Очікує на перевірку

Ростропович Мстислав Леопольдович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Мстислав Ростропович)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ростропович Мстислав Леопольдович
рос. Мстислав Ростропович
Основна інформація
Дата народження27 березня 1927(1927-03-27)[1][2][…]
Місце народженняБаку, Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка, СРСР[1]
Дата смерті27 квітня 2007(2007-04-27)[4][2][…] (80 років)
Місце смертіМосква, Росія[5]
Причина смертіколоректальний рак
ПохованняНоводівичий цвинтар
Роки активностіз 1942
ГромадянствоСРСР і Росія
Віросповіданняхристиянство
Професіїкомпозитор, диригент, музичний педагог, віолончеліст, піаніст
ОсвітаМосковська державна консерваторія імені Петра Чайковського і Російська академія музики імені Гнесіних
ВчителіШостакович Дмитро Дмитрович і Віссаріон Шебалін
Відомі учніСоня Відер-Атертонd, Жаклін Дю Пре, Олександр Тітовd і Philippe Mullerd
Інструментивіолончель
Жанрикласична музика
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук і Баварська академія витончених мистецтв
ЗакладМосковська державна консерваторія імені Петра Чайковського
ЛейблиDeutsche Grammophon, Мелодія, EMI Classicsd, Warner Classics, Erato Records, Decca Records і Philips Recordsd
Нагороди
лицар-командор ордена Британської імперії Орден «За заслуги перед Вітчизною» I ступеня Медаль «Захиснику вільної Росії» ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «У пам’ять 850-річчя Москви» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За освоєння цілинних земель» орден «Гейдар Алієв» орден «Незалежність» орден «Слава»
Сталінська премія 2 ступеня
Медаль Літератури та мистецтв (Швеція)
народний артист СРСР народний артист РРФСР заслужений артист РРФСР
Командор ордена Нідерландського лева Командор ордена Мистецтв і літератури великий офіцер ордена Почесного легіону Grand Cross 1st class of the Order of Merit of the Federal Republic of Germany офіцерський хрест ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» Commander of the Order of Saint-Charles Великий хрест Ордена Заслуг Угорщини Командор ордена Ізабелли Католички Президентська медаль Свободи Commander of the Order of Merit of the Grand Duchy of Luxembourg Commander of the Order of Adolphe of Nassau commander of the Order of the Dannebrog Командорський хрест ордена «За заслуги перед Польщею» Великий командор ордена Великого князя Литовського Гядиминаса Великий офіцер Ордена За заслуги перед Італійською Республікою Grand Cross of the Military Order of Saint James of the Sword
Ленінська премія
орден Визволителя Сан-Мартіна Order of Francisco de Miranda Grand Officer of the National Order of the Cedar
Премія Принцеси Астурійської

премія Чотирьох свобод — Свобода словаd

Praemium Imperiale (1993)

премія Леоні Соннінг (1981)

премія «Грамофон» за прижиттєві досягненняd (1997)

золота медаль Королівського філармонічного товаристваd (1970)

 Нагорода Центру ім. Кеннеді

Міжнародна премія Каталоніїd (1992)

Лауреати премії Вольфа (2004)

почесний доктор Університету Лаваляd (1983)

почесний доктор Університету Хайфиd

почесний доктор Тель-Авівського університетуd

почесний доктор Гарвардського університетуd

премія Ернста Сіменса (1976)

почесний доктор музичного університету Шопенаd

honorary citizen of Vilniusd (2000)

почесний громадянин[d] (1993)

Ditson Conductor's Awardd

Почесний доктор Паризько-Сорбонського університетуd (10 червня 1994)

Classical BRIT Awards

БатькоЛеопольд Ростроповичd
У шлюбі зВишневська Галина Павлівна
ДітиОлена Ростроповичd
CMNS: Файли у Вікісховищі
З дружиною Галиною Вишневською, 1965

Мстисла́в Леопо́льдович Ростропо́вич (рос. Мстислав Леопольдович Ростропович; 27 березня 1927, Баку, Азербайджанська РСР, СРСР — 27 квітня 2007, Москва, РФ) — видатний радянський і російський віолончеліст, диригент, композитор, педагог, громадський діяч. Народний артист СРСР (1966), лауреат Сталінської (1951) і Ленінської (1964) премій СРСР, Державної премії РФ (1992).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Почав займатися музикою з раннього дитинства разом із батьками — його батько, Леопольд Вітольдович Ростропович (1892—1942), був відомим віолончелістом, а мати — піаністкою.

У 16 років він поступив до Московської консерваторії, де вивчав композицію у Сергія Прокоф'єва і Дмитра Шостаковича.

1945 року завоював популярність як віолончеліст, вигравши золоту медаль на першому в СРСР конкурсі молодих музикантів. Завдяки міжнародним контрактам і турам Ростропович став відомим на Заході.

З 1974 року він став одним із провідних диригентів Заходу.

Протягом 17 сезонів був беззмінним диригентом і художнім керівником Національного симфонічного оркестру в Вашингтоні, який під його керівництвом увійшов до числа найкращих оркестрів США. Крім того, Ростропович диригував оркестрами Берлінської філармонії, Бостонського симфонічного оркестру, Лондонського симфонічного оркестру і Лондонської філармонії. Його останніми записами були Концерт Шнітке для віолончелі з оркестром № 2 і «Повернення в Росію» — унікальний документальний фільм про поїздку Ростроповича в Москву з Національним симфонічним оркестром в 1990 році.

Ростропович важко хворів: у лютому і квітні 2007 року йому зробили дві операції у зв'язку із злоякісною пухлиною печінки[6].

Помер в клініці в Москві 27 квітня 2007 року. Прощання з Ростроповичем відбулося 28 квітня в Великому залі Московської консерваторії.

Похований Ростропович на Новодівочому цвинтарі в Москві.

Творчість

[ред. | ред. код]

Репертуар був надзвичайно широким. Він став першим виконавцем 117 творів для віолончелі, здійснив 70 оркестрових прем'єр. Як камерний музикант виступав в ансамблі з Святославом Ріхтером, у тріо з Емілем Гілельсом і Леонідом Коганом, окрім того акомпанував на фортепіано своїй дружині — співачці Галині Вишневській.

За його власним визнанням, на формування його особистості величезний вплив мали три композитори — Сергій Прокоф'єв, Дмитро Шостакович та Бенджамін Бріттен.

Близько 60 композиторів присвятили свої твори Ростроповичу, зокрема, крім вказаних вище, Арам Хачатурян, Оґюст Беріо, Альфред Шнітке, Леонард Бернстайн, Вітольд Лютославський, Кшиштоф Пендерецький, Анрі Дютійо, Б. Чайковський.

Благодійна діяльність

[ред. | ред. код]

Відомий і своєю благодійною діяльністю: він був президентом «Благодійного фонду Вишневської-Ростроповича», що надає допомогу дитячим лікувальним установам РФ, а також одним із піклувальників Школи імені А. М. Горчакова, яку відродили в дусі і традиціях царськосільського ліцею.

Нагороди й звання

[ред. | ред. код]
1959

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Ростропович Мстислав Леопольдович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б SNAC — 2010.
  4. ↑ http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/europe/6598895.stm
  5. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #11879129X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  6. ↑ Ростропович переніс другу операцію [Архівовано 4 грудня 2009 у Wayback Machine.]//Комсомольська правда в Росії. — 2007. — квітень.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ростропович_Мстислав_Леопольдович&oldid=43259952