Плескачівка (Черкаський район)
| село Плескачівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Черкаська область |
| Район | Черкаський район |
| Громада | Березняківська сільська громада |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | XVII століття |
| Населення | 762 (на 2001 рік) |
| Поштовий індекс | 20743 |
| Телефонний код | +380 4733 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°12′47″ пн. ш. 32°07′24″ сх. д. / 49.21306° пн. ш. 32.12333° сх. д.Координати: 49°12′47″ пн. ш. 32°07′24″ сх. д. / 49.21306° пн. ш. 32.12333° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
106 м |
| Водойми | річка Кельмаха |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Березняки |
| Карта | |
  Плескачівка | |
 Плескачівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Плескачі́вка — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, у складі Березняківської сільської громади. У селі за даними перепису 2001 року мешкало 762 людей. Селом протікає річка Кельмаха.
Населення[ред. | ред. код]
Мовний склад[ред. | ред. код]
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[1]:
| Мова | Чисельність, осіб | Доля |
|---|---|---|
| Українська | 739 | 96,98 % |
| Російська | 22 | 2,89 % |
| Інше | 1 | 0,13 % |
| Разом | 762 | 100,00 % |
Історія[ред. | ред. код]
На землях села Плескачівка були виявлені залишки скіфського городища IV—III століття до н. е. На думку дослідників життя у городищі занепало внаслідок іноземного вторгнення.
За наявними джерелами село Плескачівка було засноване на початку XVII ст. Жителі села займалися в основному хліборобством, садівництвом і виробництвом глиняного посуду, оскільки місцевість багата на якісну глину. Майстрів, що вміли виробляти посуд з глини називали плескачами, звідки й пішла назва села.
В 1737 р. у селі побудовано Михайлівську церкву, також в той час в селі в урочищі Черешники діяв монастир-фортеця.
Жителі села брали участь у Визвольній війні 1648—1657 рр., Гайдамаччині, Коліївщині, історія села тісно пов'язана з такою важливою для даного регіону місцевістю як Холодний Яр.
У XVIII—XIX ст. Плескачівка належала поміщикам Красовським, з початку XX ст. — поміщиці Веселкіній. Тоді в селі було 323 двори, а населення становило 1831 особу. Працювали 2 кузні, 14 вітряків, хлібний магазин, православна церква і церковнопарафіяльна школа. За деякими даними, керівником у поміщицькому маєтку був Йосип Роде.
У 1917 рр. в с. Плескачівка, на той час Жаботинської волості, Черкаського повіту, Київської губернії була сформована дружина вільного козацтва у кількості 87 чоловік під проводом сотенного отамана Тодося Смовжа. У 1919—1922 рр. село входило до складу Холодноярської республіки.
У 1929 р. утворена артіль Червоний Жовтень.
В наш час недалеко від села діє дитячий табір «Козацька фортеця».
Персоналії[ред. | ред. код]
У селі народилися Герої Радянського Союзу:
- Біганенко Никифір Ілліч (* 23 червня 1914 — † 26 червня 1977)[2];
- Гриб Михайло Іванович (* 2 жовтня 1919 — † 11 серпня 2003)[3];
- Чередниченко Леонід Григорович (1921—1990).
Природно-заповідний фонд[ред. | ред. код]
На території громади розташовано ботанічний заказник місцевого значення Плескачівські первоцвіти.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Пам'ятник воїнам-односельцям
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ www.warheroes.ru(рос.)
- ↑ www.warheroes.ru(рос.)
Джерела[ред. | ред. код]
- http://ukrlife.org/main/evshan/kuli40.htm
- http://www.meriaonline.com.ua/zone-Cherkasy/c.%20Плескачівка[недоступне посилання з липня 2019]
- http://tabir.blox.ua/html
|
Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
