Координати: 44°56′04″ пн. ш. 93°15′45″ зх. д. / 44.934306° пн. ш. 93.262417° зх. д. / 44.934306; -93.262417
Очікує на перевірку

Протести через убивство Джорджа Флойда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Протести в США (2020))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Протести через вбивство Джорджа Флойда

Дата: 25 травня 2020 — 1 січня 2022
(4 роки, 5 місяців, 19 днів)
Місце:
США США

44°56′04″ пн. ш. 93°15′45″ зх. д. / 44.934306° пн. ш. 93.262417° зх. д. / 44.934306; -93.262417
Привід: реакція на Вбивство Джорджа Флойда
поліцейська брутальність[en]
відсутність реакції поліції[en]
інституційний расизм[en]
расова і соціальна нерівність
Цілі: покарання для причетних до вбивства Флойда
Методи: Протести, демонстрації, масові заворушення, громадянська непокора, погроми, підпали, мародерство, вандалізм
Результат: Засудження поліцейського Дерека Шовіна до 22 років в'язниці.
Сторони
У США: У США:
  1. Демократи
  2. Афроамериканці
  3. «Black Lives Matter»
  4. Антіфа
  5. Анонімус
Ключові фігури
Дональд Трамп Джо Байден
Втрати
2+ загинули 17+ загинули
11000+ заарештовані

Протести через убивство Джорджа Флойда — серія заворушень і демонстрацій проти поліцейської жорстокості і расизму, які почалися в Міннеаполісі в США 26 травня 2020 року і поширилися багатьма штатами США та іншими країнами світу. Протести почалися в Міннеаполісі як реакція на вбивство 46-річного неозброєного афроамериканця Джорджа Флойда міською поліцією під час арешту[1] та відбулися на тлі початку пандемії COVID-19[2] і в контексті сезону президентських виборів у США 2020 року.[3]

Хоча більшість протестів були мирними, демонстрації в деяких містах переросли в заворушення, мародерство та вуличні сутички зі співробітниками правоохоронних органів і бійців національної гвардії США, які застосували сльозогінний газ і гумові кулі у відповідь на протестувальників.[4][5] Дослідження Лабораторії ненасильницьких дій і Консорціуму підрахунку натовпу показали, що станом на кінець червня 2020, 96,3% із 7305 демонстрацій не містили насильництва або мародерства.[6] Лише за перші 14 днів заворушень загинуло 19 людей.[7]

Згідно з дослідженнями, проведеними влітку 2020 року, у певний момент у демонстраціях у США брали участь від 15 до 26 мільйонів людей, що зробило ці протести наймасовішими протестами в історії США.[8][9][10]

Протести сприяли всесвітнім дебатам щодо поліцейської діяльності та расової несправедливості, що призвело до численних законодавчих пропозицій та реформ на федеральному, штатному та муніципальному рівнях у США, спрямованих на боротьбу з неправомірною поведінкою поліції, системним расизмом та статусом поліцейської недоторканності. Протести призвели до хвилі повалення пам'ятників, перейменувань і суспільних змін у США та по всьому світу.[11]

Передумови

[ред. | ред. код]
Докладніше: Вбивство Джорджа Флойда
Меморіал на місці вбивства Флойда

25 травня 2020 року, о 20:08 за CDT (4:08 за київським часом) співробітники поліції Міннеаполіса відповіли на виклик 9-1-1 про пограбування магазину на Чикаго Соут Авеню в районі Повердхорн в Міннеаполісі. За даними поліції, Джордж Флойд, 46-річний афроамериканець, знаходився в сусідній машині й перебував під впливом наркотичних речовин. На місце події був відправлений наряд поліції і підозрюваного затримали. Представник департаменту поліції після інциденту заявив, що співробітники поліції наказали Флойду вийти з машини, але він відмовився і чинив фізичний опір при затриманні.[12][13]

За заявами поліційного департаменту міста, офіцери «в процесі арешту громадянина помітили, що він відчуває проблеми зі здоров'ям і викликали швидку». Проте прямий ефір у Facebook Live, записаний свідком, показав, що поліцейський, який займався затриманням, притиснув Флойда коліном до землі й тримав його в районі шиї. На відео також видно, як Флойд неодноразово повторює, що відчуває проблеми з диханням.[14][15]

Потім Флойд повністю замовкає і припиняє ворушитися, проте на відео видно, що офіцер поліції навіть після цього не прибирає коліно з шиї Флойда. Незабаром після цього прибуває карета швидкої допомоги та вантажить Джоржа Флойда на ноші. Медики не змогли виявити пульс, і вже в лікарні була констатована смерть Флойда.[16][17]

США

[ред. | ред. код]

Травень

[ред. | ред. код]
Марш протестувальників Міннеаполіса 26 травня, наступного дня після вбивства Флойда

26 травня

[ред. | ред. код]

Громадські протести в центрі міста Міннеаполіс почалися близько полудня 26 травня, на наступний день після вбивства Джорджа Флойда. Кілька сотень людей прийшли до 3-ї ділянки поліцейського департаменту Міннеаполіса, щоб висловити своє невдоволення діями офіцерів. Однак, протест відразу ж перейшов в радикальну фазу, після того, як протестуючі почали розмальовувати будівлю ділянки, громити припарковані поруч поліцейські машини та скло будівлі. У відповідь на це, ввечері того ж дня поліція вперше застосувала проти агресивної частини учасників протестів спецспорядження: світлошумові та димові гранати.[18][19][20]

27 травня

[ред. | ред. код]

На наступний день, 27 травня — протести лише посилилися. Близько 18:00 CDT (2:00 за київським часом) поліція вперше використовувала гумові кулі, а за ними, в хід знову пішли хімічні подразники й димові гранати.[21][22]

Пізніше ввечері в соціальних мережах були поширені відеоролики, що демонструють згоряння магазину старих автомобілів АвтоЗон, а також, демонструвався процес розграбування натовпом гіпермаркету мережі Target. Вночі того ж дня — одна людина була смертельно поранена власником ломбарду, який застав його за пограбуванням. Згодом, власник ломбарду, 59-річний чоловік, був заарештований у зв'язку зі вбивством громадянина.[23][24]

Офіцери поліції Міннеаполіса

28 травня

[ред. | ред. код]

28 травня мер Міннеаполіса Джейкоб Фрей оголосив у штаті надзвичайний стан, а також ввів в дію комендантську годину, а губернатор штату Міннесота Тім Волз запросив введення 500 бійців збройних сил Національної гвардії на територію міста Міннеаполіс.[25]

До ранку того ж дня, вже більше ніж 30 будівель і підприємств в Міннеаполісі були пошкоджені в результаті протестів. Кілька магазинів і гіпермаркетів були розграбовані, а кілька ресторанів спалені. До вечора департамент поліції оприлюднив інформацію, що на вечір четверга понад 170 підприємств були пошкоджені, розграбовані, або спалені в результаті дій учасників протестів.[26]

Крім того, того ж вечора учасниками протестів були підпалені дві будівлі навпроти 3-го управління поліцейського департаменту міста, а потім, сама будівля була також захоплена і підпалена. На момент підпалу будівлю управління поліції вже було евакуйовано[27].

Ніччю того ж дня в Міннеаполісі відбулася перестрілка на перетині вулиць Лейк-стріт і Блумінгтон-авеню. Поліцейські виявили пораненого з вогнепальної зброї чоловіка, який помер у лікарні.[28]

Учасники протестів розмальовують стіну в Міннеаполісі

29 травня

[ред. | ред. код]

У районі, де сталися протести близько 22:00 CDT (6:00 за київським часом) 28 травня, не було ані поліціянтів, ані пожежних і вони не були присутні там до ранку 29 травня. О 1:30 CDT (9:30 за київським часом) 29 травня мер Фрей провів пресконференцію з приводу протестів і засудив дії учасників, оцінивши їх як «неприйнятні». Фрей також додав, що люди, залучені в протестих — будуть «притягнуті до відповідальності» за збитки завдані місту, державі й суспільству.[29]

Пізніше, того ж ранку о 5:11 CDT (13:11 за київським часом) репортер CNN Омар Хіменес, який має афроамериканське і колумбійське походження, а також знімальна група телеканалу були арештовані співробітниками поліції та національної гвардії штату Міннесота, в момент коли вони вели пряму трансляцію з місця подій на телебачення.[30] Однак, журналісти були відпущені через близько годину, після втручання з боку губернатора штату Міннесота Тіма Волза.[31]

29 травня Президент Дональд Трамп написав у Twitter, що відправить військових у Міннеаполіс, щоб взяти під контроль ситуацію, зупинити протести і кровопролиття, якщо губернатор буде неспроможний зробити це сам. Це відбулося практично відразу після того, як губернатор Волз підписав розпорядження про відправку Національної гвардії Міннесоти в Міннеаполіс, щоб офіційно захистити державне і приватне суспільне майно і дозволити місцевій владі виконувати свою роботу відповідно до закону.[32][33]

Ввечері того ж дня офіцеру поліцейського департаменту Міннеаполіса Дереку Шовіну було пред'явлено звинувачення у вбивстві та вбивстві третього ступеня. Наперекір оголошенню звинувачень підозрюваному, надзвичайному стану і комендантській годині введеній в місті — цивільні протести спалахнули з новою силою.

29 травня протестувальники з'явилися у місті Сіетл.

30 травня

[ред. | ред. код]

30 травня о 1:30 CDT (9:30 за київським часом) губернатор Міннесоти Тім Вальц провів пресконференцію, в ході якої він заявив що до 80 % людей, що викликають руйнування, влаштовують погроми й підпалюють будинки — можуть бути родом з іншого штату, і що швидше за все, відразу після скоєння своїх злочинів вони покинули Міннесоту.[34] Він додав, що вони були «добре організованою» групою в «спробі дестабілізувати громадянське суспільство». На завершення він заявив: «мова йде не про смерть Джорджа. Мова йде про хаос!».[35] Мер Міннеаполіса Джейкоб Фрей також був присутній на пресконференції, він закликав учасників протестів заспокоїться і розійтися по домівках: «якщо ви дбаєте про себе і про нашу спільноту — ви повинні покласти цьому край. Це повинно припинитися». Він також додав: «ви не призвете поліціянта, який трагічно вбив Джорджа Флойда до відповідальності своїми пограбуваннями і цим безладом».

Станом на 30 травня до 2500 співробітників правоохоронних органів і військових національної гвардії були розгорнуті на території Міннеаполіса. У ході 5 днів протистояння за порушення закону було затримано не менше 1000 осіб, і ще 4 людини загинуло. Увечері того ж дня генерал-майор Національної гвардії Джон Дженсон заявив, що до 31 травня може бути розгорнуто ще понад 1700 солдатів Національної гвардії. І це стане найбільшим розгортанням збройних сил всередині держави в історії США.[36]

Акція протесту під капітолієм штату (31 травня)

30 травня у місті Сіетл протести перетворилися на протести і зіткнення з поліцією.

31 травня

[ред. | ред. код]

Цього дня кількість бійців національної гвардії розгорнутих в штаті Міннесота і в самому Міннеаполісі збільшилася з 4000 до 10 000 осіб за добу.

Близько 10:00 CDT (18:00 за київським часом) в Міннеаполісі на мосту I-35W вантажівка в'їхала в натовп протестуючих, коли на мосту знаходилося від 5000 до 6000 осіб. Однак, серйозно ніхто не постраждав.[37] Після того, як водій зупинився, натовп учасників протестів витяг його з кабіни. Він отримав легкі травми, деякі з учасників протесту намагалися захистити його від побиття. Люди доставили водія в поліцію, яка потім розігнала натовп. Водій вантажівки, пізніше був ідентифікований як Богдан Вечірко і того ж вечора був доставлений в медичний центр округу Ганнепін. На цей час Вечірко знаходиться під охороною. Комісар громадської безпеки Джон Харрінгтон пізніше повідомив, що навряд Вечірко протаранив колону навмисно.[38][39]

Після завершення акції на мосту багато його частин були пошкоджені, або розмальовані.

31 травня, також, відбулася акція-протесту під капітолієм штату Міннесота у місті Сент-Пол.

Крім того, в цей день поліцейські міста Міннеаполіс обстріляли журналістів, це був перший інцидент з представниками ЗМІ. Поліція обстріляла знімальну групу німецького агентства Deutsche Welle. Це сталося за кілька хвилин до прямого включення.[40]. Того ж дня влада ввела режим комендантської години у понад 40 містах 22 штатів[41].

Штати Джорджія, Огайо, Колорадо, Вісконсин, Кентуккі і Юта закликали федеральну владу ввести Нацгвардію до штатів[42].

Міста США, де проходять протести (зі 100+ учасниками) після вбивства Джорджа Флойда (30 травня)

31 травня у місті Сіетл протести перетворилися на бунти і спроби заколоту проти офіційної влади США.

Червень

[ред. | ред. код]

1 червня мер Вашингтона Муріел Баузер і губернатор Нью-Йорка Ендрю Куомо виступили з критикою президента Трампа за жорстокі розгони мітингарів[43]. Протести в більш ніж 100 містах США, а також у великих містах за кордоном лише посилилися. Крім того, принаймні в 40 містах і 23 штатах була введена комендантська година, і в них висунулися підрозділи бійців національної гвардії США для відновлення правового контролю.

Учасники протестів спробували спалити церкву Святого Іоанна (т.з «Церква президентів») на Лафайет-сквер, неподалік від Білого дому, проте, вони були відтіснені силами правоохоронців.[44]

У місті Сіетл поліція та протестувальники зіткнулися на Капітолійському пагорбі. В результаті демонтсранти захопили значну частину Капітолійського Пагорбу у місті Сіетл.

Незалежне розслідування і розтин трупа загиблого афроамериканця показало, що насправді Флойд помер від інфаркту (сердечного приступу) через вживання наркотиків. Однак, все одно існує ймовірність, що напад був спровокований асфіксією через дії офіцера поліції.

В середині дня, перебуваючи в Рожевому саду Президент Дональд Трамп розкритикував слабкість губернаторів і мерів і зажадав використовувати більш жорстку тактику стосовно учасників протестів. Він також заявив, що буде докладати всіх зусиль для відновлення порядку на території Сполучених штатів. Після чого, з метою власної безпеки Президент був поміщений в бункер під Білим домом разом зі своєю сім'єю.[45][46]

Увечері того ж дня, керівництво компанії Apple почало блокувати вкрадені учасниками протестів пристрої і передавати їхні дані поліції.

2 червня до Вашингтону (в федеральний округ Колумбія) було відправлено близько 1,6 тисяч військових. Війська перебувають у підвищеній бойовій готовності[47]. Помічник міністра оборони США Джонатан Хоффман пояснив, що військові готові діяти у випадку масових протестів, але на час інтерв'ю армія не брала участі в допомозі поліції[48].

2 червня у місті Сіетл протестувальники поставили ультиматут Меру міста Сіетл Дженні Дюркан.

Станом на 3 червня під час протестів в США загинуло щонайменше 11 осіб. Серед них є співробітники поліції.

3 червня у місті Сіетл Мер міста Сіетл Дженні Дюркан зустрілася із лідерами демонстрантів і почала з ними переговори.

Загалом станом на 4 червня в США відбулося 279 нападів на журналістів, зафіксовано 45 випадків арештів журналістів[49].

4 червня у місті Сіетл Мер міста Сіетл Дженні Дюркан зустрілася із лідерами протестувальників і продовжила з ними переговори.

У п'ятницю, 5 червня пройшла панахида в пам'ять про Джорджа Флойда, в якій, зокрема, взяв участь і мер Міннеаполіса Джейкоб Фрей.

5 червня у місті Сіетл Мер міста Сіетл Дженні Дюркан заявила, що змушена була піти на деякі поступки протестуючих.

Тим же днем ​​Мер Темекули Джеймс Стюарт подав у відставку через курйоз з електронним листом, який він відправив одному з мешканців міста. У ньому ексмер написав, що «він не вірить, що колись існувала хороша кольорова людина, убита поліцейськими». У заяві про свою відставку він пояснив, що слово «хороша» було додано ненавмисно, а через помилку його голосового перекладача, який він використовує через свою дислексію.[50]

5 червня МЗС США дало рекомендацію іноземцям у США. Зокрема, їм рекомендують уникати демонстрацій[51][52].

6 червня у місті Сіетл Поліція спробувала розігнати бунт протестувальників.

7 червня ситуація у Вашинґтоні стабілізувалася, через що Трамп дав наказ про виведення загонів нацгвардії з міста[53]. Того ж дня у Філадельфії було скасовано комендантську годину[54]

7 червня у місті Сіетл Поліція спробувала розігнати бунт демонтсрантів.

8 червня в Сіетлі на значній території міста, контрольованій протестувальниками (сім кварталів) була проголошена Автономна Зона Капітолійського пагорба.

14 червня в Атланті (Джорджія) під час протестів поліціянт застрелив 27-річного афроамериканця Рейшарда Брукса. Після цього глава поліції Атланти Еріка Шилдс подала у відставку[55][56]. Поліцейському Гарретту Рольфу було оголошено звинувачення у вбивстві, йому загрожує довічне ув'язнення або смертна кара[57]. 19 червня Гаррета було звільнено під заставу. Йому було пред'явлено звинувачення за 11 пунктами, зокрема, в навмисному вбивстві[58]. Його напарника звинувачують у нападі на підозрюваного за обтяжуючих обставин.

19 червня в Сан-Франциско протестувальники атакували Пам'ятник Святому Хуніперо Серро, Апостолу Каліфорнії.[59]

21 червня в Сіетлі з вогнепальної зброї було смертельно поранено 19-літнього протестувальника, інший поранений протестувальник опинився в реанімації в критичному стані[60][61].

Липень

[ред. | ред. код]

1 липня Автономна Зона Капітолійського пагорба була ліквідована.

3 липня в Сент-Луїсі вандали намагалися атакувати пам'ятник Святому Королю Людовіку IX (на честь якого названо місто), проте група християн не дозволила цього, після чого почалася бійка[62].

4 липня в Сакраменто демонстранти атакували Пам'ятник Святому Хуніперо Серро, Апостолу Каліфорнії.[63]

7 липня влада штату Джорджія оголосила надзвичайний стан і ввела війська нацгвардії. За вихідні в Атланті від перестрілок загинули кілька людей.[64]

16 липня у Каліфорнії палії атакували Церкву Святого Хуніперо Серро.[65]. 25 липня під час протестів в Сіетлі постраждали понад 20 поліцейських, 45 осіб затримали. Учасники протестів намагалися підпалити конструкції на території центру ув'язнення неповнолітніх злочинців та підірвати поліцейську дільницю, били скло в машинах і будинках[66].

В інших містах

[ред. | ред. код]

В інших містах США також проходять акції протесту, які почалися практично одночасно з основною в Міннеаполісі. Акції спрямовані на підтримку тих, хто боровся і бореться заради справедливості для Джорджа Флойда і для всіх афроамериканців, які страждають від несправедливих утисків. Велика частина цих протестів була мирною, однак, були й прецеденти насильницьких акцій.

За межами США

[ред. | ред. код]

Глобальний рух Black Lives Matter повільно розвивався протягом багатьох років, але реакція на вбивство Джорджа Флойда було описано як «соціальне пробудження» щодо питань расової несправедливості не тільки у США, а і у всьому світі.[67] Акції протестів за межами Сполучених Штатів почалися з 28 травня 2020 року.

Великобританія

[ред. | ред. код]
Камінь, на якому раніше стояв пам'ятник Едварду Колстону після знесення його протестувальниками

Окрім солідарності з протестами у Сполучених Штатах і американським рухом Black Lives Matter, у Великобританії до протестів доєднався також власний схожий рух Unite Against Fascism, який висвітлює проблеми расизму у самому Сполученому Королівстві. Великі протести організовувалися по всій Британії, зокрема у великих містах Бірмінгем, Ліверпуль, Лондон, Манчестер та Ньюкасл.[68]

Перша демонстрація за межами США відбулася біля американського посольства у Лондоні 28 травня.[69] Пізніше у ході протестів, 7 червня у Бристолі протестувальники знесли статую відомому рабовласнику Едварду Колстону. Після цього щонайменше 5000 людей пройшли маршем до Брістольської гавані і викинули пам'ятник у воду.[70]

Слова «був расистом» були написані на пам'ятнику Вінстона Черчилля у Лондоні.[71] У відповідь на це правий активіст і засуджений злочинець Томмі Робінсон оголосив «контрпротест» на 13 червня, щоб захистити від подальшого вандалізму інших військових меморіалів у Сполученому Королівстві.[72]

Бельгія

[ред. | ред. код]

По всій Бельгії відбулися багатотисячні акції протесту проти расизму, зокрема в Брюсселі вийшли близько 10 тисяч демонстрантів.[73] Оскільки бельгійський король Леопольд II був відомий своїми історичними масовими вбивствами та звірствами в Конго, на багатьо пам'ятників на його честь було скоєно акти вандалізму. Частина пам'ятників та бюстів були прибрані після протестів.[74]

Нідерланди

[ред. | ред. код]

Люди в Нідерландах протестували на знак солідарності з американцями та проти поліцейської недоторканності та расизму. По всій країні відбувалися багатотисячні акції протесту. Прем’єр-міністр Марк Рютте наголосив, що «расизм – це не тільки американська проблема, а і системна проблема в Нідерландах».[75]

Німеччина

[ред. | ред. код]

6 червня 2020 року відбулися протести в багатьох містах країни.

Польща

[ред. | ред. код]

7 червня 2020 року у місті Краків близько тисячі людей зібралися, щоб піти на марш в пам'ять Флойда і протестувати проти расизму та жорстокості поліції. Марш розпочався перед Генеральним консульством США на вулиці Столарська та закінчився на площі Малий Ринок.

Словаччина

[ред. | ред. код]

1 червня 2020 року у місті Братислава близько 100 людей вийшли на протест навпроти Посольства США.

Угорщина

[ред. | ред. код]

Румунія

[ред. | ред. код]

6 червня 2020 року у місті Бухарест 12 людей вийшли на протест.

Україна

[ред. | ред. код]
  • 3 червня 2020 року у місті Запоріжжя одна людина вийшла на одиночний протест. Протестувальник тримав плакат із написом «Black Lives Matter».[76]
  • 11 червня 2020 року у місті Тернопіль темношкірі студенти вийшли на протест.[77] Потім один депутат вимагав депортувати їх.[78]

Напади на журналістів

[ред. | ред. код]

В ході протестів поліція і національна гвардія нерідко вдавалася до насильства, зокрема, стосовно журналістів. У період з 26 травня по 3 червня було зафіксовано понад 279 нападів на журналістів різних телевізійних і інтернет-видань. Більше ніж 45 журналістів було заарештовано і понад 40 одиниць техніки пошкоджено.[79]

Реакція

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ George Floyd: Minnesota governor orders full mobilisation of national guard – live. The Guardian. Архів оригіналу за 30 травня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
  2. ↑ McCullough, Marie (27 червня 2020). COVID-19 has not surged in cities with big protests, but it has in states that reopened early. Here are some possible reasons. https://www.inquirer.com (англ.). Процитовано 9 жовтня 2024.
  3. ↑ Opinion | The George Floyd Election - The New York Times. web.archive.org. 3 червня 2020. Процитовано 9 жовтня 2024.
  4. ↑ As heated protests over George Floyd's death continue, Minnesota governor warns of 'extremely dangerous situation'. CNN. Архів оригіналу за 28 травня 2020.
  5. ↑ Deadly shooting near George Floyd protest as looting, arson grip Minneapolis. Fox News. Архів оригіналу за 28 травня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
  6. ↑ Chenoweth, Erica (23 жовтня 2020). Analysis | This summer’s Black Lives Matter protesters were overwhelmingly peaceful, our research finds. Washington Post (амер.). ISSN 0190-8286. Процитовано 9 жовтня 2024.
  7. ↑ 14 Days Of Protests, 19 Dead.
  8. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 1 березня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. ↑ Buchanan, Larry; Bui, Quoctrung; Patel, Jugal K. (3 липня 2020). Black Lives Matter May Be the Largest Movement in U.S. History. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 1 березня 2021.
  10. ↑ Oregonian/OregonLive, Jim Ryan | The (26 серпня 2020). Riot declared as Portland protests move to City Hall on 3-month anniversary of George Floyd’s death. oregonlive (англ.). Архів оригіналу за 28 серпня 2020. Процитовано 1 березня 2021.
  11. ↑ How centuries of racist images came down in one year – a visual guide. the Guardian (англ.). Процитовано 9 жовтня 2024.
  12. ↑ 8 notable details in the criminal complaint against ex-Minneapolis Police Officer Derek Chauvin. CNN. Архів оригіналу за 29 травня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
  13. ↑ New Videos Appear to Undermine Police Account That George Floyd 'Resisted' Officers. Vice. Архів оригіналу за 28 травня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
  14. ↑ ‘I Can’t Breathe’: 4 Minneapolis Officers Fired After Black Man Dies in Custody. The New York Times. Архів оригіналу за 26 травня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
  15. ↑ Video shows Minneapolis cop with knee on neck of motionless, moaning man who later died. www.cbsnews.com (амер.). Архів оригіналу за 26 травня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
  16. ↑ Black Lives Matter Protests Over George Floyd’s Death Spread Across the Country. The Daily Beast. Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
  17. ↑ First responders tried to save George Floyd’s life for almost an hour. New York Post. Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
  18. ↑ In pictures: Protesting the death of George Floyd. CNN. Архів оригіналу за 28 травня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
  19. ↑ Family and Friends Mourn Minneapolis Police Killing Victim George Floyd. Time. Архів оригіналу за 28 травня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
  20. ↑ Minneapolis protesters trash police precinct during clash over George Floyd’s death. New York Post. Архів оригіналу за 27 травня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
  21. ↑ 'I'm Not Gonna Stand With Nonsense': 2nd Night Of Minneapolis George Floyd Protests Marked By Looting, Tear Gas, Fires. minnesota.cbslocal.com. Архів оригіналу за 28 травня 2020.
  22. ↑ 'Not Our Officer': St. Paul PD Says Social Media Post Claiming One Of Its Officers Incited Mpls. Riots Is False. Архів оригіналу за 1 червня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
  23. ↑ Fires set, businesses looted and 1 man killed as George Floyd protests turn violent in Minneapolis. FOX 9. Архів оригіналу за 1 червня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
  24. ↑ As Mayor Frey calls for officer's arrest, violence intensifies in Minneapolis. Star Tribune. Архів оригіналу за 29 травня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
  25. ↑ Minnesota Calls National Guard to Quell Violent Protests in Minneapolis | Voice of America — English. www.voanews.com. Архів оригіналу за 1 червня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
  26. ↑ Rioters set Minneapolis police precinct on fire as protests reignite over George Floyd's death. FOX 9. Архів оригіналу за 1 червня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
  27. ↑ 'We Must Restore Peace': Minneapolis Burns During 2nd Night Of Protests Over George Floyd's Death (амер.). 28 травня 2020. Архів оригіналу за 28 травня 2020. Процитовано 5 червня 2020.
  28. ↑ У США спалахнули протести після вбивства афроамериканця поліцейськими: є перша жертва. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 5 червня 2020.
  29. ↑ Minneapolis Mayor Jacob Frey Addresses City In The Middle Of Night Of Violence. www.minnesota.cbslocal.com. Архів оригіналу за 30 травня 2020.
  30. ↑ Police Arrest Black CNN Reporter Covering Minneapolis Protests: 'You Don’t Have to Doubt My Story, You Saw It For Your Own Eyes'. The Root. Архів оригіналу за 29 травня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
  31. ↑ Minnesota governor 'deeply apologizes' to CNN president after network crew arrested. TheHill. Архів оригіналу за 2 липня 2021. Процитовано 30 травня 2020.
  32. ↑ The National Guard has arrived on the scene. They are in Minneapolis and fully prepared. George Floyd will not have died in vain. Respect his memory!!!. Twitter @realDonaldTrump. Архів оригіналу за 31 травня 2020.
  33. ↑ I can’t stand back & watch this happen to a great American City, Minneapolis. A total lack of leadership. Either the very weak Radical Left Mayor, Jacob Frey, get his act together and bring the City under control, or I will send in the National Guard & get the job done right... Twitter @realDonaldTrump. Архів оригіналу за 30 травня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
  34. ↑ About 80% of protesters in Minneapolis area were from out of town, governor says. CNN. Архів оригіналу за 30 травня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
  35. ↑ Gov. Walz to 'fully mobilize' the National Guard for Floyd riots. Star Tribune.
  36. ↑ 'This Is Not About George's Death': Protesters Defy Minneapolis Curfew Order, Fires Rage During 4th Night Of Unrest. Архів оригіналу за 30 травня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
  37. ↑ Bogdan Vechirko Accused of Driving Tanker Truck Through Minneapolis Crowd. Heavy.com. Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 6 червня 2020.
  38. ↑ Watch: Tanker truck speeds towards protesters on I-35W bridge. Bring Me The News. Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 6 червня 2020.
  39. ↑ Minnesota officials now say no evidence the trucker intentionally drove into protesters Sunday. CNN. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 6 червня 2020.
  40. ↑ Поліцейські в Міннеаполісі обстріляли журналістів. РБК-Украина. Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 1 червня 2020.
  41. ↑ Заворушення в США: комендантську годину ввели понад 40 міст. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 1 червня 2020.
  42. ↑ Заворушення в США: сім штатів і округ Колумбія закликали ввести Нацгвардію. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  43. ↑ Розгін мітингарів: Трампа розкритикували мер Вашингтона і губернатор Нью-Йорка. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  44. ↑ Fire set at historic St. John’s church during protests of George Floyd’s death. Washington Post. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 6 червня 2020.
  45. ↑ Trump claims he went to bunker for 'inspection' amid violent protests. CNN. Архів оригіналу за 6 червня 2020.
  46. ↑ Tear gas fired on protesters near White House as Trump speaks. Reuters. Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 6 червня 2020.
  47. ↑ Pentagon moves about 1,600 Army troops into the Washington region. Reuters (англ.). 3 червня 2020. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  48. ↑ Протести в США: близько 1,6 тисяч військових стягнули в район Вашингтона. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  49. ↑ Під час протестів у США відбулося майже 280 нападів на журналістів. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 4 червня 2020.
  50. ↑ Temecula Mayor Resigns Amid Uproar Over Email About Police Killings. The New York Times. Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 6 червня 2020.
  51. ↑ Міністерство закордонних справ України. Рекомендації громадянам України у зв’язку із загостренням безпекової ситуації в окремих містах США (05.06.2020 р.). mfa.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 5 червня 2020.
  52. ↑ Ситуація загострюється: у МЗС дали рекомендації українцям у США. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 5 червня 2020.
  53. ↑ Трамп вивів Нацгвардію з Вашингтона. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 8 червня 2020.
  54. ↑ Заворушення в США: Філадельфія скасувала комендантську годину. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 8 червня 2020.
  55. ↑ У США поліцейські застрелили афроамериканця: спалахнули протести. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 20 червня 2020. Процитовано 18 червня 2020.
  56. ↑ News, A. B. C. Atlanta police officer fired after Rayshard Brooks death during confrontation at Wendy's drive-thru. ABC News (англ.). Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 18 червня 2020.
  57. ↑ Rbc.ua. У США можуть стратити поліцейського, який застрелив учасника протестів в Атланті. РБК-Украина (укр.). Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 18 червня 2020.
  58. ↑ Поліцейський, який застрелив афроамериканця в Атланті, здався владі. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 19 червня 2020.
  59. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 червня 2020. Процитовано 23 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  60. ↑ Teenager killed in Seattle protest zone shooting, one wounded. Reuters (англ.). 21 червня 2020. Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 21 червня 2020.
  61. ↑ У США під час протестів застрелили учасника мітингу, іншого поранили. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 21 червня 2020.
  62. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 липня 2020. Процитовано 4 липня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  63. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 23 липня 2020. Процитовано 23 липня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  64. ↑ В американському штаті Джорджія оголосили НП і ввели нацгвардію. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 8 липня 2020.
  65. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 липня 2020. Процитовано 23 липня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  66. ↑ Під час протестів в Сіетлі постраждали понад 20 поліцейських. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 26 липня 2020.
  67. ↑ Gunia, Amy; Nugent, Ciara; Moon, Kat; Shah, Simmone; Haynes, Suyin (11 травня 2021). How Activists Around the World Are Fighting for Justice. TIME (англ.). Процитовано 12 жовтня 2024.
  68. ↑ Adams, Tim (6 червня 2020). ‘Now is the time’: London’s Black Lives Matter rally looks like a turning point. The Observer (брит.). ISSN 0029-7712. Процитовано 12 жовтня 2024.
  69. ↑ Truelove, Sam (28 травня 2020). Protesters gather at US Embassy in London after death of George Floyd. My London (англ.). Процитовано 12 жовтня 2024.
  70. ↑ O'Reilly, Luke (9 червня 2020). Slave trader statue toppled by protesters at Black Lives Matter rally. The Standard (англ.). Процитовано 12 жовтня 2024.
  71. ↑ Hockaday, James (8 червня 2020). Black Lives Matter protesters spray 'racist' on Winston Churchill statue. Metro (англ.). Процитовано 12 жовтня 2024.
  72. ↑ Monday; June 8; 2020 (8 червня 2020). Far-right goons plan to confront Black Lives Matter protesters in London next Saturday. Morning Star (англ.). Процитовано 12 жовтня 2024.
  73. ↑ «Black lives matter»: près de 10.000 personnes se sont rassemblées devant le Palais de Justice de Bruxelles (photos et vidéos). Le Soir (фр.). 7 червня 2020. Процитовано 12 жовтня 2024.
  74. ↑ Who was Leopold II, why did Belgium’s Antwerp remove his statue?. Al Jazeera (англ.). Процитовано 12 жовтня 2024.
  75. ↑ Rutte: death of George Floyd "unacceptable", discrimination a "systemic problem" in the Netherlands | DutchReview. https://dutchreview.com/ (брит.). 4 червня 2020. Процитовано 12 жовтня 2024.
  76. ↑ У Запоріжжі активіст вийшов на пікет за права темношкірих в Україні. Радіо Свобода. 3 червня 2020. Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 6 червня 2021.
  77. ↑ У Тернополі група темношкірих чоловіків провела акцію проти расизму (фото). Главком. 11 червня 2020. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 16 лютого 2023.
  78. ↑ Ірина, Стасюк (12 червня 2020). У Тернополі депутат вимагає депортувати темношкірих студентів, які зробили фотосесію проти расизму. Хмарочос (укр.). Процитовано 9 жовтня 2024.
  79. ↑ Latest data 26 may - 3 june. U.S. Press Freedom Tracker. Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 6 червня 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Протести_через_убивство_Джорджа_Флойда&oldid=43775026