Карбонові кислоти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Загальна формула
Реакції карбонових кислот

Карбо́нові кисло́ти — органічні сполуки, що містять одну або декілька карбоксильних груп COOH. За кількістю цих груп розрізняють одноосновні (бензойна, оцтова кислота), двоосновні (щавлева, малонова, фталева, азелаїнова кислота) та багатоосновні (лимонна кислота). Синонім — карбоксильні кислоти.

Загальний опис

Карбонові кислоти — органічні сполуки RC(=O)OH, що містять карбоксильну групу (C=O)–OH (пишеться також –COOH, –СО2Н). Йонізуються у воді та інших полярних розчинниках. Переважно є слабкими кислотами (рКа4 — 5), кислотність підсилюється зі збільшенням електроноакцепторності замісника R, ароматичні карбо-нові кислоти сильніші за насичені аліфатичні. При взаємодії з лужними металами, основними оксидами та основами утворюють солі. Внаслідок дегідратації дають ангідриди. Гідроксильна група здатна замінюватись на алкоксильну (естерифікація), на аміногрупу або аміновмісні групи(даючи аміди, гідразиди), на атом галогену з утворенням галогенангідридів RCOCl (пр., з PCl5, SOCl2). Декарбоксилюються при нагріванні в присутності лугів, процес полегшується електроноакцепторними групами в α-положенні. Можуть бути відновлені до спиртів (наприклад, NaBH4). За кількістю груп розрізняють одно-, дво- та багатоосновні кислоти.

До складу карбонових кислот можуть входити також інші функціональні групи, наприклад, –OH, –NH2, –C=O. Карбонові кислоти значно слабші за мінеральні кислоти. Ароматичні карбонових кислот сильніші за насичені аліфатичні. Утворюють солі та різні похідні речовини: галогенангідриди, аміди, естери. Мають різноманітне промислове застосування і велике біологічне значення.

У молекулах карбонових кислот, як і в молекулах спиртів, містяться гідроксильні групи, унаслідок чого кислоти виявляють деяку схожість із спиртами. Але в кислотах гідроксильна група перебуває під впливом групи атомів карбоксилу, в той час як в спиртах на неї впливає вуглеводневий радикал. Вплив карбонільної групи на гідроксил проявляється, зокрема, в тому, що атом водню гідроксильної групи в кислотах значно більш «кислотний», ніж у спиртах: легше заміщується металом і може відщеплюватися у вигляді катіона, наприклад:

CH3COOHCH3COO + H+

З лугом ці кислоти утворюють солі:

CH3COOH + NaOHCH3COONa + H2O

Карбонові кислоти є слабкими кислотами, тому їх солі зазнають гідролізу. Залежно від числа карбоксильних груп в молекулі, карбонові кислоти підрозділяються на одноосновні (суфікс -ова), двоосновні (суфікс -діова), триосновні (суфікс -тріова), тощо.

Назви карбонових кислот

Систематична назва Структурна формула Традиційна назва
Насичені одноосновні
Метанова кислота НСООН Мурашина кислота
Етанова кислота СН3СООН Оцтова кислота
Пропанова кислота C2H5COOH Пропіонова кислота
Бутанова кислота С3Н7СООН Масляна кислота
Пентанова кислота С4Н9СООН Валеріанова кислота
Гексанова кислота С5Н11СООН Капронова кислота
Гексадеканова кислота С15Н31СООН Пальмітинова кислота
Октадеканова кислота С17Н35СООН Стеаринова кислота
Ненасичені одноосновні
Проп-2-енова кислота СН2=СНСООН Акрилова кислота
Октадец-9-енова кислота С17Н33СOOН Олеїнова кислота
Насичені двоосновні
Етандіова кислота HOOCCOOH Щавелева кислота
Пропандіова кислота HOOCCH2COOH Малонова кислота
Бутандіова кислота НООССН2СН2СООН Бурштинова кислота

Див. також

Джерела

Література

  • Функціональні похідні карбонових та вугільної кислот: Навч. посіб. для студ. хім. спец. ун-тів / М. І. Ганущак, В. В. Карп'як; Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. — Л., 2002. — 292 c. — Бібліогр.: 25 назв.

Посилання