Гуляйполе
Гуляйполе | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Область | Запорізька область | ||||||||
Район | Пологівський район | ||||||||
Засноване | 1785 (239 років) | ||||||||
Статус міста | з 1938 року | ||||||||
Населення | 13 446 (01.01.2019)[1] | ||||||||
Площа | 23,1 км² | ||||||||
Густота населення | 582,1 осіб/км² | ||||||||
Поштові індекси | 70200—205 | ||||||||
Телефонний код | +380-6145 | ||||||||
Координати | 47°39′37″ пн. ш. 36°16′54″ сх. д. / 47.66028° пн. ш. 36.28167° сх. д. | ||||||||
Висота над рівнем моря | 109 м | ||||||||
Водойма | Гайчур | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Гуляйполе | ||||||||
До станції | 8 км | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- залізницею | 137 км | ||||||||
- автошляхами | 97,9 км | ||||||||
До Києва | |||||||||
- автошляхами | 613 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Рада | Гуляйпільська міська рада | ||||||||
Адреса | 70200, Запорізька обл., Пологівський р-н, м. Гуляйполе, вул. Шевченка, 15/2 | ||||||||
Вебсторінка | http://gpmrada.gov.ua | ||||||||
Міський голова | Ярмак Сергій Олександрович | ||||||||
Гуляйполе у Вікісховищі
|
Гуляйпо́ле — місто в Україні, у Пологівському районі Запорізької області. До 17 липня 2020 року — центр Гуляйпільського району. Орган місцевого самоврядування — Гуляйпільська міська громада.
Географія
Місто Гуляйполе розташоване в долині річки Гайчур (назва водойми етимологізується з тюркських мов — гай «вільний» + чул «степ»[2]), вище за течією на відстані 3,5 км розташоване село Марфопіль, нижче за течією на відстані 1,5 км розташоване село Зелене. Знаходиться за 8 км від однойменної залізничної станції та за 98 км від обласного центра міста Запоріжжя (автошляхами Н08 та Т 0814). На півночі Пологівський район межує з Синельниківським районом Дніпропетровської області, на сході — з Донецькою.
Історія
Село Гуляйполе було засновано в 1770-х роках на колишніх землях Кальміуської паланки Вольностей війська Запорозького низового в контексті політики Російської імперії по залюдненню та освоєнню завойованих запорозьких вольностей.
У 1785 році правління Катеринославського намісництва зобов'язало Новомосковський земський суд заснувати й облаштувати біля Гайчура при балці Калмичкі державну військову слободу Гуляйполе. Твердження окремих краєзнавців про те, що назву населеному пункту дали переселенці з міста Гуляйпіль (частина сучасного Новомиргорода — районного центру Кіровоградської області), не витримує жодної критики та ґрунтується виключно на здогадках. Наразі ж, достеменно відомо та підтверджено архівними даними, що перші поселенці прибули до новоутвореного населеного пункту з території Стародубщини, а пізніше Київщини, Чернігівщини, Полтавщини та Слобідської України. Назва населеного пункту відбивала характер місцевості де він був заснований. Поселення традиційно ділилось на сотні — адміністративно-територіальні одиниці. Так заселялися Подолянська, Піщанська, Гурянська, Вербівська, Бочанська, Харсунська та пізніше Польська сотні. У 1794 році поселення мало 150 дворів.
У 1797 році побудовано дерев'яну православну церкву «Воздвиження Честного і Животворящого Христа Господнього», а Гуляйполе стає волосним центром Олександрівського повіту Катеринославської губернії.
Жителі краю активно займалися землеробством і тваринництвом. Розвивалася торгівля. У 1859 році в Гуляйполі відбувся перший ярмарок. Діяло більше півсотні торговельних підприємств із загальним обігом 1 млн рублів. Поряд з ними існувала велика кількість торговельних лавок. Торгівля сприяла припливові населення. Якщо у 1810 році тут проживало 1852 осіб, то у 1859 році — вже 2521 особа.
У пореформний період у Гуляйполі промислові підприємства виникали одне за одним. У 1882 році почав працювати завод сільськогосподарських машин підприємця Крігера. Через 10 років ще один такий завод і паровий млин відкрив капіталіст Кернер. Обидва заводи випускали жниварки, кінні молотарки, січкарні тощо. Великий паровий млин мав і поміщик Шредер. У наступні роки стали до ладу обозний та винокурний заводи, кілька олійниць, торговельні склади. В селі працювали 18 крамниць, торгівлею займалось близько трьох десятків купців. У 1898 році поблизу проклали залізницю Чаплине-Бердянськ, що сприятливо позначилось на економічному розвитку села.
Із середини XIX — початок XX століття село Гуляйполе перетворюється у торгово-промислове містечко. У 1913 році тут проживає 16 тис. 150 осіб.
У Гуляйполі працювали 2 заводи сільськогосподарських машин, чотири винокурні та одна пивоварня. Три парові млини були у Гуляйполі та ще десятки по навколишнім селам та економіях, що входили до гуляйпільської волості.. Окрім них навколо була велика кількість селянських «вітряків». Крім цього у Гуляполі працювало два цегельно-черепичних заводи та дванадцять по селах і хуторах.
Поряд із промисловими підприємствами, у селі існувало півтора десятка невеликих, напівкустарних виробництв — екіпажна майстерня, декілька гончарень, а також олійниці, кузні, столярні та інші майстерні.
З 1884 року й аж до Першої світової війни через кожні три роки у Гуляйполі відбувалися земські виставки-аукціони сільськогосподарської та промислової продукції.
Після Першої світової та Радянсько-української воєн у Гуляйполі відбуваються нові соціально-економічні перетворення, спричинені зміною державної влади та політичного режиму.
Широку відомість Гуляйполе набуло в роки Радянсько-української війни. Саме тут у 1919—1921 роках містився осередок махновського руху. Тут же народився і виріс Нестор Махно. У 1919—1921 роках було столицею Вільної території.
Під час Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 108 жителів міста[3].
Статус міста з 1938 року.
5 жовтня 1941 року внаслідок німецького наступу радянські війська покинули місто. Восени 1943 року радянські війська повернулись у Гуляйполе.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Гуляйпільського району, місто увійшло до складу Пологівського району[4].
Економіка
- «Сільмаш», завод, ВАТ.
- «Аграрний дім», ЗАТ.
- Гуляйпільський машинобудівний завод.
- ЗАТ «Гуляйпільський сирзавод».
- Гуляйпільський елеватор.
- Гуляйпільський завод лакофарбових виробів, ТОВ.
- Гуляйпільський міськавтодор.
Засоби масової інформації
Гуляйполе.City — міське інтернет-видання, запущене у листопаді 2016 року колективом ТОВ "Редакція газети «Голос Гуляйпілля» та Агенцією розвитку локальних медіа «Або».[5]
Комунальне майно соціальної сфери Гуляйпільської міської територіальної громади, що знаходиться в місті
- Комунальний заклад «Гуляйпільська загальноосвітня школа I—III ступенів № 1» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 26073447);
- Комунальний заклад «Гуляйпільська загальноосвітня школа I—III ступенів № 2» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 26316812);
- Комунальний заклад «Гуляйпільська спеціалізована загальноосвітня школа I—III ступенів» Гуляйпільської мської ради (ЄДРПОУ 26316829);
- Комунальний заклад "Гуляйпільський колегіум «лідер» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 25891980);
- Комунальний заклад "Заклад дошкільної освіти ясла-садок «Джерельце» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 26123705);
- Комунальний заклад "Заклад дошкільної освіти ясла-садок «Ластівка» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 26123711);
- Комунальний заклад "Заклад дошкільної освіти ясла-садок «Ромашка» комбінованого типу Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 26123680);
- Комунальний заклад "Заклад дошкільної освіти ясла-садок «Веселка» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 26123697);
- Комунальний заклад "Заклад дошкільної освіти ясла-садок «Сонечко» комбінованого типу Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 26469510).
- Комунальний заклад «Центр дитячої та юнацької творчості» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 26469585)
- Комунальний заклад «Дитячо-юнацька спортивна школа» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 35689319)
- Комунальна установа «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 36807555)
- Комунальний заклад «Гуляйпільська дитяча школа мистецтв» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 36311756)
- Комунальна установа «Централізована бібліотечна система» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 02215785)
- Комунальний заклад «Централізована клубна система» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 36807529)
- Комунальна установа «Гуляйпільський краєзнавчий музей» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 36496868)
Комунальне майно соціальної сфери Гуляйпільської міської територіальної громади, що знаходиться в сільській місцевості
- Комунальний заклад «Успенівська загальноосвітня школа I—III ступенів» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 26316893);
- Комунальний заклад «Червоненська загальноосвітня школа I—III ступенів» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 26316930);
- Комунальний заклад «Темирівська загальноосвітня школа I—III ступенів» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 26316947);
- Комунальний заклад «Мирненська загальноосвітня школа I—III ступенів» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 26316858);
- Комунальний заклад «Гуляйпільська загальноосвітня школа I—III ступенів» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 26316953);
- Комунальний заклад "Темирівський заклад дошкільної освіти (дитячий садок) «Струмочок» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 40211734);
- Комунальний заклад "Успенівський заклад дошкільної освіти (дитячий садок) «Золотий ключик» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 39556217);
- Комунальний заклад "Гуляйпільський заклад дошкільної освіти (дитячий садок) «Казка» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 40211729);
- Комунальний заклад "Заклад дошкільної освіти ясла-садок «Сонечко» комбінованого типу Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 26469510);
- Комунальний заклад "Заклад дошкільної освіти ясла-садок «Веселка» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 26123697).
Відомі особи
У Гуляйполі народилися українські письменники Раїса Іванченко, Григорій Лютий, Михайло Тардов, Олександр Михайлюта (автор кіносценарію художнього фільму «Секретний ешелон»), Геньба Любов Григорівна(поетеса, громадський діяч, волонтер).
Леонід Юхвід(Автор відомої повісті "Весілля у Малинівці", у1967 році створена одноіменна кінострічка). Тут жив і працював Василь Діденко, автор знаменитої пісні «На долині туман».
- Васильєв Євген Вікторович (1972—2014) — капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни з 2014.
- Горпинич Артем Володимирович — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Плясовиця Юрій Олексійович — український архітектор і письменник.
- Шаровський Василь Михайлович — член Української Центральної Ради.
- Калюта Вілен Олександрович - радянсько-український кінооператор.
Також на гуляйпільщіні народився воротар збірної України з футзалу Литвиненко Дмитро Сергійович.
- Юхвід Леонід Аронович (1909—1968) — український письменник, сценарист.
- Маляревич Віктор Григорович — радянський і український кіноактор.
Пам'ятки та культура
Центр міста складає історичний архітектурний ансамбль будівель, які освячені історичними подіями, пов'язаними з революційною діяльністю легендарного ватажка селянського анархістського руху на півдні України (1918—1921 рр.) Нестора Івановича Махна.
Про махновщину, відомих земляків та етнографію краю можна дізнатися з експозиції Гуляйпільського краєзнавчого музею.
Починаючи від 2006 року, у Гуляйполі наприкінці серпня відбувається щорічний музично-літературний фестиваль «День Незалежності з Махном» (МахноФест). З 2009 року не проводиться.
6 листопада 2018 року у Гуляйполі гучно та творчо відсвяткували 130-річницю від дня народження відомого народного лідера, українського революціонера Нестора Махно[6].
Галерея
-
Пам'ятник Нестору Махну (м. Гуляйполі вул. Героїв України перетин з вул. Шевченка)
-
Банк товариства єврейських та німецьких колоністів. Наразі Гуляйпільський краєзнавчий музей розташований в будівлі 1901 р. (м. Гуляйполе, вул. Соборна, 75)
-
Махновська тачанка біля Банку товариства єврейських та німецьких колоністів. Наразі Гуляйпільський краєзнавчий музей розташований в будівлі 1901 р. (м. Гуляйполе, вул. Соборна, 75) (м. Гуляйполе, вул. Соборна 75)
-
Банк товариства єврейських та німецьких колоністів. Наразі Гуляйпільський краєзнавчий музей розташований в будівлі 1901 р. (м. Гуляйполе, вул. Соборна, 75)
-
Банк товариства єврейських та німецьких колоністів. Наразі Гуляйпільський краєзнавчий музей розташований в будівлі 1901 р. (м. Гуляйполе, вул. Соборна, 75)
-
В будівлі Банку товариства єврейських та німецьких колоністів. Наразі Гуляйпільський краєзнавчий музей розташований в будівлі 1901 р. (м. Гуляйполе, вул. Соборна, 75)
-
Млин поміщика Шредера. Рік побудови 1894.(м. Гуляйполе, вул. Соборна)
-
Млин поміщика Шредера. Рік побудови 1894.(м. Гуляйполе, вул. Соборна)
-
Млин поміщика Шредера. Рік побудови 1894.(м. Гуляйполе, вул. Соборна)
-
Будинок купця Карманова (м. Гуляйполе, вул. Шевченка) Наразі в цьому приміщенні знаходиться аптека та кав'ярня.
-
Будинок купця Карманова (м. Гуляйполе, вул. Шевченка) Наразі в цьому приміщенні знаходиться аптека та кав'ярня.
-
Гуляйпільська чоловіча гімназія (м. Гуляйполе, вул. Шевченка 13).
-
Земська управа (м. Гуляйполе, вул. Шевченка 15). Наразі в цьому приміщенні знаходиться Гуляйпільська міська рада, Гуляйпільська районна рада, Гуляйпільський УСЗН РДА.
-
Земська управа (м. Гуляйполе, вул. Шевченка 15). Наразі в цьому приміщенні знаходиться Гуляйпільська міська рада, Гуляйпільська районна рада, Гуляйпільський УСЗН РДА.
-
Східна частина будівлі Земської управи (м. Гуляйполе, вул. Шевченка 15). Наразі в цьому приміщенні знаходиться Гуляйпільська міська рада, Гуляйпільська районна рада, Гуляйпільський УСЗН РДА.
-
Народний дім (м. Гуляйполе, вул. Шевченка). Наразі в цьому приміщенні знаходиться бібліоткека.
-
Народний дім (м. Гуляйполе, вул. Шевченка). Наразі в цьому приміщенні знаходиться бібліоткека.
-
Народний дім (м. Гуляйполе, вул. Шевченка). Наразі в цьому приміщенні знаходиться бібліоткека.
-
Вчительський інститут (м. Гуляйполе, вул. Собрна 107). Наразі в цьому приміщенні знаходиться ЦНАП Гуляйпільської міської ради, Територіальний центр соціанального обслуговування населення Гуляйпільської міської ради.
-
Вчительський інститут (м. Гуляйполе, вул. Собрна 107). Наразі в цьому приміщенні знаходиться ЦНАП Гуляйпільської міської ради, Територіальний центр соціанального обслуговування населення Гуляйпільської міської ради.
-
Будівля вчительського інституту з двору (м. Гуляйполе, вул. Собрна 107). Наразі в цьому приміщенні знаходиться ЦНАП Гуляйпільської міської ради, Територіальний центр соціанального обслуговування населення Гуляйпільської міської ради.
-
Меморіал загиблим воїнам (м. Гуляйполе, вул. Героїв України)
-
Братська могила жертв фашизму (м. Гуляйполе, вул. Шевчнека)
-
Пам'ятник воїнам - землякам (м. Гуляйполе, вул. Велика)
-
Пам'ятник воїнам - землякам (м. Гуляйполе)
Примітки
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року (PDF)
- ↑ Гуляйполе — столиця степів [Архівовано 15 листопада 2009 у Wayback Machine.] на Запорізький обласний туристично-інформаційний центр
- ↑ Гуляйполе. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Гуляйполе.Сity — яким став оновлений сайт та що змінилось. Гуляйполе.City (рос.). Процитовано 12 грудня 2019.
- ↑ У Гуляйполі гучно відсвяткували річницю від дня народження Нестора Махно // tv5.zp.ua, 2018-11-06
Джерела та література
- Скляренко Є. М. Гуляйполе // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 252. — ISBN 966-00-0405-2.
- Л. Ф. Приходько. Гуляйполе // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
Посилання
- Гуляйполе.City — інтернет-видання про життя міста, головні новини Гуляйполя
- Гуляйполе — Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 765 с.)
- Гуляйпільська РДА
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Облікова картка на сайті Верховної Ради
- Гуляйполе — столиця степів на Запорізький обласний туристично-інформаційний центр
- Гуляйполе-інфо
- вебсайт Гуляйпільської міської ради
- Погода в місті Гуляйполе