Хортиця (телекомпанія)
Хортиця | |
---|---|
Країна | Україна |
Мова мовлення | українська російська |
Центр керування | Запоріжжя |
Дата початку мовлення | 4 листопада 1991[1] |
Телевізійна компанія «Хортиця» — перша недержавна телевізійна станція в Запорізькій області. Працювала в ефірі з листопада 1991 року, канал мав інформаційно-розважальний напрям.
У сітці мовлення телекомпанії понад 40 різноманітних програм — від лялькових вистав для маленьких дітей до щотижневого інформаційно-аналітичного огляду.
Телекомпанія «Хортиця» виробляла понад п'ятнадцять авторських програм.
Бувши учасником телемережі «СТБ», телекомпанія «Хортиця» також транслювала найрейтинговіші програми, створені міжнародним Медіа Центром — «Імпреза», «КІН», «Персона», і щоденні випуски новин «Вікна». Анонси найцікавіших передач регулярно публікуються в газетах м. Запоріжжя.
Потенційна аудиторія — 1,2 млн глядачів (Запоріжжя та окремі райони Запорізької та Дніпропетровської областей).[2]
Інформаційно-публістична програма, яка освітлює події й тенденції в політичному, економічному та культурному житті міста. Хронометраж — 40 хвилин. Формат — S-VHS. Мова — російська. Періодичність — щотижня.
Розмови з незвичайними людьми, які живуть у Запоріжжі, на теми, які хвилюють суспільство. Хронометраж — 30 хвилин. Формат — S-VHS. Мова — російська. Ведучий — Євген Сокульський.
Інформаційна програма, яка розповідає про найважливіші події дня, що минув у Запоріжжі. Хронометраж — 5 хвилин. Формат — S-VHS. Мова — російська. Періодичність — 4 рази на тиждень.
Концерти джазової музики, інтерв'ю з провідними українськими та закордонними музикантами, репортажі з джазових фесталів. Хронометраж — 30 хвилин. Формат — S-VHS. Мова — російська. Періодичність — раз на 2 тижні.
«Запоріжжя, яке ми не знаємо» — такий основний лейтмотив циклу, присвяченого маловідомим сторінкам історії Запоріжжя. Хронометраж — 15 хвилин. Формат — S-VHS. Мова — російська. Періодичність — раз на місяць.
Телевізійний журнал для жінок та про жінок. Різноманітна інформація, інтерв'ю, репортажі та замальовки. Хронометраж — 30 хвилин. Формат — S-VHS. Мова — російська. Періодичність — двічі на місяць.
Програма розрахована на молодших та середніх школярів, поєднує репортажні та постановні сюжети із життя дітвори. Хронометраж — 30 хвилин. Формат — S-VHS. Мова — російська. Періодичність — двічі на місяць.
Програма для дошкільнят та молодших школярів. Постановні, ігрові сюжети й мультфільм. Ведучі — лялька та школярка. Хронометраж — 90 хвилин. Формат — S-VHS. Мова — російська. Періодичність — щотижня.
Інформаційно-музична програма розрахована на молодіжну аудиторію, яка цікавиться популярною музикою. Хронометраж — 30 хвилин. Формат — S-VHS. Мова — російська. Періодичність — щотижня.
Комерційна інформаційна програма, яка розповідає про підприємства та послуги, які ними надаються. Хронометраж — 15 хвилин. Формат — S-VHS. Мова — російська. Періодичність — двічі на місяць.
Взимку 2001 року почалась історія закриття каналу Хортиця. 7 лютого не вийшли в ефір всі заплановані передачі запорізької телекомпанії «Хортиця». Їхнє місце на екрані зайняла траурна заставка — «Влада дала команду мовчати». Час від часу цей напис змінювали спецвипуски новин з повідомленнями про те, що Національна рада з питань телебачення та радіомовлення нібито ухвалила рішення про тимчасове зупинення мовлення «Хортиці» до оголошення результатів конкурсу на 28 канал. У самій компанії казали, що ефіру їх позбавили за розпорядженням міської влади, в опозиції до якої була «Хортиця». У Національній раді з питань телебачення та радіомовлення повідомили, що такого рішення не було.[3]
Більшість керівників каналу пішло на ЗНДТРК.
- ↑ http://www.telekritika.ua/media-corp/lyudi/2002-04-19/2154
- ↑ Телекомпанія «Хортиця». Архів оригіналу за 3 лютого 2003. Процитовано 3 лютого 2003. [Архівовано 2009-06-11 у Wayback Machine.]
- ↑ Припинила мовлення запорізька телекомпанія «Хортиця» | Новини. Новини дня на сайті Подробиці (рос.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2014. Процитовано 28 серпня 2012.
- http://www.telekritika.ua/media-corp/lyudi/2002-04-19/2154 [Архівовано 9 жовтня 2014 у Wayback Machine.]