Генералісимус
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Генералі́симус (лат. Generalissimo, generalissimus — найголовніший) — вище військове звання в багатьох країнах.
Історично це звання надавалося полководцям, що командували в ході війни декількома, частіше союзними, арміями, а в деяких випадках державним діячам або особам з сімей царських династій як почесне звання.
Вперше звання генералісимус було присвоєне в 1569 у Франції королем Карлом IX своєму братові герцогові Анжуйському (згодом королю Генріху III).
Пізніше титул генералісимуса мали:
- Священна Римська імперія:
- — граф А.Валленштайн (1583-1634).
У Російській імперії військове звання генералісимус вперше було присвоєне воєводі А. С. Шеіну (1662—1700). Офіційно введене в Росії, як вище військове звання Статутом військовим 1716 року.
- 12 травня 1727 було присвоєне князеві О. Д. Меншикову (1673—1729),
- 11 листопада 1740 — принцові Антону Ульріху Брауншвейзькому (1714—1774) і
- 28 жовтня 1799 О. В. Суворову (1729-1800).
У Радянському Союзі існувало звання Генералісимус Радянського Союзу в період з 1945 по 1991 рік і було присвоєно тільки Й. В. Сталіну.
Звання Генералісимус Чеченської Республіки Ічкерія було затверджене 23 грудня 1996 року парламентом ЧРІ.
- Джохар Дудаєв — присвоєно 23 грудня 1996 року посмертно.
- Аслан Масхадов — присвоєно 15 вересня 2005 року посмертно.
- Шаміль Басаєв — присвоєно 3 жовтня 2007 року посмертно.
- Іспанія
- Хуан Австрійський
- Мануель Годой — 1804,
- Франсіско Франко — 1936,
- Хосе Міаха Менант — 1939.
Всього у світі титул мали близько 50 людей.
| # | Держава | Фото | Ім'я (роки життя) |
Військова біографія | Дата присвоєння звання |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | .svg){kind=small} Священна Римська імперія
|
|
Альбрехт Валленштейн (24 вересня 1583 — 25 лютого 1634) |
Імперський полководець богемського походження, герцог Фридландський та Мекленбурзький, князь Заганський, генералісимус, адмірал флоту, один з головнокомандувачів військ Священної Римської імперії під час Тридцятирічної війни (1618—1648) | 1625 |
| 2 |  Швеція
|
|
Карл X Густав (8 листопада 1622 — 13 лютого 1660) |
шведський король (1654-1660), генералісимус шведської армії. Учасник Другої Північної війни, Шведського потопу та Дансько-шведської війни | січень 1648 |
| 3 |  Англія/ Голландська республіка
|
,_attributed_to_Michael_Dahl_91996.jpg)
|
Джон Черчилль (26 травня 1650 — 16 червня 1722) |
англійський полководець і політичний діяч, генерал-капітан, генералісимус Голландської республіки, 1-й герцог Мальборо. Учасник придушення повстання Монмута, війни Аугсбурзької ліги, війни за іспанську спадщину. У військових мав прізвисько «Капрал Джон» | 1702 |
| 4 | Швеція
|
|
Фредерік I (17 квітня 1676 — 25 березня 1751) |
шведський король (1720-1751), генералісимус шведської армії. Учасник війн за австрійську спадщину та Російсько-шведської війни | 1716 |
| 5 |  Російська імперія
|
|
Меншиков Олександр Данилович (6 (16) листопада 1673 — 12 (23) листопада 1729) |
російський державний і військовий діяч, князь (1707), генерал-фельдмаршал (1709), генералісимус, адмірал Російського імператорського флоту. Перший голова Санкт-Петербурзької губернії (1703—1724, 1725—1727) і Військової колегії (1719—1724, 1726—1727). Фаворит московського царя Петра І. Учасник Азовських походів, Великої Північної війни | 12 травня 1727 |
| 6 |  Португалія
|
|
Вільгельм Шаумбург-Ліппе (9 січня 1724 — 10 вересня 1777) |
німецький політичний та військовий діяч, визначний військовий теоретик, правитель графства Шаумбург-Ліппе (1748—1777), полководець Семирічної війни, генерал-фельдцейхмейстер курфюрства Брауншвейг-Люнебург і генерал-фельдмаршал Великої Британії, маршал-генерал Португалії (1762). Розробник полемологічної теорії «чистої оборонної війни». | 1762 |
| 7 | Російська імперія
|
|
Суворов Олександр Васильович (13 (24) листопада 1729 — 6 (18) травня 1800) |
російський полководець, один із засновників російської військової справи, генералісимус російських наземних та морських сил, генерал-фельдмаршал австрійських та сардинських військ. Граф Римницький (1789), князь Італійський (1799). Учасник Семирічної, Російсько-турецьких (1768—1774) і (1787—1792) років та Французьких революційних війн. Організатором придушень національно-визвольних повстань, зокрема Коліївщини в Правобережній Україні й повстання Костюшка, які відзначалися жорстокістю та мали ознаки геноциду | 28 жовтня 1799 |
| 8 | Швеція
|
|
Карл XIV (26 січня 1763 — 8 березня 1844) |
французький військовий, маршал Франції (1804), король Швеції та Норвегії (1818–1844), також принц Суверенного князівства Понтекорво у південно-центральній Італії з 1806 по 1810 роки. Тривалий час служив у французькій армії. Входив у близьке коло найталановитіших генералів Наполеона. 1810 року був обраний шведським Риксдагом престолонаслідником бездітного короля Карла XIII під ім'ям Карл XIV, генералісимус шведської армії. Учасник Французьких революційних, Наполеонівських воєн та Шведсько-норвезької війн | 20 жовтня 1810 |
| 9 |  Венесуела
|
|
Франсіско де Міранда (28 березня 1750 — 14 липня 1816) |
венесуельський політичний та військовий діяч, національний герой Венесуели і революціонер, генералісимус, борець за незалежність Венесуели і США, письменник. Брав участь в Американській революційній війні, Французькій революції та іспано-американських війнах за незалежність. Він вважається предтечею звільнення Південної Америки від Іспанської імперії і залишається відомим як «Перший Універсал Венесуели» та «Великий Універсал Америки» | 1812 |
| 10 |  Австрійська імперія
|
|
Карл Шварценберг (15 квітня 1771 — 15 жовтня 1820) |
австрійський воєначальник, князь Шварценберг, ландграф Клеттгау, граф Зульц, австрійський фельдмаршал, генералісимус і президент гофкрігсрату (з 1814 року). Учасник Французьких революційних і Наполеонівських воєн. Головнокомандувач союзних військ у битві народів під Лейпцигом | 1813 |
| 11 |  Перу
|
|
Хосе де Сан-Мартін (25 лютого 1778 — 17 серпня 1850) |
аргентинський революціонер, генерал аргентинської армії, генералісимус Перу, лібертадорес, національний герой Аргентини і Перу. Учасник Апельсинової і Наполеонівських воєн. Один з керівників війни за незалежність іспанських колоній в Америці: Аргентини, Чилі та Перу | 1821 |
| 12 |  Франція
|
|
Жозеф Жоффр (12 січня 1852 — 3 січня 1931) |
французький воєначальник, головнокомандувач французької армії (1914—1916), генералісимус, маршал Франції (1916). Учасник французько-прусської, французько-китайської та Першої світової воєн. Один з основним полководців у Першій світовій війні. Найбільш відомий за перемогу в стратегічно важливій битві на Марні в 1914. Мав популярне прізвисько Татко Жоффр | 1914 |
| 13 | Франція
|
,_Bestanddeelnr_158-1095_(cropped).jpg)
|
Фердинанд Фош (2 жовтня 1851 — 20 березня 1929) |
французький воєначальник, маршал Франції (1918), генералісимус. Учасник французько-прусської війни. Під час І світової війни командир корпусу, начальник Генерального штабу (1917). Голова Військового комітету союзників (1918), голова вищої Військової Ради, маршал Польщі (1923). Учасник французько-прусської та Першої світової воєн | 1918 |
| 14 |  Республіка Китай
|
|
Чан Кайші (31 жовтня 1887 — 5 квітня 1975) |
китайський політичний, державний та військовий діяч; президент Китайської Республіки, президент Гоміндану (1925—1975), головнокомандувач збройних сил Китаю, маршал і генералісимус. Учасник Синьхайської революції, Північного походу, Китайсько-тибетської війни, Кумульського повстання, Японсько-китайської, Громадянської та Другої світової війн | 1926 |
| 15 | .svg){kind=small} Іспанія
|
.jpg)
|
Франсіско Франко (4 грудня 1892 — 20 листопада 1975) |
іспанський політичний, державний і політичний діяч, диктатор (каудильйо) у 1936-1975, генералісимус. Учасник Іспано-франко-марокканської, Громадянської та війни Іфні | 1936 |
| 16 |  СРСР
|
.jpg)
|
Сталін Йосип Віссаріонович (18 грудня 1878 — 5 березня 1953) |
радянський політичний, державний і військовий діяч грузинського походження, Генеральний секретар ЦК КПРС (1922—1953), Голова Ради Народних комісарів СРСР (1941–1953), генералісимус Радянського Союзу (1945). Учасник Громадянської війни в Росії, радянських агресій до Польщі, Фінляндії, Балтійських країн, Бессарабії та Північної Буковини та Другої світової війн. Одна із найзначніших і водночас найсуперечливіших постатей ХХ століття, об'єкт фанатичного культу особи, диктатор, винний у порушенні фундаментальних прав та свобод людини, масових репресіях, етнічних чистках, сотнях тисяч страт і голоді, внаслідок яких загинули мільйони людей | 27 червня 1945 |
- Маршал Радянського Союзу
- Список вищого генералітету збройних сил США за званнями
- Генерал армії США
- Список фельдмаршалів (генерал-фельдмаршалів) Німеччини
- Головний маршал Франції
- Список фельдмаршалів Священної Римської імперії
- Генералісимус [Архівовано 27 квітня 2021 у Wayback Machine.]// Енциклопедія сучасної України
- Генералісимус [Архівовано 30 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
 | |
|---|---|
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |