Проституція в Швеції

Країни, що впровадили Шведську модель (станом на 2019 рік)

Проституція в Швеції, також Шведська (північна) модель боротьби з проституцією (англ. Nordic model), ШМ — національна політика та суспільне явище у Швеції, де плата за секс протизаконна і кримінальна відповідальність падає на клієнта, а не на проституйовану жінку, котрій надається підтримка й реабілітація. У Швеції проституція законодавчо визнана однією з форм насильства проти жінок, тому злочин полягає в оплаті клієнта за секс, а не в продажу жінкою своїх «сексуальних послуг». Закон, що криміналізує плату за секс, а не саму проституцію, був прийнятий в 1999 р. і був унікальним. З тих пір подібні закони прийняті в Норвегії (2009), в Ісландії (2009), в Канаді (2014), Північній Ірландії (2015), у Франції (2016). Деякі європейські країни в даний час обговорюють можливість прийняття аналогічних правових норм.

«Шведська модель»

Частина серії
Насильство проти жінок
Гендерне насильство
Вбивства Полювання на відьом Селективні аборти Дітовбивство Сестровбивство Вбивство вагітних Жінковбивство Спалювання наречених «Смерть за посаг» Убивство честі Каро-карі Саті Матрицид
Калічення Обливання кислотою Випалювання грудей «Жіноче обрізання» (калічення жіночих геніталій) Gishiri cutting Інфібуляція Бинтування ніг Примусове годування Примусовий аборт Примусова вагітність Примусова стерилізація Акушерська агресія
Сексуальне насильство Сексуальне зловживання Сексуальні злочини на війні в кампусах на побаченнях з застосуванням наркотиків Масові сексуальні злочини Сексуальні домагання на вулиці на роботі Лапання Зґвалтування та вагітність типи геноцидне групове тюремне «коректуюче» обманом на побаченні знайомими подружнє серійне Право першої ночі Синдром травми зґвалтування Сексуальне насильство над дітьми з боку дітей комерціалізоване порнографія проституція розбещення входження в довіру Педофілія Інцест Дитячий шлюб Торгівля людьми Сексуальне рабство Проституція примусова культова Девадасі Рабині-фетиші Насильство проти проституйованих Сухий секс
Домашнє насильство Огляд домашнього насильства боротьба та вагітність Примусовий шлюб через викрадення Raptio Насильство з боку інтимного партнера Гендерне насильство Психологічне насильство над жінками Аб'юз Аб'юзивні стосунки Ізоляція для сприяння насильству Насильницька влада і контроль Травматична прив'язаність Цикл насильства Газлайтинг Звинувачення жертви економічне Жінки в ісламі Eve teasing Репродуктивне насильство
Фактори Патріархат "Честь родини" Мізогінія у мас-медіа Сексизм та Гендерна нерівність в освіті в оплаті праці жіноча бідність Неоплачувана робота Торгівля людьми Проституція Порнографія Культура зґвалтування Сексуальна об'єктивація Міфи про зґвалтування Сексуалізація Насильство в медіа Звинувачення жертви Слатшеймінг Чоловічий погляд Гендерні стереотипи у відеоіграх Гегемонна маскулінність Репродуктивний тиск
Протидія Насильство за країною Декларація про захист за надзвичайних обставин та війни Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації жінок Декларація про усунення насильства проти жінок Стамбульська конвенція Законодавство щодо зґвалтування Законодавство щодо сексуального насильства над дітьми Шведська модель Згода на секс вік згоди Справи про гендерні злочини 25 листопада 6 лютого Жіночий притулок Менеджмент домашнього насильства MeToo ЯНеБоюсьСказати Права жінок репродуктивні Гендерна політика Фемінізм Статева рівність
Портал «Фемінізм»

Причинами введення цього закону шведською законодавчою владою послужив звід законів «Про жіночі свободи» (швед. Kvinnofridslagstiftningen), який визначив, що проституція — вид чоловічого насильства щодо жінок, одна з форм експлуатації жінок і домінування чоловіків над жінками, а також необхідність запобігання торгівлі людьми та злочинності. Тим не менш закон нейтральний до статі людей, оскільки Швеція — одна з небагатьох країн, які максимально наблизилися до «остаточного вирішення гендерного питання». Головне положення шведської гендерної політики — формування сучасного суспільства, в якому і чоловіки і жінки мають однакові (рівні) права, можливості та обов'язки. Обидві статі, втягнуті у проституцію (як тих, хто продає, так і тих, хто купує) не є визначальними факторами щодо провини перед законом, що ставлять однакову заборону на купівлю сексуальних послуг як в чоловічій («жиголо», «катамітізм»), так і в жіночій проституції, незалежно від статі купуючих.

Закон вступив в дію з 1 січня 1999 р. і включений до Кримінального кодексу Швеції з 1 квітня 2005 р. Покарання встановлено у вигляді штрафу або тюремного ув'язнення на максимальний термін у шість місяців. Станом на 2008 р., за законом було звинувачено 1650 клієнтів чоловічої статі, але ніхто не був поміщений у в'язницю. Найбільший відсоток людей, котрі платять за секс, був відзначений у В'єтнамі, слідом за Гонконгом і Таїландом.

Вплив шведської моделі

Зменшення обсягів проституції

За відомостями поліції і соціальних служб Швеції, з часу введення закону, спрямованого на запобігання попиту, а не пропозиції, масштаби вуличної проституції в Швеції значно скоротилися. Введення кримінальної відповідальності призвело до скорочення не тільки кількості жінок, що втягуються у проституцію, але й чоловіків, що купують сексуальні послуги. Згідно зі Службою кримінальної поліції Швеції, закон «Про заборону на купівлю сексуальних послуг» перешкоджає поширенню торгівлі людьми у Швеції.

Ставлення громадськості

Закон «Про заборону на купівлю сексуальних послуг» користується в Швеції широкою підтримкою громадськості. Недавнє опитування показало, що 80 % шведів та шведок «підтримують закон і принципи, закладені при його розробці». При опитуванні, проведеному центром дослідження громадської думки в 1999 р., і повторно через 2 роки, було відзначене підвищення від 76 % до 81 % числа людей, задоволених цим законом. Відсоток опитаних, які бажали скасування закону, склав 15 % в 1999 р. і 14 % через два роки. Решта відповіли «не знаю». В іншому опитуванні 71 % громадян висловилися за підтримку заборони плати за секс (вони хотіли, щоб закон лише «залишився на папері»). Те ж опитування показало, що незважаючи на факт схвалення цього закону більшістю населення, тільки 20 % опитаних вважають, що скоротилося число людей, що дають плату за секс. Опитування 2005 року компанії «Durex» про «продажний секс» показало, що серед опитаних у 34 країнах в Швеції найнижчий відсоток опитаних, які платять за секс (3 % з опитаних відповіли «Так» на це питання, однак серед опитаних були як чоловіки, так і жінки, а це означає, що понад 3 % платять за секс, оскільки більшість клієнтів складають чоловіки).

Див. також

• Стамбульська конвенція
• Насильство проти жінок
• Мізогінія
• Сексизм
• Торгівля людьми
• Торгівля дітьми
• Сексуальне рабство
• Дискримінація
• Гендерні стереотипи
• Права жінок
• Фемінізм

Джерела

• Yvonne Svanström. Prostitution in Sweden: Debates and policies 1980—2004, in Gangoli G, Westmarland N. International Approaches to Prostitution. The Policy Press, London 2006, pp. 67ff (англ.)
• Yvonne Svanström. Criminalising the john — a Swedish gender model, in pp. Outshoorn J (ed.) The Politics of Prostitution: Women's movements, democratic states, and the globalisation of sex commerce. Cambridge 2004, 225ff (англ.)

Посилання

• Is sex work? Swedish and German prostitution policy since the 1970s. by Susanne Dodillet, Gothenberg University, 2009. (англ.)
• How Sweden tackles prostitution, BBC. (англ.)
• The oldest conundrum, The Economist, October 30, 2008. (англ.)
• «A Swedish sexworker on the criminalization of clients», interview with Pye Jacbsson, film by HCLU-SWAN, at YouTube (англ.)
• Sweden revisits prostitution law: Its tough stance is upheld as a model. But does it work?, Christian Science Monitor, June 28 2009. (англ.)
• Sweden Treating Prostitution as Violence Against Women (англ.)
• Swedish Prostitution Ban An Apparent Enormous Success (англ.)