Координати: 55°47′27.000000098792″ пн. ш. 49°6′52.000000098389″ сх. д. / 55.79083° пн. ш. 49.11444° сх. д. / 55.79083; 49.11444

Казань

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 22:20, 13 лютого 2022, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Перекладено дати в примітках з англійської на українську)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто Казань
Герб Казані Прапор Казані
Башта Сююмбике, Спаська башта Кремля, мечеть Кул-Шаріф, палац хліборобів, Богоявленський собор, Кремль
Розташування міста Казань
Розташування міста Казань
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Татарстан
Муніципальний район Казань
Код ЗКАТУ: 92401000000
Код ЗКТМО: 92701000001
Основні дані
Час заснування бл. 1005
Завойоване Московією/Росією 1552
Населення ▲ 1 257 391 (2020)
Площа 425.2 км²
Поштові індекси 420xxx
Телефонний код +7 +7 843
Географічні координати: 55°47′27.000000098792″ пн. ш. 49°6′52.000000098389″ сх. д. / 55.79083° пн. ш. 49.11444° сх. д. / 55.79083; 49.11444
Водойма Волга
Влада
Вебсторінка kzn.ru
Міський голова Ільсур Метшин

Мапа

CMNS: Казань у Вікісховищі

Каза́нь (рос. Казань, тат. Казан, Qazan) — столиця та найбільше місто у столиця Республіці Татарстан, Російська Федерація. Розташоване у місці злиття Волги та Казанки, займає площу 425,3 км², з населенням понад 1,2 мільйона жителів [1], приблизно до 1,6 мільйона мешканців у міській агломерації. Казань — п'яте за величиною місто Росії і найбільш густонаселене місто на Волзі, а також у Приволзькому федеральному окрузі.

В 1438 році Казань стала столицею Казанського ханства. В 1552 році Казань була захоплена Іваном Грозним і увійшла до складу Московії. Місто було захоплене та значною мірою зруйноване під час Пугачовського повстання 1773–1775 років, але пізніше було відновлено під час правління Катерини ІІ. У наступні століття Казань перетворилася на великий промисловий, культурний і релігійний центр Росії. Після утворення Радянського Союзу Казань стала столицею Татарської АРСР. Після розпаду Радянського Союзу Казань залишилася столицею Республіки Татарстан.

Казань відома своїм яскравим поєднанням татарської та російської культур. [2] В 2015 році Казань відвідали 2,1 мільйона туристів, а Казанський кремль, який є об’єктом Світової спадщини, відвідали 1,5 мільйона туристів. [3]


Географія

Протяжність міста з півночі на південь — 29 км, із заходу на схід — 31 км. Місто в західній, центральній і південно-західній частині виходить на річку Волгу протягом близько 15 км. У Казані є один міст через Волгу — на межі західної території міста. Річка Казанка протікає з північного сходу на захід через середину міста та ділить Казань на дві співмірні по території частини — історичну південніше річки і більш нову зарічну на північ. Дві частини міста пов'язані п'ятьма дамбами і мостами, а також лінією метрополітену. Характер рельєфу міста — рівнинно-горбистий. У центральній частині міста є низинні рівнини Забулачьє, Предкабаньє, Закабаньє, піднесена рівнина Арськ поле і виділяються окремі пагорби — Кремлівський (Кремлівсько-Університетський), Марусовський, Федосіївський, Перша і Друга гора, Аметьєво, Ново- Татарської слободи та ін. У напрямку на південний схід і схід територія міста в цілому плавно підвищується, і великі житлові масиви Горки, Азино, а також Нагорний, Дербишкі розташовані на ізовисотах 20-40 метрів і вище, ніж частина історичного центру, південно-західні райони і Заріччя. У Заріччя виділяється Зілантова гора, а також пагорби селищ на півночі міста. У різних місцях є яри і подібні їм локальні витягнуті пониження місцевості. Територія міста характеризується дуже значною часткою водних поверхонь. Смуга частини акваторії Волги шириною понад 2 км (вздовж західного кордону міста), а також переважно мілководні закінчення і нове гирлі річки Казанка шириною близько 1,5 км (повністю всередині території міста) сформувалися при появі Куйбишевського водосховища в середині XX століття замість в рази більше вузьких природних ширин річок. Також до числа водних поверхонь міста входять: система з трьох великих озер Кабан — Нижній (Близький), Середній, Верхній (Дальній), що починається в центрі міста і йде на південь, менші озера на периферії Леб'яже, Глибоке, Блакитні тощо, малі водойми в різних місцях (у тому числі незвичайні посеред кварталів багатоповерхового масиву Нове Савінова), рукотворні озера Смарагдове, Комсомольське, канал Булак у центрі міста, невеликі річки Нокса, Суха та інші на периферії. Від колишнього гирла річки Казанка залишилася невелика стариця. В акваторії Волги є невеликі острови Маркіз та інші. У південно-східній та східній частині Заріччя біля річки Казанка є заболочені незначні нестабільні острівці і заливні заплавні луки. Уздовж берегів Волги і Казанки в ряді місць є дамби гідрозахисту. Рівні Волги та Казанки в місті часом коливаються до декількох метрів залежно від пори року і деяких окремих років в цілому і дуже сильно залежать від діяльності Волзької ГЕС (фактично визначаються нею). Зокрема, влітку 2010 року рекордне зниження рівня води водосховища від середніх за півстоліття значень сильно оголило береги Волги і тимчасово звузило закінчення і гирло Казанки практично до природних ширин.

Історія

Населення

Населення (2005):

  • 1,116 млн осіб у межах міста (8-ме місце в РФ)
  • 1,138 млн осіб у межах муніципальної зони (6-те місце в РФ)
  • 1,360 млн осіб в агломерації (9-те місце в РФ).

За неофіційними даними населення власне міста налічує 1,4—1,45 млн осіб (разом із студентами й іншими громадянами, не прописаними в місті). Наприкінці 2007 року оголошено, що керівництво міста і республіки планує заходи щодо міського розвитку з доведенням чисельності населення до 1,5 млн осіб до 2040—2050 року.

Культура

Музеї

Освіта

  • Казанський федеральний університет
  • Казанський державний аграрний університет
  • Казанський національний дослідницький технологічний університет
  • Казанський національний дослідницький технічний університет імені А. М. Туполева
  • Казанський державний архітектурно-будівельний університет
  • Татарський державний гуманітарно-педагогічний університет
  • Казанський державний енергетичний університет
  • Казанський інноваційний університет імені В. Г. Тімірясова
  • Казанський державний медичний університет
  • Казанська державна академія ветеринарної медицини
  • Казанська державна консерваторія імені М. Г. Жиганова

Адміністративний поділ

Муніципальне утворення м. Казань в цілях підвищення ефективності управління розділено на 7 адміністративних районів:

  • Авіабудівний
  • Вахітовський
  • Кіровський
  • Московський
  • Ново-Савіновський
  • Приволзький
  • Радянський

Економіка

Казань — великий промисловий і торговий центр. Серед основних виробничих підприємств міста:

  • Казанське авіаційне виробниче об'єднання імені Горбунова
  • Казанський вертолітний завод
  • Казаньоргсинтез
  • Казанський оптико-механічний завод
  • Казанське моторобудівне виробниче об'єднання (КПМО)
  • Казанський миловарний завод (Нефіс-косметікс)
  • Казанський пивоварний завод («Червоний Схід»)
  • Казанський завод гумотехнічних виробів (ВАТ КВАРТ)
  • Казанський завод теплоприладів (Теплоконтроль)
  • Кондитерська фабрика ЗАРЯ

За радянських часів Казань було «закрите» місто для іноземців, бо там багато підприємств працювало на військові потреби.

Транспорт

Автомобільний

Через місто прокладено федеральні автостради M7 (європейський маршрут E 22) «Волга», Р239● та Р241●.

Мости та дамби

Залізничний

Громадський транспорт

Авіаційний

Водний

Вулиці Казані

Казань єдине місто в РФ що мало вулицю Есперанто, названу на честь мови есперанто[4].

Пішохідні вулиці міста: Петербурзька вулиця.

Участь у війні проти України 2014—2018 рр

З 2014 року зафіксовано постійну участь Казанського вищого танкового командного училища у військових діях на Донбасі[5].

Відомі люди

Див. також

Примітки

  1. ↑ RUSSIA: Privolžskij Federal'nyj Okrug: Volga Federal District. City Population.de. 4 серпня 2020. Процитовано 5 жовтня 2020.
  2. ↑ Yausheva, Anzhela (23 листопада 2017). Kazan: A vibrant mix of Russian and Tatar cultures. Prospekt Magazine (амер.). Архів оригіналу за 30 травня 2019. Процитовано 30 травня 2019.
  3. ↑ 2,1 млн. туристов посетили Казань в 2015 году (рос.). tatar-inform.ru. Архів оригіналу за 9 лютого 2016. Процитовано 9 лютого 2016.
  4. ↑ Кудрявцев, Віктор. Улица Эсперанто в Казани [Вулиця Есперанто в Казані]. Эсперанто это целый мир (російською) . Процитовано 16 жовтня 2013.
  5. ↑ Журналист Тымчук сообщил о ситуации в «ЛДНР»

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Казань

Шаблон:Найбільші міста Росії

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Казань&oldid=34603163