Проституція в Швеції

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Проституція в Швеції — суспільне явище у Швеції, де плата за секс протизаконна і кримінальна відповідальність падає на клієнта, а не на повію. У Швеції проституція вважається однією з форм насильства щодо жінок, тому злочин полягає в оплаті клієнта за секс, а не в продажу повією своїх «сексуальних послуг»[1][2]. Цей закон робить злочинною плату за секс, але не саму проституцію, був прийнятий в 1999 р., і був унікальним. З тих пір подібні закони були прийняті в Норвегії в 2009 р.[3] і в Ісландії, також у 2009 р.[4]. Деякі європейські країни в даний час обговорюють можливість прийняття аналогічних правових норм[5].

Причинами введення цього закону шведською законодавчою владою послужили: звід законів «Про жіночі свободи» (швед. Kvinnofridslagstiftningen), який визначив, що проституція — вид чоловічого насильства щодо жінок, одна з форм експлуатації жінок і домінування чоловіків над жінками, а також необхідність запобігання торгівлі людьми та злочинності. Тим не менш закон нейтральний до статі людей, оскільки Швеція — одна з небагатьох країн, максимально наблизилися до «остаточного вирішення гендерного питання». Головне положення шведської гендерної політики — формування сучасного суспільства, в якому і чоловіки і жінки мають однакові (рівні) права, можливості та обов'язки. Обидві статі, як продавця, так і покупця, не є визначальними факторами щодо провини перед законом, що ставлять однакову заборону на купівлю сексуальних послуг як в чоловічій («жиголо», «катамітізм»), так і в жіночій проституції незалежно від статі покупця. Закон вступив в дію з 1 січня 1999 р. і включений до Кримінального кодексу Швеції з 1 квітня 2005 р.. Покарання було встановлено у вигляді штрафу або тюремного ув'язнення на максимальний термін у шість місяців. Станом на 2008 р., за законом було звинувачено 1650 клієнтів чоловічої статі, але ніхто не був поміщений у в'язницю[6].

За відомостями поліції і соціальних служб Швеції, з часу введення закону, щоби запобігти попиту, а не пропозиції, масштаби вуличної проституції в Швеції значно скоротилися. Введення кримінальної відповідальності призвело до скорочення не тільки кількості жінок, що втягуються у проституцію, але й чоловіків, що купують сексуальні послуги. Згідно зі Службою кримінальної поліції Швеції, закон «Про заборону на купівлю сексуальних послуг» перешкоджає поширенню торгівлі людьми у Швеції. Цей закон користується в Швеції широкою підтримкою громадськості. Недавнє опитування показало, що 80% шведів «підтримують закон і принципи, закладені при його розробці»[7]. При опитуванні, проведеному центром дослідження громадської думки в 1999 р., і повторно через 2 роки, було відзначене підвищення від 76% до 81% числа людей, задоволених цим законом. Відсоток опитаних, які бажали скасування закону, склав 15% в 1999 р. і 14% через два роки. Решта відповіли «не знаю»[8]. В іншому опитуванні 71% шведів висловилися за підтримку заборони плати за секс (вони хотіли, щоб закон лише «залишився на папері»)[9][10]. Те ж опитування показало, що незважаючи на факт схвалення цього закону більшістю шведів, тільки 20% опитаних вважають, що скоротилося число людей, що дають плату за секс. Проведений в 2005 р. компанією «Durex» опитування про «продажний секс» показало, що серед опитаних у 34 країнах в Швеції найнижчий відсоток респондентів, які платять за секс (3% з опитаних так відповіли на це питання, однак серед респондентів були як чоловіки, так і жінки, а це припускає, що понад 3% платять за секс, оскільки більшість клієнтів складають чоловіки). Найбільший відсоток людей, котрі платять за секс, був відзначений у В'єтнамі, слідом за Гонконгом і Таїландом[11]. Серед критичних зауважень основою нарікань стало те, що система правосуддя, ставлячи проституцію поза законом, робить її підпільною, переводячи на чорний ринок[12][13][14][15].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Sweden Treating Prostitution as Violence Against (Sisyphe.org) (англ.)
  2. Casciani, Dominic. Prostitution: International answers, BBC News
  3. New Norway law bans buying of sex, BBC News (англ.)
  4. Fréttir / A new law makes purchase of sex illegal in Iceland (англ.)
  5. New government could ban buying sex. The Copenhagen Post. 29 June 2009. Процитовано 31 December 2009. 
  6. Scotland's Sex Trade Fight Looks To Success Of Swedish Model. Daily Record (Scotland). 13 March 2008. Архів оригіналу за 2012-04-15. Процитовано 31 December 2009. 
  7. Analyzing the Swedish Model on prostitution
  8. Prostitution and trafficking in women 0401
  9. Disturbing the peace (англ.)
  10. Trafficking changes Nordic prostitution policies: NIKK
  11. Durex (англ.)
  12. Critics hit out at sex law plan. BBC News. 20 December 2007. Процитовано 31 December 2009.  (англ.)
  13. Sweden's sex law: Get the customer. MSNBC. 15 March 2008. Процитовано 31 December 2009.  (англ.)
  14. Sweden's prostitution law attracting world interest. The Seattle Times. 16 March 2008. Архів оригіналу за 2012-04-15. Процитовано 31 December 2009.  (англ.)
  15. Sweden's prostitutes ply their trade on the Net. The Age. 16 January 2003. Архів оригіналу за 2012-04-15. Процитовано 31 December 2009.  (англ.)

Джерела[ред.ред. код]

  • Yvonne Svanström. Prostitution in Sweden: Debates and policies 1980–2004, in Gangoli G, Westmarland N. International Approaches to Prostitution. The Policy Press, London 2006, pp. 67ff (англ.)
  • Yvonne Svanström. Criminalising the john — a Swedish gender model, in pp. Outshoorn J (ed.) The Politics of Prostitution: Women's movements, democratic states, and the globalisation of sex commerce. Cambridge 2004, 225ff (англ.)

Посилання[ред.ред. код]