Псковська область
Псковська область  | |||
|---|---|---|---|
| рос. Псковская область | |||
 | |||
| |||
| Країна |
 Росія | ||
| Фед. округ | Північно-Західний | ||
| Адмін. центр | Псков | ||
| Глава | Mikhail Vedernikovd | ||
| Дата утворення | 23 серпня 1944 | ||
| Оф. вебсайт | pskov.ru(рос.) | ||
| Географія | |||
| Координати | 57°19′ пн. ш. 29°15′ сх. д. / 57.317° пн. ш. 29.250° сх. д. | ||
| Площа | 55 300 км² (52-а) | ||
| • внутр. вод | 5,2 % | ||
| Часовий пояс | MSK (UTC+3) | ||
| Населення | |||
| Чисельність | ▼ 661 586 (01.01.2013)[1] (64-а) (2011) | ||
| Густота | 12,1 осіб/км² | ||
| Економіка | |||
| Економ. район | Північно-Західний | ||
| Коди | |||
| ISO 3166-2 | RU-PSK | ||
| ЗКАТО | 58 | ||
| Суб'єкта РФ | 60 | ||
| Телефонний | (+7) | ||
| Карти | |||
|
 | |||
 Псковська область у Вікісховищі | |||
.svg)
.svg)
Пско́вська о́бласть (рос. Пско́вская о́бласть) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Північно-Західного федерального округу.
Адміністративний центр — місто Псков.
Межує з трьома державами: з Естонією, Латвією і Білоруссю. Крім того, межує з Ленінградською, Новгородською, Тверською і Смоленською областями.
Утворена 23 серпня 1944 року, а 2 жовтня 1957 року до її складу увійшла Великолуцька область РРФСР.
Географія[ред. | ред. код]
У Псковській області понад 3 тисячі озер, зокрема третє за величиною в Європі — Чудсько-Псковське озеро. Особливістю області також є делікатесна риба снеток, яка водиться лише в Псковській області.
Територію Псковської області перетинають федеральні автомагістралі М9 і М20.
Рельєф[ред. | ред. код]
Псковська область розташована на північному заході Східно-Європейської (Руської) рівнини. Рельєф переважно низовинно-горбистий (середня висота — 110 м над рівнем моря) з трьома явно виокремлюючимися височинами: Лузька височина на півночі області з максимальною висотою 204 м (гора Кочебуж), Судомська височина в середній частині з найвищою точкою 293 м (гора Судома) і Бежаницька височина на півдні з максимальною висотою — 339 м (гора Лобно).
На заході в Печорському районі знаходяться східні схили височини Хаанья (заходить з території Естонії та Латвії) геологічно виражена Локновським валом, а на південному сході — західні схили Валдайської височини на межі з Тверською областю. На півдні на кордоні з Білоруссю розташовані північні ділянки Невельсько-Городоцької височини. Між нею і Бежаницькою розташована Вязевська височина з висотністю до 264 м.
Мінімальна висота області — уріз Псковсько-Чудського озера — становить 30 м. У західній частині регіону розташована Псковська низовина, по якій тече річка Велика, а на сході — Приільменська низовина, по якій тече друга головна водна артерія області — річка Ловать. На півночі між Лузькою і Судомською височинами розташована Хиловська низина, а в середній частині області (між Судомською і Бежаницькою височинами) — Соротська низина. На крайній півночі розташована Плюссько-Лузька низовина.
Історія[ред. | ред. код]
- Псковське князівство 11 — 16 століття
- Псковська губернія 18 — 20 століття
Населення[ред. | ред. код]
Населення області — 620,2 тис. осіб (2021). Щільність населення: 11,2 осіб/км², питома вага міського населення: 71,54 %.
Національний склад[ред. | ред. код]
| Народ | Чисельність, 2010, тис. ([1]) |
|---|---|
| Росіяни | 616,4 (95,1 %) |
| Українці | 8,6 (1,33 %) |
| Білоруси | 6,77 (1,04 %) |
| Цигани | 3,22 (0,5 %) |
| Вірмени | 2,37 (0,37 %) |
| Татари | 1,2 (0,2 %) |
| Азербайджанці | 1,2 (0,2 %) |
| показані народи з чисельністю понад 1000 осіб |
Виконавча влада[ред. | ред. код]
- Туманов Владислав Миколайович (1992—1996)
- Михайлов Євген Едуардович (1996—2004)
- Кузнецов Михайло Варфоломійович (2004—по теперішній час)
5 грудня 2004 року на губернаторських виборах колишній депутат Держдуми Михайло Кузнецов здобув перемогу над діючим головою області Євгеном Михайловим, якого підтримувала «Єдина Росія».
Михайло Кузнєцов народився в 1968 році. Закінчив фізичний факультет МДУ. Служив у Тульській дивізії ВДВ. В 1995 році обрався депутатом Держдуми за списком ЛДПР, в 1999 році виграв вибори в Держдуму по Псковському одномандатному округу. У 2001 році став головою ради директорів ТОВ «Псковський мелькомбінат».
Майстер спорту міжнародного класу з парашутного спорту, капітан псковської парашутної команди «Небесні барси», що представляє МНС.
Адміністративний поділ[ред. | ред. код]
Міські округи[ред. | ред. код]
| Назва міста | Населення (2002) |
| Псков | 202 780 |
| Великі Луки | 104 979 |
Муніципальні райони[ред. | ред. код]
Міста Псковської області[ред. | ред. код]
| Населені пункти з кількістю мешканців понад 4 тисячі 2007 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Галерея[ред. | ред. код]
Пушкінські гори[ред. | ред. код]
Тут, у Святогірському монастирі, згідно з заповітом, поховано Олександра Пушкіна. Поблизу монастиря знаходився маєток Пушкіних Михайлівське, в сусідньому селі Тригірському жила муза Пушкіна Ганна Вульф.
-
Могила О. Пушкіна в Святогірському монастирі. -
«Онегінська лава» у Тригірському. -
Банька у Тригірському парку. -
Річка Сороть.
Старий Ізборськ[ред. | ред. код]
Згідно з літописом, першим князем Ізборська був Трувор, брат новгородського Рюрика. На місцевому кладовищі, серед могил сучасних мешканців Ізборська знаходиться і поховання Трувора, так званий «Труворів хрест».
-
Мури давнього Ізборська. -
Труворове городище. -
![Муровані ворота у Старому Ізборську[2].](//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e6/%D0%9C%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0_%D1%83_%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%86%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%83.jpg/150px-%D0%9C%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0_%D1%83_%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%86%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%83.jpg)
Муровані ворота у Старому Ізборську[2].
![Муровані ворота у Старому Ізборську[2].](/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9C%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0_%D1%83_%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%86%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%83.jpg)
Печори[ред. | ред. код]
Місто відоме завдяки Печорському монастирю, з головним храмом у стилі українського бароко, що знаходиться над монастирськими печерами з похованнями місцевих ченців, на зразок печер київської Лаври. Завдяки перебуванню у складі незалежної Естонії в 1919—1940 рр., монастир не зазнав плюндрування з боку більшовиків. Від часів естонської влади в місті залишилася протестантська кірха.
-
Печорський монастир. -
Монастирський храм над входом у печери. -
Мури Печорського монастиря. -
Паломники біля стін Печорського монастиря. -
Монастирське стадо. -
Естонська кірха.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ оцінка чисельності населення станом на 01.01.2013. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 9 січня 2015.
- ↑ На відміну від решти сільської Росії, на Псковщині було розповсюджене кам'яне будівництво.
Джерела[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Псковська область |
- Офіційний сайт Псковської області (рос.)
- Новини Псковської області — Псковське агентство інформації (рос.)
- Новини Псковської області — Псковська стрічка новин (рос.)
- Культура Псковської землі (рос.)
- Псковська губернія: Порховский повіт — історія, документи, карти, краєзнавство (рос.)
- Псковська область у довіднику — каталозі «Уся Росія» (рос.)
 Ленінградська область
|
||
 Естонія Латвія
|
|
 Новгородська область Тверська область
|
 Білорусь
|
 Смоленська область
|
| ||||||||||
| ||||||||||||||
|
