Список країн НАТО

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мапа держав-членів НАТО

Країни-члени НАТО — країни, що приєднались до НАТО, починаючи від заснування НАТО у 1949 році та в подальшому у порядку, передбаченому статтею 10 Північноатлантичного договору[1] і наступними угодами.

Усього членами НАТО є 28 країн,[прим. 1] 5 держав на даний час приймають участь у програмах НАТО з розширення партнерства,[2] Сербія веде перемовини щодо приєднання до програми індивідуального плану партнерства з НАТО, а Фінляндія заявила про можливість приєднання до НАТО в майбутньому через російську агресію по відношенню до України.[3] Держави-члени НАТО розташовані на 2 материках (Євразія та Північна Америка). За час існування організації з неї не вийшло жодної держави, незважаючи на намагання Російської Федерації зменшити вплив НАТО у Прибалтиці шляхом газового тиску у 2014 році[4] та Кіпрського конфлікту.

Критерії членства

Країна-член НАТО має дотримуватись принципів, встановлених Вашингтонським договором, а саме:[5]

  • вирішувати міжнародні суперечки мирним шляхом;
  • демонструвати відданність принципам верховенства права та прав людини;
  • вирішувати мирним шляхом міжетнічні конфлікти і зовнішні територіальні суперечки, спірні питання внутрішньої юрисдикції, відповідно до принципів ОБСЄ та з метою прагнення до встановлення добросусідських відносин;
  • встановлювати належний демократичний та цивільний контроль над своїми збройними силами;
  • утримуватися від загрози силою чи застосування сили будь-яким чином, що не відповідає цілям ООН;
  • сприяти розвитку мирних та дружніх міжнародних відносин шляхом зміцнення своїх вільних інституцій та завдяки сприянню зміцненню стабільності й благополуччя;
  • продовжувати надавати цілковиту підтримку та брати участь у роботі Ради євроатлантичного партнерства, в програмі «Партнерство заради миру» та розвитку співробітництва з країнами-партнерами, що не є членами НАТО;
  • демонструвати відданість справі зміцнення стабільності та благополуччя через дотримання принципів економічної свободи, соціальної справедливості та відповідальності за охорону довкілля;
  • робити свій внесок військового характеру в колективну оборону та у виконання нових завдань, що постають перед Альянсом, а також будуть готові взяти на себе зобов'язання щодо поступового удосконалення своєї обороноздатності;
  • належним чином брати участь у роботі установ НАТО;
  • прагнути до здійснення стандартизації та досягнення оперативної сумісності;
  • створювати через національну програму необхідну структуру з питань планування та виконання таких оборонних бюджетів, які б відповідали визначеним пріоритетам у сфері оборони та передбачали б відповідні схеми навчання для ознайомлення персоналу з існуючими в НАТО практикою та процедурами з метою підготовки до можливої в майбутньому участі в роботі структур Альянсу;
  • знайомитися з належними правовими механізмами та угодами, якими керується НАТО для забезпечення співробітництва в своїй структурі та формальним юридичним процесом, що передує членству.

Держави-члени

Держава Повна назва Cтолиця Витрати на збройні сили Дата приєднання Пояснення
Албанія

Албанія || Албанія || Тирана || 1,47% ВВП[6]|| 02009-04-011 квітня 2009[7]|| 3 квітня 2008 на саміті Альянсу у Бухаресті Албанію спільно з Хорватією запросили до НАТО.[8] Остаточно рішення було оформлене 25 жовтня після підписання протоколу про вступ Президентом США Джорджом Бушом на церемонії у Білому Домі.[9] Таким чином, Албанія приєдналась в рамках шостого розширення.

Бельгія

Бельгія || Королівство Бельгія || Брюссель || 1,05% ВВП[10] || 01948-04-044 квітня 1948 || Одна з країн-засновниць НАТО.

Болгарія

Болгарія || Республіка Болгарія || Софія || 1,46% ВВП[11] || 02004-03-2929 березня 2004[12] || Про бажання приєднатись до Альянсу Болгарія оголосила ще у лютому 1997, а до 2004 велась активна співпраця.[13] 29 березня 2004 Прем'єр-міністр Болгарії Симеон II передав Державному секретареві США підтвердження ратифікації Північноатлантичного договору. 2 квітня відбулась урочиста церемонія підняття прапор у штаб-квартирі НАТО. На церемонії міністр закордонних справ Болгарії Соломон Пассі плакав.[14] Таким чином Болгарія приєдналась в рамках п'ятого розширення НАТО, яке було спрямоване на схід.

Велика Британія

Велика Британія || Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії || Лондон || 2,49% ВВП[15]|| 01948-04-044 квітня 1948 || Одна з країн-засновниць НАТО.

Греція

Греція || Грецька Республіка || Афіни || 1,72% ВВП[16] || 01952-02-1818 лютого 1952 || Греція приєдналась до НАТО в рамках першого розширення.

Данія

Данія || Королівство Данія || Копенгаген || 1,44% ВВП[17] || 01948-04-044 квітня 1948 || Одна з країн-засновниць НАТО.

Естонія

Естонія || Естонська республіка|| Таллінн || 2% ВВП[18] || 02004-03-2929 березня 2004[12]|| Рішення про вступ Естонії до НАТО було прийнято у листопаді 2002 на саміті НАТО у Парижі. У лютому 2004 протокол про вступ ратифікували парламенти держав-членів НАТО, а 10 березня - парламент Естонії. Остаточно рішення набуло чинності 20 березня після передачі документів на зберігання уряді США.[19] Таким чином Естонія приєдналась в рамках п'ятого розширення НАТО, яке було спрямоване на схід.

Ісландія

Ісландія || Ісландія || Рейк'явік || 0,13% ВВП[20] || 01948-04-044 квітня 1948 || Одна з країн-засновниць НАТО.

Іспанія

Іспанія || Королівство Іспанія || Мадрид || 0,86% ВВП[21] || 01982-05-3030 травня 1982[22] || Іспанія приєдналась до НАТО у рамках третього розширення. Рішення про вступ приймалось Кортесами та затверджувалось референдумом.[23]

Італія

Італія || Італійська республіка || Рим || 1,69% ВВП[24] || 01948-04-044 квітня 1948 || Одна з країн-засновниць НАТО.

Канада

Канада || Канада || Оттава || 1,24% ВВП[25] || 01948-04-044 квітня 1948 || Одна з країн-засновниць НАТО.

Латвія

Латвія || Латвійська республіка || Рига || 0,92% ВВП[26] || 02004-03-2929 березня 2004[12]|| Латвія приєдналась в рамках п'ятого розширення НАТО, яке було спрямоване на схід. На момент вступу таке рішення підтримували 74,1 % громадян.[27]

Литва

Литва || Литовська республіка || Вільнюс || 0,97% ВВП[28] || 02004-03-2929 березня 2004[12]|| Литва приєдналась в рамках п'ятого розширення НАТО, яке було спрямоване на схід.

Люксембург

Люксембург || Велике Герцогство Люксембург || Люксембург || 0,6% ВВП[29] || 01948-04-044 квітня 1948 || Одна з країн-засновниць НАТО.

Нідерланди

Нідерланди || Королівство Нідерландів || Амстердам || 1,27% ВВП[30] || 01948-04-044 квітня 1948 || Одна з країн-засновниць НАТО.

Німеччина

Німеччина || Федеративна Республіка Німеччина || Берлін || 1,35% ВВП[31] || 01955-05-099 травня 1955[прим. 2] || Німеччина приєдналась до НАТО в рамках другого розширення НАТО. ЇЇ приєднання відбувалось на фоні протиборства між країнами НАТО та СРСР і іншими країнами соціалістичного табору.

Норвегія

Норвегія || Королівство Норвегія || Осло || 1,4% ВВП[32] || 01948-04-044 квітня 1948 || Одна з країн-засновниць НАТО.

Польща

Польща || Польська Республіка || Варшава || 1,91% ВВП[33]|| 01999-03-1212 березня 1999[34] || Польща приєдналась до НАТО в рамках четвертого розширення НАТО. Таким чином Польща захистила себе від спроб Росії повернути її у свою політичну орбіту та отримала гарантії національної безпеки.[35]

Португалія

Португалія || Республіка Португалія || Лісабон || 1,29% ВВП[36] || 01948-04-044 квітня 1948 || Одна з країн-засновниць НАТО.

Бухарест

Румунія || Румунія || Бухарест || 1,29% ВВП[37] || 02004-03-2929 березня 2004[12] || Румунія приєдналась до НАТО в рамках п'ятого розширення НАТО.

Словаччина

Словаччина || Словацька Республіка || Братислава || 1,12% ВВП[38]|| 02004-03-2929 березня 2004[12] || Словаччина приєдналась до НАТО в рамках п'ятого розширення НАТО.

Словенія

Словенія || Республіка Словенія || Любляна || 1,18% ВВП[39] || 01948-04-044 квітня 1948 || Словенія приєдналась до НАТО в рамках п'ятого розширення НАТО.

США

США || Сполученні Штати Америки || Вашингтон || 4,35% ВВП[40] || 01948-04-044 квітня 1948 || Одна з країн-засновниць НАТО

Туреччина

Туреччина || Турецька Республіка || Анкара || 2,31% ВВП[41] || 01952-02-1818 лютого 1952 || Туреччина приєдналась до НАТО в рамках першого розширення НАТО.

Угорщина

Угорщина || Угорщина || Будапешт || 0,83% ВВП[42]|| 01999-03-1212 березня 1999[34]|| Угорщина приєдналась до НАТО в рамках четвертого розширення НАТО.

Франція

Франція || Французька Республіка || Париж || 1,8% ВВП[43] || 01948-04-044 квітня 1948 || Одна з країн-засновниць НАТО.

Хорватія

Хорватія || Республіка Хорватія || Загреб || 1,7% ВВП[44]|| 02009-04-011 квітня 2009[7] || 3 квітня 2008 на саміті Альянсу у Бухаресті Хорватію спільно з Албанією запросили до НАТО.[8] Остаточно рішення було оформлене 25 жовтня після підписання протоколу про вступ Президентом США Джорджом Бушом на церемонії у Білому Домі.[9] Таким чином Хорватія приєдналась до НАТО в рамках шостого розширення.

Чехія

Чехія || Чеська Республіка || Прага || 1,08% ВВП[45] || 01999-03-1212 березня 1999[34] || Чехія приєдналась до НАТО в рамках четвертого розширення.

   Країна не бере участі у військових операціях НАТО, приймаючи участь лише у політичній діяльності[прим. 3]

   Країна не входить до деяких структур НАТО[прим. 4]

Див. також

Примітки

  1. ↑ Інформація актуальна станом на серпень 2014
  2. ↑ 1 січня 1957 до ФРН (а, відповідно, і до НАТО) був приєднаний Саар, а 3 жовтня 1990, після об'єднання НДР та ФРН в єдину державу її східна частина теж стала членом НАТО
  3. ↑ Ісландія не бере участь у військових операціях НАТО, оскільки не має власних збройних сил
  4. ↑ У 1966 році Франція припинила участь у військових операціях НАТО, однак 12 березня 2009 Ніколя Саркозі оголосив про повернення Франції до командних структур НАТО, а офіційне рішення було оголошене на саміті НАТО «Страсбург-Кель» в квітні 2009 року. При цьому Франція продовжує не брати участь у діяльності Групи ядерного планування НАТО.

Посилання

  1. ↑ Північноатлантичний договір ((укр.) та (рос.)) . 4 квітня 1949. Процитовано 4 серпня 2014.
  2. ↑ Навроцький, Володимир (лютий 2011). Вплив реалізації програми «Партнерство заради миру» на процес розширення НАТО. Віче. Архів оригіналу за 14 вересня 2014. Процитовано 14 вересня 2014.
  3. ↑ Наталія Соколовська (19 червня 2014). Тетяна Бондаренко (ред.). Фінляндія замислилась про вступ до НАТО. Deutsche Welle. Архів оригіналу за 4 серпня 2014. Процитовано 4 серпня 2014.
  4. ↑ Путін пропонує країнам Балтії дешевий газ в обмін на вихід із НАТО. Forbes Україна. 23 червня 2014. Архів оригіналу за 4 серпня 2014. Процитовано 4 серпня 2014.
  5. ↑ В.Р.Сіденко, І.І.Жовква, Г.М.Немиря, Г.М.Перепелиця. І.І.Жовква (ред.). Критерії членства в СОТ, ЄС та НАТО. Інтеграційні перспективи України (pdf). Konrad-Adenauer-Stiftung. Інститут Євро-Атлантичного співробітництва. с. 71, 72. Архів оригіналу за 4 серпня 2014. Процитовано 4 серпня 2014.
  6. ↑ ЦРУ. The Word Factbook: Albania ((англ.)) . Архів оригіналу за 15 вересня 2014.
  7. ↑ а б Албанія та Хорватія офіційно вступили в НАТО ((рос.)) . NEWSru.com. 1 квітня 2009. Архів оригіналу за 27 червня 2009. Процитовано 27 червня 2009.
  8. ↑ а б Драч, Мар'яна (4 квітня 2008). НАТО запросило до своїх лав Хорватію та Албанію, а Македонії доведеться зачекати. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 15 вересня 2014. Процитовано 15 вересня 2014.
  9. ↑ а б Буш підписав протоколи про вступ Албанії і Хорватії в НАТО. УНІАН. 25 жовтня 2008. Архів оригіналу за 15 вересня 2014. Процитовано 15 вересня 2014.
  10. ↑ ЦРУ. The Word Factbook: Belgium ((англ.)) . Архів оригіналу за 15 вересня 2014.
  11. ↑ ЦРУ. The Word Factbook: Bulgaria ((англ.)) . Архів оригіналу за 15 вересня 2014.
  12. ↑ а б в г д е Бернд Ріґерт; Ганна Ренська. Володимир Медяний (ред.). Розширення НАТО на Схід: як це було. Deutsche Welle. Архів оригіналу за 4 серпня 2014. Процитовано 4 серпня 2014.
  13. ↑ Т.В. Черненко. Досвід євроінтеграції Болгарії (Аналітична записка). Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України. Архів оригіналу за 15 вересня 2014. Процитовано 15 вересня 2014.
  14. ↑ БОЛГАРІЯ КРОКУВАЛА ДО НАТО 14 РОКІВ. ХРОНОЛОГІЯ ПОДІЙ. Украинские вести / Болгарські вісті. Архів оригіналу за 15 вересня 2014. Процитовано 15 вересня 2014.
  15. ↑ ЦРУ. The Word Factbook: United Kingdom ((англ.)) . Архів оригіналу за 15 вересня 2014.
  16. ↑ ЦРУ. The Word Factbook: Greece ((англ.)) . Архів оригіналу за 15 вересня 2014.
  17. ↑ ЦРУ. The Word Factbook: Denmark ((англ.)) . Архів оригіналу за 15 вересня 2014.
  18. ↑ ЦРУ. The Word Factbook: Estonia ((англ.)) . Архів оригіналу за 15 вересня 2014.
  19. ↑ М. Замікула. Шлях Естонії до НАТО. Архів оригіналу за 15 вересня 2014. Процитовано 15 вересня 2014.
  20. ↑ ЦРУ. The Word Factbook: Iceland ((англ.)) . Архів оригіналу за 15 вересня 2014.
  21. ↑ ЦРУ. The Word Factbook: Spain ((англ.)) . Архів оригіналу за 15 вересня 2014.
  22. ↑ Ю.В. Кирилова. Іспанія і НАТО: 1981 - 1986 роки. стаття. Архів оригіналу за 4 серпня 2014. Процитовано 4 серпня 2014.
  23. ↑ Джердж, Сергій (14 вересня 2014). Референдум про вступ до НАТО – це наша відповідь і Путіну, і Європі, і українській владі. Українська правда. Архів оригіналу за 15 вересня 2014. Процитовано 15 вересня 2014. З 28 країн-членів НАТО, лише в трьох країнах – Іспанія, Словенія, Словаччина – проводився референдум щодо вступу цих країн до Альянсу.
  24. ↑ ЦРУ. The Word Factbook: Italy ((англ.)) . Архів оригіналу за 15 вересня 2014.
  25. ↑ ЦРУ. The Word Factbook: Canada ((англ.)) . Архів оригіналу за 15 вересня 2014.
  26. ↑ ЦРУ. The Word Factbook: Latvia ((англ.)) . Архів оригіналу за 15 вересня 2014.
  27. ↑ Інгмарс БІСЕНІЕКС. Досвід Латвії на шляху вступу до НАТО: формування позитивного ставлення громадськості. Архів оригіналу за 15 вересня 2014. Процитовано 15 вересня 2014.
  28. ↑ ЦРУ. The Word Factbook: Lithuania ((англ.)) . Архів оригіналу за 15 вересня 2014.
  29. ↑ ЦРУ. The Word Factbook: Luxembourg ((англ.)) . Архів оригіналу за 15 вересня 2014. Процитовано 11 серпня 2014.
  30. ↑ ЦРУ. The Word Factbook: Netherlands ((англ.)) . Архів оригіналу за 15 вересня 2014.
  31. ↑ ЦРУ. The Word Factbook: Germany ((англ.)) . Архів оригіналу за 15 вересня 2014.
  32. ↑ ЦРУ. The Word Factbook: Norway ((англ.)) . Архів оригіналу за 15 вересня 2014.
  33. ↑ ЦРУ. The Word Factbook: Poland ((англ.)) . Архів оригіналу за 15 вересня 2014.
  34. ↑ а б в Польща вже 15 років у НАТО. Polskie Radio. 12 березня 2014. Архів оригіналу за 4 серпня 2014. Процитовано 4 серпня 2014. 12-го березня 1999 року Польща приєдналася до НАТО, разом з Чехією та Угорщиною.
  35. ↑ Вступ Польщі до Європейського Союзу, НАТО та його наслідки. Незалежний аналітичний центр геополітичних досліджень "Борисфен Інтел". Архів оригіналу за 15 вересня 2014. Процитовано 15 вересня 2014.
  36. ↑ ЦРУ. The Word Factbook: Portugal ((англ.)) . Архів оригіналу за 15 вересня 2014.
  37. ↑ ЦРУ. The Word Factbook: Romania ((англ.)) . Архів оригіналу за 15 вересня 2014.
  38. ↑ ЦРУ. The Word Factbook: Slovakia ((англ.)) . Архів оригіналу за 15 вересня 2014.
  39. ↑ ЦРУ. The Word Factbook: Slovenia ((англ.)) . Архів оригіналу за 15 вересня 2014. Процитовано 11 серпня 2014.
  40. ↑ ЦРУ. The Word Factbook: United States ((англ.)) . Архів оригіналу за 15 вересня 2014.
  41. ↑ ЦРУ. The Word Factbook: Turkey ((англ.)) . Архів оригіналу за 15 вересня 2014.
  42. ↑ ЦРУ. The Word Factbook: Hungary ((англ.)) . Архів оригіналу за 15 вересня 2014.
  43. ↑ ЦРУ. The Word Factbook: France ((англ.)) . Архів оригіналу за 15 вересня 2014.
  44. ↑ ЦРУ. The Word Factbook: Croatia ((англ.)) . Архів оригіналу за 15 вересня 2014.
  45. ↑ ЦРУ. The Word Factbook: Czech Republic ((англ.)) . Архів оригіналу за 15 вересня 2014.
Країни-члени
Офіційна емблема НАТО
Керівництво
Особи
Підрозділи
СК ОЗС в Європі • ACO • Командування ОЗС з питань трансформації • IMS • ОК ОЗС Брюнсюм • ОК ОЗС Неаполь • ОК ОЗС Лісабон • Військовий комітет • ОЗС НАТО • KFOR • SFOR • IFOR • ISAF • NRF • RDC • Ударні військово-морські сили • Система ПРО • NATINADS • LANDCOM • Друге об'єднане тактичне авіаційне командування • Четверте об'єднане тактичне авіаційне командування • Медична служба НАТО • Капеланство НАТО • Засоби стратегічних авіаперевезень • Кіберцентр НАТО • Агентство стандартизації • NCI • Організація наукових досліджень і технологій • Центр аналізу та накопиченого досвіду • Центр аналізу інформації про безпеку боєприпасів • Дослідницько-експериментальний морський центр • Євроатлантичний координаційний центр реагування на природні лиха та катастрофи • Агентство з управління розробкою, розвитком, виробництвом • ACCS • Агенція з підтримки та постачання • ДРЛВіУ • Агентство консультацій, командування й управління • Союзне командування Мобільними Силами Європа • БАЛТРОН • Авіабаза Рамштайн
Операції
Операції та місії • Активні зусилля • Обдумана сила • Орел охоронець • Союзницький захисник • Океанський щит • Союзницький постачальник • Окаб • Червоний кинджал • Перс • Патруль над Ісландією • Денай флайт • Ектів індевор • Ахіллес • Іглс самміт • Шарп ґард • Скай монітор • Денай флайт • Карез • Маритайм гард • Дизель • Септентріон • Шахі тандар • Гірська лють • Елайд гарвест • Харекате Йоло • Есеншал харвест • Молот • Маритайм монітор • Маритайм ґард • Страйкбек • Гладіо • Патрулювання над країнами Балтії • Тренувальна місія в Іраку • Допомога Африканському Союзу в Дарфурі • Есеншал гарвест • Конфлікт у Південній Сербії • Пікакс-гендл • Криптоніт • «Елайд хармоні» • Гнів Кобри
Ця стаття є кандидатом у вибрані списки. Обговорення номінації відбувається на сторінці пропозицій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Список_країн_НАТО&oldid=14823081