Інтер+
 | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (липень 2022) |
| Інтер+ | |
|---|---|
| ПрАТ «Телеканал «ІНТЕР»[1] | |
 | |
| Країна |
 Україна |
| Зона мовлення |
 Земля |
| Час мовлення | Цілодобово |
| Мова мовлення |
українська російська |
| Центр керування | Київ, вул. Дмитрівська, 30 |
| Формат зображення |
576i 16:9 (SDTV) 1080i (HDTV) |
| Дата початку мовлення |
13 січня 2003 |
| Власник(и) | Inter Media Group |
| Керівник(и) | Ганна Безлюдна (генеральна директорка) |
| Споріднені канали |
Інтер Enter-фільм К1 К2 НТН Мега Zoom Піксель TV |
| Голос каналу |
Юрій Кот (2003—2011) Іван Чух (2007—2013) Кирило Нікітенко (з 2014) |
| Слоган |
«Головний канал Країни» (2011—2013) «Интер. Один на всех» (укр. «Інтер. Один на всіх») (2018—2022) |
| Сайт | interplus.ua |
«Інтер+» — український міжнародний телеканал, міжнародна версія українського телеканалу «Інтер». Входить до медіаконгломерату «Inter Media Group».
Історія[ред. | ред. код]
| Цей розділ потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення його перевірності. (Травень 2021) |
 | Цей розділ потребує упорядкування для відповідності стандартам якості Вікіпедії. (Травень 2021) |
 | Нейтральність цього розділу під сумнівом. (травень 2021) |
Наприкінці 1990-х телеканал «Інтер» запустив свою міжнародну версію. Спочатку телеканал передбачався тим глядачам, що не могли обійтися без телепередач, які йшли під час перерви (13:00—18:00). Мовив у кабельних мережах Києва і переважно показував контент російського «ОРТ».
Як супутниковий телеканал, Інтер+ почав мовлення 13 січня 2003 року. Це міжнародна версія телеканалу «Інтер» з додаванням програм інших українських продакшенів.
Укладено договори на розповсюдження телеканалу в мережах кабельного і стільникового телебачення Росії, Білорусі, Молдови, Вірменії, Болгарії, Латвії, Литви, Естонії, Німеччини, Чехії, Словаччини, Канади, США, Ізраїлю, Австралії і Нової Зеландії.
Програмна стратегія «Інтер+» — програми з різних регіонів України. Свого часу «Інтер+» працював із понад 120 українськими телекомпаніями, продакшн-студіями та творчими об'єднаннями. На каналі наживо показували знакові для України події: засідання Верховного суду України, церемонію інавгурації Президента України Віктора Ющенка, пленарне засідання сесії Верховної Ради України, вибори прем'єр-міністра.
2007 року підписано контракти на трансляцію баскетбольних та футбольних матчів. В результаті співпраці з телеканалом «Мегаспорт» в етері з'явилися спортивні проєкти: «100% Динамо», «П'ята чверть» (про баскетбол), «In версія» (про чемпіонів і героїв) та «Неспортивне життя» (про зворотний бік чемпіонських медалей). Також до 2014 року йшли трансляції чемпіонату України з футболу.
2007 року проходив хіт-парад українських кліпів «Українська двадцятка», того ж року канал транслював українську версію російської телепередачі Українська Ліга КВК.
З 1 січня 2013 року зупинено мовлення з супутників Amos 3 (4°W) та Telstar 12 (15°W). Телеканал веде мовлення із супутника Astra 4A (4.8°E)[2].
З 3 березня 2014 року телеканал розпочав мовлення у відкритому доступі на супутнику Astra 4A (4.8°E)[3].
З 15 жовтня 2016 року телеканал мовить у широкоекранному форматі зображення 16:9 зі споріденим телеканалом «Інтер»[4].
З 1 січня 2021 року телеканал припинив мовлення на території Росії[5].
12 квітня 2021 року телеканал розпочав мовлення у стандарті високої чіткості (HD)[6][7].
Через російське вторгнення в Україну з 24 лютого по 19 квітня 2022 року телеканал цілодобово транслював інформаційний марафон «Єдині новини»[8]. В етері була відсутня реклама.
З 20 квітня 2022 року телеканал відновив самостійне мовлення, змінивши програмну сітку[9].
Логотип[ред. | ред. код]
Телеканал змінив 4 логотипи. Нинішній — 5-й за ліком.
| Логотип | Опис |
|---|---|
|
З 13 січня по 31 грудня 2003 року логотипом була літера «І» праворуч якої розташований «+». Логотип був білим і напівпрозорим. Розташувався у лівому нижньому куті.
З 1 січня 2004 по 23 серпня 2007 року логотипом була літера «і», праворуч якої розташований «+». Логотип був напівпрозорим. Розташовувався у правому верхньому куті. |
|
З 24 серпня 2007 по 12 лютого 2011 року логотипом був напів прозорий напис «ІНТЕР+». Розташовувався там же. |
.png){kind=small}
|
З 13 лютого по 5 вересня 2011 року використовувався той самий логотип, але із синьою плямою, що рухалась, біля літери «І». |
.png){kind=small}
|
З 6 вересня 2011 по 21 лютого 2013 року використовувався той же напис «ІНТЕР+» був з підписом «ГОЛОВНИЙ КАНАЛ КРАЇНИ» білого кольору. Логотип був непрозорим. |
|
|
З 22 лютого 2013 року дотепер використовується варіант логотипу 2007 року, але логотип білий і непрозорий. Для HD-версій телеканалу праворуч логотипу є білий малий напис «HD».
Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну з 24 лютого по 19 квітня 2022 року під логотипом був прапор України у серці з підписом «#UAразом». |
Наповнення етеру[ред. | ред. код]
Програми, які транслюються[ред. | ред. код]
- «6 соток»
- «Будьте здорові!»
- «Готуємо разом» (рос. Готовим вместе)
- «Історії війни»
- «Корисна програма»
- «Навколо М» (рос. Вокруг М)
- «Останній день диктатора»
- «Речдок» (рос. «Вещдок»)
- «Страх у твоєму домі»
- «Тут Люди»
- «Удачний проект»
- «Феєрія мандрів»
- «Школа доктора Комаровського» (рос. «Школа доктора Комаровского»)
- «Шукаю тебе»
Програми, які не транслюються[ред. | ред. код]
- «Агенти впливу»
- «Брама часу»
- «Вартість життя»
- «Великі українці»
- «Велика політика з Євгенієм Кисельовим»
- «Велика різниця по-українськи»
- «Війна в середині нас»
- «Вечірній квартал»
- «Все для тебе» (рос. «Всё для тебя»)
- «Гордість України»
- «Давай одружимося» (рос. «Давай поженимся») (Росія)
- «Добре здоров'я»
- «Добрий вечір на Інтері»
- «Дім на заздрість усім»
- «Живе багатство України»
- «Життя на межі» (рос. «Жизнь на грани»)
- «Здоровенькі були»
- «Знак якості»
- «Ігри патріотів»
- «Караоке на майдані»
- «Квадратний метр»
- «Код доступу»
- «Кримінальні справи»
- «Крутіше за всіх» (рос. «Круче всех»)
- «Крок до зірок»
- «Ключовий момент»
- «Легендарні замки України»
- «Легенди карного розшуку»
- «Легенди бандитського Києва»
- «Легенди бандитської Одеси»
- «Люблю готувати»
- «Майстер-клас»
- «Моя країна»
- «Містична Україна»
- «Місця сили»
- «Наші»
- «Неділя із Кварталом»
- «Неймовірні історії кохання»
- «Один у полі»
- «Орел і решка» (рос. Орёл и решка)
- «Паралельний світ»
- «Підпроблена історія»
- «Подробиці»
- «Подробиці тижня»
- «Подорожі по світу»
- «Подорожі по Галичині»
- «Попелюшка для Баскова» (Росія)
- «Позаочі»
- «Пороблено в Україні»
- «Правда життя»
- «Правила виживання»
- «Прихована реальність»
- «Ранок з Інтером»
- «Ранкова пошта» (рос. «Утренняя почта») (Росія)
- «Речдок. Особливий випадок» (рос. «Вещдок. Особый случай»)
- «Речовий доказ»
- «Розсміши коміка»
- «Садові поради»
- «Секрети долі»
- «Спеція»
- «Скептик»
- «Скарб.ua»
- «Свідок. Агенти»
- «Свобода на Інтері»
- «Сімейний суд»
- «Смартшоу»
- «Стосується кожного»
- «Судіть самі»
- «Судові справи: Злочин і кара»
- «Таємниці кримінального світу»
- «Таємниці світу»
- «Тихий терор. Хроніки пекла»
- «Україна: забута історія»
- «Україна вражає»
- «Україно, ваставай»
- «У пошуках пригод»
- «У пошуках істини»
- «Формула кохання»
- «Цивілізація Incognita»
- «Чорне дзеркало»
- «Шеф-кухар країни»
- «Шустер LIVE»
Серіали[ред. | ред. код]
- «33 квадратних метри»
- «Вовчиця»
- «Вулиці розбитих ліхтарів»
- «Голос з минулого»
- «Гречанка»
- «Дорога моя людина»
- «Мереживо долі»
- «Обручка»
- «Одного разу буде кохання»
- «Приречена стати зіркою»
- «Прості істини»
- «Рідні люди»
- «Свати» (1—5 сезони)
- «Своя команда»
- «Сестри з крові»
- «Танго втрьох»
- «Три сестри»
- «Територія краси»
- «Таємниці слідства»
- «Щоденник вагітної»
- «Юріки»
- «Янгол-охоронець»
Параметри супутникового мовлення[ред. | ред. код]
| Супутник | Стандарт | Частота, МГц | Швидкість | Поляризація | FEC | Формат зображення | Кодування |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Astra 4A (4.8°E) | DVB-S2 | 12437[10] | 30000 | вертикальна (V) | 2/3 | MPEG-4 | FTA |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ТК ІНТЕР ПрАТ. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 12 лютого 2019.
- ↑ Карта покриття - Про канал - Телеканал "Інтер+". interplus.ua. Архів оригіналу за 4 грудня 2019. Процитовано 21 січня 2020.
- ↑ «Інтер+» розпочав мовлення у відкритому доступі. detector.media (укр.). 4 березня 2014. Процитовано 3 серпня 2022.
- ↑ Телеканалы группы «Интер» переходят на вещание в формате 16:9. mediasat.info (рос.). 5 жовтня 2016. Процитовано 12 жовтня 2022.
- ↑ Телеканал «Интер+» перекатил вещание в России. lugasat.org.ua (рос.). 15 січня 2021. Процитовано 15 серпня 2022.
- ↑ Inter Media Group одновременно перевела вещание своих телеканалов в формат HD. Телеканал Інтер (рос.). Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 12 квітня 2021.
- ↑ Канали групи «Інтер» одночасно перейшли в HD. detector.media (укр.). 12 квітня 2021. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 12 квітня 2021.
- ↑ Телеканал «Рада» вестиме марафон до 12.00, і з 00.00 до 6.00. detector.media (укр.). 26 лютого 2022. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
- ↑ Низка каналів Inter Media Group відновлює власний ефір. detector.media (укр.). 18 квітня 2022. Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
- ↑ Телеканал Інтер. Телеканал Інтер (англ.). Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 6 березня 2022.