полк польської піхоти «Оборонців Львова». Між малими вежами-бастіонами на початку 1920-х р. було облаштовано стадіон, де відбувалися спортивні змагання та громадські імпрези. У 1928 р., до 10-ї річниці Листопадових боїв, перед входом до головної казарми встановлено два кам'яних леви, авторства скульптора Юзефа Стажинського та архітектора Зиґмунта Гарлянда, до наших часів не зберігся. 1931 р. на території цитаделі були додатково споруджені нові бараки за проектом інженера В. Лімбергера.

Під час Другої світової війни у цитаделі знаходився один з найбільших у Східній Європі концентраційний табір для військовополонених — «Шталаг 328»[10]. У повоєнні часи в цитаделі розмістили частини Прикарпатського військового округу. В одній з веж облаштували склад хімічної зброї. Згодом військових «виселили» з цитаделі та від 1970-х рр. в колишній будівлі казарми облаштували склади телевізорного заводу «Електрон», а з кінця 1980-х рр. — приміщення «Електрон-Банку». У результаті ребрендингу, який відбувся у 2008 р., фінансову установу було перейменовано з «Електрон Банк» на «Фольксбанк» (від 2013 р. — «VS Bank»). Також у цьому приміщенні міститься офіс ПрАТ «ДатаГруп»[11]. Наприкінці 2000-х рр. з боку західного форту казарми знаходився символічний поховальний вінок з написом «Вбитим військовополоненим концтабору «Шталаг 328» від російської молоді України», що зникла на початку 2010-х рр.. Натомість навесні 2010 р. волонтерами, які очистили територію від сміття, встановлена інформаційна таблиця. У вежі-бастіоні № 1, що домінує над вул. Коперника, ще за радянських часів облаштовано фондосховище Наукової бібліотеки ім. В. Стефаника[12]. 11 квітня 2011 р. неподалік від вежі № 1 встановлено хрест в пам'ять 140 тисяч вояків Європи, які захищали свій дім, свою країну і загинули у концтаборі «Шталаг 328» у 1941-1944 рр.. Сусідня вежа-бастіон № 2 («Вежа смерті»), що домінує над вул. Каліча Гора, рішенням виконкому ЛМР від 17 листопада 2003 p. передана у власність ТзОВ «Галицька Цитадель». У 2006-2009 рр. товариством проведено реконструкцію вежі і 2009 p. там відкрився готель «Цитадель Інн»[13], при в’їзді на територію якого встановлено кам'яний пам'ятний знак «На вічну память про подію» — в пам'ять загиблих на Цитаделі, зокрема й робітникам, що працювали на будівництві готелю й загинули. Малі вежі-бастіони, що домінують на вул. Вітовського: вежа № 3 перебуває у напівзруйнованому стані[14], а № 4 відреставрована та від 2002 р. перебуває у приватній власності[15].

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 26 січня 2018 р. було створено робочу групу для опрацювання концепції інтегрованого розвитку та збереження ландшафтного комплексу «Цитадель»[16].

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Поштові індекси: м. Львів, вул. Грабовського
  2. Список будинків — пам’яток архітектури м. Львова
  3. Реєстр пам'яток національного значення
  4. Перелік та інформація про ДНЗ Львівщини
  5. Львівські садочки активно ремонтують (список)
  6. Рішення № 52 Про затвердження Програми проведення обласного конкурсу мікропроектів місцевого розвитку у Львівській області на 2016—2020 рр.
  7. Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939...s. 60
  8. Вуйцик В. Матеріали історико-бібліографічних досліджень та архівних пошуків Пам’ятка архітектури. Охоронний № 724—М. Комплекс Цитадель у Львові. Північна вежа. Том II. Книга 2. Український спеціальний науково-реставраційний проектний інститут «Укрпроектреставрація» Львівська комплексна архітектурно-реставраційна майстерня, Львів. - 1988. – с.4
  9. Bogdanowski J. Architektura obronna w krajobrazie Polski od Biskupina do Westerplatte. Warszawa-Kraków. - 1996. Wydawnictwo Naukowe PWN. – s.561 (пол.)
  10. Гронський Й. Львівська Цитадель // Жовтень – 1986. – № 6. – С. 99-101
  11. Філіали
  12. Львівська Цитадель
  13. «Citadel Inn» Hotel & Resort
  14. Проект «Інтерактивний Львів»: Мала Максиміліанська вежа № 3
  15. Проект «Інтерактивний Львів»: Мала Максиміліанська вежа № 4
  16. У Львові вирішуватимуть долю парку «Цитадель»

Джерела[ред.ред. код]

  • Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 39. — 200 прим. — ISBN 978-617-629-077-3.
  • Лемко І., Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939-2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 77. — ISBN 978-966-2154-24-5.
  • Мельник Б. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 17,89,16,110. — ISBN 966-603-115-9.
  • Мельник І.. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 231. — ISBN 978-966-7022-79-2.
  • Мельник І., Масик Р. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 230-231. — ISBN 978-617-629-077-3.
  • Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów-Warszawa, 1925. — 275 s.: 102 il. z planem miasta (пол.)