Очікує на перевірку

HTML

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з HTML мова)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Розширення файлу:.html.htm
MIME-тип:text/html
Type code:TEXT
Узагальнений ідентифікатор типу:public.html
Розробник:W3C & WHATWG
Тип формату:Мова розмітки даних
Розширений з:SGML
Розширений до:XHTML
Стандарт(и):W3C HTML 5.2
WHATWG HTML Living Standard
HTML

HTML (англ. HyperText Markup Language — мова розмітки гіпертексту) — стандартизована мова розмітки документів для перегляду вебсторінок у браузері. Браузери отримують HTML документ від сервера за протоколами HTTP/HTTPS або відкривають з локального диска, далі інтерпретують код в інтерфейс, який відображатиметься на екрані монітора.

Елементи HTML є будівельними блоками сторінок HTML. За допомогою конструкцій HTML, зображення та інші об'єкти, такі як інтерактивні форми, можуть бути вбудовані у візуалізовану сторінку. HTML надає засоби для створення структурованих документів, позначаючи структурну семантику тексту, наприклад заголовки, абзаци, списки, посилання, цитати та інші елементи. Елементи HTML окреслені тегами, написаними з використанням кутових дужок. Теги на кшталт <img /> чи <input /> безпосередньо виводять вміст на сторінку. Інші теги, такі як <p>, оточують текст і надають інформацію про нього, а також можуть включати інші теги як піделементи. Браузери не показують теги HTML, але використовують їх для інтерпретації вмісту сторінки.

В HTML можна вбудовувати програми, написані на скриптових мовах, наприклад JavaScript, які впливають на поведінку та вміст вебсторінок. Включення CSS визначає вигляд і компонування вмісту. World Wide Web Consortium (W3C), який супроводжує стандарти HTML та CSS, заохочує використання CSS над явним презентаційним HTML з 1997 року[1].

HTML впроваджує засоби для[1]:

  • створення структурованого документа шляхом позначення структурного складу тексту: заголовки, абзаци, списки, таблиці, цитати та інше;
  • отримання інформації зі Всесвітньої мережі через гіперпосилання;
  • створення інтерактивних форм;
  • включення зображень, звуку, відео, та інших об'єктів до тексту.

Історія розвитку HTML

[ред. | ред. код]

1980 року фізик Тім Бернерс-Лі, який на той час був співробітником CERN, запропонував і прототипував систему INQUIRE, яка мала полегшити сумісне користування документами для дослідників CERN.

1989 року Бернерс-Лі запропонував впровадити на базі Internet гіпертекстову систему документів[2].

Вже наприкінці 1990 року він розробив HTML і написав браузер та серверне програмне забезпечення для запропонованої системи. У цьому ж році Тім Бернерс-Лі та Роберт Кайо, інженер інформаційних систем CERN, подали спільну заявку на фінансування проєкту, проте цей проєкт не був офіційно прийнятий CERN.

Наприкінці 1991 року Тім Бернерс-Лі опублікував в Інтернеті перший загальнодоступний опис мови розмітки HTML, відомий як документ «HTML-теги» (HTML Tags)[3]. В ньому були описані 18 елементів первісної, відносно простої схеми розмітки HTML. Всі вони, за винятком тегу гіперпосилання, були жорстко підпорядкований внутрішньому SGML-формату документації CERN. Одинадцять із тих елементів ще й досі існують у HTML4[4].

Бернерс-Лі розглядав HTML як похідну мову від SGML, і в середині 1993 року Спеціальна Комісія Інтернет-розробок (IETF) офіційно визначила її такою, опублікувавши першу специфікацію HTML: «Hypertext Markup Language (HTML)» Internet-проєкт [Архівовано 15 квітня 2009 у Wayback Machine.], авторами якої були Тім Бернерс-Лі та Ден Конолі. Ця специфікація вже містила визначення типу документа, яке чітко зазначало граматику HTML[5].

Проєкт втратив силу через 6 місяців, але відзначився використанням для браузера NCSA Mosaic тегу додавання зображень, відобразивши філософію IETF щодо базування стандартів на успішних прототипах[6]. Так само пізніше в 1993 році в конкуруючому Інтернет-проєкті Дейва Раджетта «HTML+ (Hypertext Markup Format)», було запропоновано стандартизувати вже запроваджені браузерами сенсаційні на той час можливості, такі як таблиці та перші інтерактивні форми.

На початку 1994 року, після того, як проєкти «HTML» і «HTML+» втратили свою силу, IETF створив Робочу групу HTML (HTML Working Group). 1995 року Робоча група HTML завершила роботу над документом «HTML 2.0» (опублікований як RFC із номером 1866), першою специфікацією, що мала бути використана як базовий стандарт для подальших вдосконалень HTML[6]. Версія 2.0 окреслювала чіткі відмінності між новим виданням специфікації та попередніми проєктами.

Подальші розробки під заступництвом IETF зіштовхнулися з конкуруючими інтересами. З 1996 року специфікації HTML затверджувались Консорціумом W3C, враховуючи доповнення до розмітки, що впроваджувалися компаніями-розробниками браузерів. Тим не менш, у 2000 році HTML стала міжнародним стандартом (ISO/IEC 15445:2000).

Остання специфікація HTML, опублікована W3C наприкінці 1999 року, має назву «HTML 4.01 Recommendation». Усі спірні питання та помилки цієї специфікації були офіційно визнані у списку друкарських помилок, опублікованому в 2001 році.

Версії

[ред. | ред. код]

Тім Бернерс-Лі представив HTML в дослідницькому центрі CERN в Женеві 1989 року[7].

  • HTML (без номера версії, 3 листопада 1992): найперша версія, орієнтована лише на текст[8].
  • HTML (без номера версії, 30 квітня 1993): до тексту додано атрибути, які визначають курсивне або жирне написання літер, та зображення.
  • HTML+ (листопад 1993): заплановані доповнення, які потрапили до наступних версій, але ніколи не були відокремлені як HTML+[9].
  • HTML 2.0 (листопад 1995): визначена стандартом RFC 1866 версія з підтримкою форм. Статус цього стандарту вже «історичний», також визнані застарілими попередні версії.
  • HTML 3.0 версія, яка не зазнала поширення, оскільки із випуском браузера Netscape Navigator версії 3 цей стандарт вже був застарілим.
  • HTML 3.2 (14 січня 1997): були додані численні можливості, такі як таблиці, обтікання текстом зображень, інтеграція аплетів.
  • HTML 4.0 (18 грудня 1997): були додані таблиці стилів, скрипти та фрейми. Також відбулось розділення на Strict (суворе дотримання стандартів), Frameset (з підтримкою фреймів), Transitional (перехідний). 24 квітня 1998 було випущено виправлену версію цього стандарту.
  • HTML 4.01 (24 грудня 1999): заміна версії HTML 4.0, містить численні дрібні виправлення.
  • HTML 5 (Working Draft, 5 квітня 2008)[10]: HTML 5 має новий словник, побудований на основі HTML 4.01 та XHTML 1.0. Також перероблена і розширена пов'язана з HTML специфікація DOM.
  • XHTML 1.0 (26 січня 2000): висловлення стандарту HTML 4.01 засобами XML. 1 серпня 2002 було випущено оновлену редакцію стандарту.
  • XHTML 1.1 (31 травня 2001): після того, як XHTML буде розділено на модулі, стандарт XHTML 1.1 визначатиме сувору версію, в якій не буде запроваджених HTML 4 можливостей Frameset та Transitional.
  • XHTML 2.0 (розробка припинена в 2010 році): ця версія вже не базується на HTML 4.01 і додає деякі нові теги. Буде завершено розділення між представленням та вмістом.

Документ HTML

[ред. | ред. код]

Для поліпшення взаємодії SGML вимагає аби кожна похідна мова (HTML у тому числі) визначала свою кодову таблицю для кожного документа, яка складається з репертуару (перелік різноманітних символів) та позиції символу (перелік цифрових посилань на символи з репертуару). Кожен документ HTML — це послідовність символів із репертуару.

HTML використовує найповнішу кодову таблицю UCS (англ. Universal Character Set — Універсальний Набір Символів).

Проте однієї кодової таблиці недостатньо для того, щоб браузери могли правильно відтворювати документи HTML. Для цього браузерам потрібно «знати» специфічну кодову таблицю документа, яку автор має зазначати завжди в елементі meta із параметром charset. За замовчуванням використовується кодова таблиця ISO-8859-1, відома також як Latin-1.

Розмітка

[ред. | ред. код]

Розмітка в HTML складається з чотирьох основних компонентів: елементів (та їхніх атрибутів), базових типів даних, символьних мнемонік та декларації типу документа.

Загальна структура

[ред. | ред. код]

Документ HTML 5.2 складається з трьох частин:

  1. Декларація типу документа (англ. Document type declaration, Doctype), на початку документа, в якій визначається тип документа (DTD).
  2. Шапка документа (знаходиться в межах елемента head), в якій записано загальні технічні відомості або додаткова інформація про документ, яка не відтворюється безпосередньо в браузері;
  3. Тіло документа (може знаходитися в елементі body), в якому міститься основна інформація документа.

Нижче наведено приклад загальної структури HTML-документа: 

<! DOCTYPE html> 
<html>
   <head>
      <title>Назва</title>
   </head>
   <body>
      <p> Hello world!</p>
   </body>
</html>

Елементи

[ред. | ред. код]
Докладніше: Елементи HTML
HTML element content categories

Елементи являють собою базові компоненти розмітки HTML. Кожен елемент має дві основні властивості: атрибути та вміст (контент). Існують певні настанови щодо кожного атрибута та контенту елемента, які треба виконувати задля того, щоб HTML-документ був визнаний валідним.

У елемента є початковий тег, який має вигляд <element-name>, та кінцевий тег, який має вигляд </element-name>. Атрибути елемента записуються в початковому тегу одразу після назви елемента, контент елемента записується між його двома тегами. Наприклад: <element-name element-attribute="attribute-value">контент елемента</element-name>.

Деякі елементи, наприклад br, не містять контенту, тож і не мають кінцевого тегу. Елемент може не мати початкового та кінцевого тегу (наприклад, елемент head), проте він завжди буде представлений в документі[4]. Нижче зазначені деякі типи елементів розмітки HTML.

Елементи структурної розмітки застосовують для опису семантики тексту, іншими словами ці елементи описують призначення тексту свого контенту. Вони не зазначають ніякого спеціального (візуального) відтворення тексту, проте більшість браузерів мають стандартні стилі форматування для кожного елемента. Для подальшого стилізування тексту рекомендується використовувати Каскадні таблиці стилів (CSS). Наприклад:

Фрагмент HTML-розмітки документа Відтворення в браузері 
<h1>Давньогрецькі боги</h1>
<p>
<strong>Посейдон</strong> — володар світових вод,
Океану, в латинян йому відповідав <em>Нептун</em>, у 
слов'ян — <em>Цар Моря, Цар Морський, Водяник</em>.
</p>

Елементи візуальної розмітки застосовуються задля опису візуальних ефектів тексту, не зазначаючи при цьому функції тексту свого контенту. Остання чинна специфікація HTML 4.01 визначає більшість з цих елементів такими, що не рекомендується застосовувати у розмітці. Наприклад:

Фрагмент HTML-розмітки документа Відтворення в браузері 
<font size="5">Давньогрецькі боги</font>
<br />
<b>Посейдон</b> — володар світових вод, Океану, 
в латинян йому відповідав <i>Нептун</i>, у слов'ян — 
<i>Цар Моря, Цар Морський, Водяник</i>.
Давньогрецькі боги


Посейдон — володар світових вод, Океану, в латинян йому відповідав Нептун, у слов'ян — Цар Моря, Цар Морський, Водяник

Елементи розмітки гіпертексту застосовуються задля з'єднання частин документа з іншими документами. Наприклад:

Фрагмент HTML-розмітки документа Відтворення в браузері 
<a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/">Вікіпедія</a>
Вікіпедія
Атрибути
[ред. | ред. код]
Докладніше: Атрибути HTML

Більшість з атрибутів елемента являє собою пару «назва-значення», розділених між собою знаком рівності, та записаних у початковому тегу одразу після назви елемента. Значення атрибуту може бути оточене лапками (подвійними або одиничними), також, якщо значення атрибуту складається з певних символів, його можна не виділяти лапками зліва. Проте невзяття значення атрибутів у лапки вважається небезпечним кодом. На відміну від атрибутів виду «назва-значення», є певні атрибути, що впливають на елемент, назва яких лише з'явилась в початковому тегу (наприклад, атрибут ismap елемента img).

Більшість елементів можуть мати будь-який з загальних атрибутів:

  • Атрибут id впроваджує унікальний ідентифікатор елемента по всьому документу. Доданий до URL документа, він впроваджує глобальний унікальний ідентифікатор елемента. Він може використовуватися:
  • Атрибут title використовується для додавання пояснювального тексту для елемента. В більшості браузерів значення цього атрибуту можна побачити як підказку, що виникає при наведенні курсора на елемент.
  • Атрибут class впроваджує засіб об'єднання схожих елементів у класи. Він може використовуватися для:
    • презентаційної розмітки. Наприклад, документ може містити class="notation", який визначає всі елементи, у яких клас визначений як "notation", підпорядкованими головному тексту документа. Такі елементи можна зібрати докупи і показати як виноски внизу сторінки, замість того, щоб показувати їх на тому місці, де вони з'являються в самому HTML-коді документа.
    • семантичної розмітки. Наприклад, класи використовуються у створенні мікроформатів.

Базові типи даних

[ред. | ред. код]
Докладніше: Типи даних HTML

Оскільки HTML є похідною мовою від SGML, усі типи даних HTML ґрунтуються на базових типах даних SGML (наприклад, PCDATA, CDATA, NAME, ID, NUMBER).

Кожен елемент має дві властивості — атрибути і вміст, які мають певні значення. Всі можливі значення цих двох властивостей прописуються відповідно до визначених у DTD типів даних. Нижче наведено кілька типів даних HTML:

  • % Color — колір sRGB, записаний у шістнадцятковому вигляді, або одне з шістнадцяти службових слів;
  • % ContentType — тип умісту/носія;
  • % Charset — таблиця кодування символів;
  • % Character — мнемоніка або окремий символ із UCS;
  • % Length — nn розмір в пікселях, nn% — у відсотках;
  • % URI — Уніфікований ідентифікатор ресурсів;
  • % Datetime — дата та час;
  • % Script — скрипт;
  • % StyleSheet — дані таблиць стилів;
  • % Text — текстові рядки.

Мнемоніки

[ред. | ред. код]
Див. також: Список мнемонік HTML

Існують такі випадки, коли в документі потрібно використати якийсь символ, якого немає в обраній для документа кодовій таблиці. Для таких випадків можливо замінити символ на еквівалентне йому SGML-посилання на символ (мнемоніку).

Розрізняють мнемоніки двох видів:

  • Цифрові мнемоніки (десяткові або 16-кові)

Визначають кодову позицію символу із таблиці кодів UCS. Наприклад:

Мнемоніка Символ 
&aring;
å 
&#229;
å 
&#Xe5;
å
  • Мнемоніки із певних сполучень символів

Такі мнемоніки використовують псевдоніми замість кодів символів. Проте в HTML не визначені псевдоніми для кожного символу із UCS. Наприклад:

Мнемоніка Символ 
&lt;
< 
&amp;
& 
&quot;
"

HTML 4.01 підтримує три різні набори мнемонік:

  • Мнемоніки для символів ISO 8859-1 (Latin-1)
  • Символи, математичні символи та грецькі літери
  • Мнемоніки для символів розмітки та інтернаціоналізації

Валідація

[ред. | ред. код]

Так само як і кожна мова, будь-яка комп'ютерна мова має свою власну граматику, словник і синтаксис. І кожен документ, написаний цією мовою, має дотримуватися цих правил. HTML використовує машинно-зчитуючу граматику, яка називається DTD, механізм, успадкований від SGML.

Проте, так само як і тексти природної мови можуть містити граматичні помилки, документи, що використовують мови розмітки можуть не дотримуватись визначеної граматики. Процес перевірки документа на дотримання визначених мовою правил називають валідацією, а інструмент, який здійснює перевірку  — валідатором. Документ, що пройшов цей процес без помилок, називають валідним.

Згідно з цією концепцією, «валідація HTML розмітки» визначається як процес перевірки вебдокумента за правилами граматики (визначеними в DTD), на які він посилається із елемента doctype.

Один із важливих принципів програмування: «Будьте консервативні в тому, що ви робите; будьте ліберальним в тому, що ви приймаєте»[11].

Браузери дотримуються другої частини цього принципу: вони приймають вебдокументи такими, які вони є, та намагаються відтворити їх на екрані, навіть якщо вони не використовують стандартний HTML. Зазвичай це означає, що браузер спробує «здогадатися» про те, що автор документа мав на увазі. Проблема полягає в тому, що різні браузери (або навіть різні версії одного браузера) зроблять різні припущення щодо одних і тих же нестандартних конструкцій, і навіть гірше: якщо HTML-код дуже відрізняється від стандарту, браузер безнадійно заплутається і безладно відтворить сторінку на екрані, або навіть аварійно закриється.

Саме тому дотримуватися першої частини принципу належить авторам документа, шляхом перевірки своїх документів на дотримання стандарту. Найкращий інструмент для цього — валідатор HTML-розмітки.

Перегляд

[ред. | ред. код]

Для перегляду HTML-розмітки документа можна використовувати будь-який текстовий редактор. Для перегляду документа, відтвореного за правилами HTML-розмітки, використовується браузер.

Транспортування в мережі

[ред. | ред. код]

HTML документи можуть бути транспортовані так само як і будь-які інші файли (наприклад, за допомогою протоколів FTP, TCP), проте зазвичай вони транспортуються із сервера за допомогою протоколу HTTP або електронною поштою.

HTTP/HTTPS

[ред. | ред. код]

Всесвітня павутина складається в основному з HTML-документів, переданих з вебсерверів для браузерів, використовуючи протокол HTTP. До того ж HTTP використовується для передачі зображень, звуків, відео та іншого супутнього контенту. Для правильного відтворення документа браузером окрім нього самого передається ще й інша інформація (метадані), у якій зазвичай міститься визначення MIME типу (наприклад, text/html або application/xhtml+xml) та кодової таблиці документа.

Електронна пошта

[ред. | ред. код]

Більшість графічних поштових клієнтів дозволяють використовувати підмножину елементів HTML (часто визначених стандартом як застарілі та не рекомендовані у розмітці), щоб забезпечити візуальне форматування тексту, роблячи неможливою семантичну розмітку тексту засобами поштового клієнта. Багато таких клієнтів містять у собі WYSIWYG-редактор HTML для складання повідомлень. Використання HTML у повідомленнях електронної пошти є спірним питанням через проблеми з сумісністю у різних поштових клієнтів; також HTML може допомогти приховати фішинг.

Поточні напрямки розвитку і використання HTML

[ред. | ред. код]

З моменту свого створення HTML і пов'язані з нею протоколи порівняно швидко отримали визнання. Однак у перші роки існування цієї мови розмітки не було жодних чітких стандартів. Хоча її творці спочатку і задумували HTML як семантичну мову, позбавлену презентаційних можливостей[12], її практичне використання із різними браузерами призвело до додавання багатьох презентаційних елементів і атрибутів в HTML. Останні стандарти, пов'язані з HTML, відображають зусилля з подолання хаотичного розвитку мови і створення раціональної основи для розробки як змістовних, так і виразних документів[13]. Щоб повернути HTML її роль семантичної мови, Консорціум Всесвітньої павутини розробив мови стилізування, такі як Каскадні таблиці стилів та Розширена мова таблиць стилів, аби перенести на них відповідальність за вигляд документа. У зв'язку з цим специфікація HTML повільно почала повертатися виключно до семантичних елементів.

Семантичний HTML

[ред. | ред. код]
Докладніше: Семантичний HTML

Семантичний HTML — спосіб написання HTML, що віддає перевагу підкресленню смислу закодованої інформації радше за її подання (зовнішній вигляд). Ще з самого початку свого розвитку HTML мав у складі елементи семантичної розмітки[14], проте також мав і елементи презентаційної розмітки, такі як font, i та center. Також HTML має семантично-нейтральні елементи span та div. З кінця 1990-х, коли Каскадні таблиці стилів почали належно працювати в більшості браузерів, авторам документів було рекомендовано уникати використання презентаційної розмітки HTML з метою розділення представлення і змісту[15].

У 2001 році в статті про Семантичну павутину Тім Бернерс-Лі та інші навели приклади шляхів, за якими одного дня «агенти» інтелектуального програмного забезпечення зможуть автоматично прочесати Всесвітню мережу та відшукати, відфільтрувати та встановити співвідношення попередньо непов'язаних фактів на благо користувачів[16]. Такі агенти є незвичайними навіть зараз, але деякі з ідей Web 2.0, мешапів та сервісів порівняння цін стають все ближчими до реалізації. Основна відмінність між цими гібридними вебзастосунками та семантичним агентом, який згадується у статті Бернерса-Лі, полягає в тому, що нинішні шляхи збирання та гібридизації інформації, як правило, створені веброзробниками, які вже точно знають де шукати потрібну інформацію і яка в неї API-семантика.

Важливими типом вебагента, який прочісує і читає вебсторінки автоматично, проте без знання того, що він може виявити, є пошуковий робот. Цей програмний агент залежить від семантичної ясності вебсторінок, які він знаходить, оскільки в ньому використовуються різні методи і алгоритми зчитування та індексації мільйонів вебсторінок в день, що забезпечує користувачів Інтернету пошуковими можливостями, без яких Всесвітня павутина була б корисна тільки на малу частину від її сучасних можливостей.

Для того щоб пошукові роботи мали можливість оцінити значення фрагментів тексту, які вони знаходять в документах HTML, а також для тих, хто створює мешапи та інші гібридні агенти, так само як і для більш автоматизованих агентів, необхідно аби семантичні структури, які існують в HTML, набули широкого і рівномірного застосовування, щоб виділити зміст опублікованого тексту[17].

Елементи презентаційної розмітки є забороненими в останніх чинних специфікаціях HTML і XHTML, а також і в проєкті HTML 5.

Добрий семантичний HTML також покращує доступність вебдокументів. Наприклад, коли браузер або аудіо-браузер може правильно встановити структуру документа, він не буде витрачати час користувачів з вадами зору на прочитання повторюваної або неактуальної інформації, якщо вона була розмічена правильно.

Проєкт специфікації HTML 5

[ред. | ред. код]
Докладніше: HTML 5

HTML 5 — це наступна значна переробка стандарту HTML. Робота над створенням специфікації, відома під назвою «Web Applications 1.0», розпочата WHATWG в червні 2004 року[18].

HTML 5 спрямований на скорочення використання заснованих на плагінах RIA-технологій, таких як Adobe Flash, Microsoft Silverlight і Sun JavaFX, хоча досягнення цієї мети займе багато років[19].

Специфікація HTML 5 зводиться до надання семантичного рівня мови розмітки і пов'язаних з ними семантичних рівнів API для сценаріїв задля авторизації доступних сторінок у Всесвітній павутині, починаючи від статичних документів і закінчуючи динамічними застосунками[20]. HTML 5 вводить ряд нових елементів і атрибутів, які відображають типову архітектуру сучасних вебсторінок. Деякі з них є семантичними замінами загально-використовуваних блочних (div) і вбудованих (span) елементів, наприклад елемент nav (навігаційний блок сторінки) і footer. Інші елементи забезпечують нові функціональні можливості через стандартизований інтерфейс, наприклад елементи audio і video.

Наразі специфікація має статус «у розробці», та, як очікується, матиме його ще протягом трьох років, хоча розробка частин HTML 5 буде завершена і реалізована в браузерах ще до того, як специфікація отримає остаточний статус Рекомендації W3C[21].

XHTML

[ред. | ред. код]
Докладніше: XHTML

Ймовірно, HTML — найуспішніша мова розмітки документів у всьому світі[22]. Проте, коли світові представили XML, було вирішено створити нову версію HTML, похідну від XML. Адже з XML-заснованим HTML інші XML-мови могли би включати частини XHTML, а XHTML-документи могли б включати частини інших мов розмітки. Також автори вебдокументів могли б скористатися перевагами редизайну задля очищення деяких з найбільш неохайних частин HTML, а також додати деякі з нових необхідних функцій, таких як покращені форми[22]. Нижче зазначені деякі переваги використання XHTML замість HTML.

Якщо документ є лише чистим XHTML 1.0 (не включає інші мови розмітки), то різниця між XHTML та HTML майже не помітна. Проте, оскільки стають доступними все більше і більше XML-інструментів (наприклад, XSLT для перетворення документів), переваги використання XHTML стають все помітнішими. Наприклад, XForms дозволяє досить просто керувати редагуванням документів XHTML (або будь-яких інших видів документа XML). Семантичні вебзастосунки також зможуть скористатися документами XHTML за своїми потребами[23]. Якщо документ містить більш ніж просто XHTML 1.0 (наприклад, у документі використовуються мови розмітки MathML, SMIL, або SVG), тоді переваги використання XHTML значно помітніші, адже HTML не підтримує такі комбінації мов розмітки в одному документі.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б HTML & CSS - W3C. www.w3.org (англ.). Архів оригіналу за 29 листопада 2010. Процитовано 22 листопада 2017.
  2. ↑ Tim Berners-Lee, «Information Management: A Proposal.» [Архівовано 1 квітня 2010 у Wayback Machine.] CERN (March 1989, May 1990).
  3. ↑ First mention of HTML Tags on the www-talk mailing list. World Wide Web Consortium. 29 жовтня 1991. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 19 листопада 2009.
  4. ↑ а б Index of elements in HTML 4. World Wide Web Consortium. 24 грудня 1999. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 19 листопада 2009.
  5. ↑ Tim Berners-Lee (9 грудня 1991). Re: SGML/HTML docs, X Browser (archived www-talk mailing list post). Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 19 листопада 2009. SGML is very general. HTML is a specific application of the SGML basic syntax applied to hypertext documents with simple structure.
  6. ↑ а б Raymond, Eric. IETF and the RFC Standards Process. The Art of Unix Programming. Архів оригіналу за 17 березня 2005. Процитовано 21 листопада 2009.
  7. ↑ Information Management: A Proposal, Tim Berners-Lee, 1989. Архів оригіналу за 1 квітня 2010. Процитовано 4 червня 2008.
  8. ↑ HTML, Urversion. Архів оригіналу за 26 червня 2010. Процитовано 4 червня 2008.
  9. ↑ A Review of the HTML+ Document Format, David Raggett. Архів оригіналу за 29 лютого 2000. Процитовано 4 червня 2008.
  10. ↑ HTML 5, W3C Working Draft. Архів оригіналу за 10 червня 2008. Процитовано 4 червня 2008.
  11. ↑ Help and FAQ for the Markup Validator. World Wide Web Consortium. 6 липня 2007. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 29 листопада 2009. One of the important maxims of computer programming is: «Be conservative in what you produce; be liberal in what you accept.»
  12. ↑ HTML Design Constraints. 03. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 1 грудня 2009. Many text editing systems (Microsoft Word, The NeXT text object, the Mac text object, etc) handle text in a variety of styles but do not have any concept of nestable structure in the SGML sense. …It is required that HTML be a common language between all platforms. This implies no device-specific markup, or anything which requires control over fonts or colors, for example. This is in keeping with the SGML ideal.
  13. ↑ Pris Sears (1996). HTML. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 1 грудня 2009. The final control of HTML rests squarely on the shoulders of individual authors of HTML documents. If authors can be seduced by blinking, barking, and spinning proprietary tags, and do not care who is excluded by such practices, the Web will become more and more fragmented. If authors decide that the most important facet of HTML is its device independence, its ability to make information sharable to everyone in the world, regardless of software and hardware, then HTML specifications will be adhered to.
  14. ↑ Berners-Lee, Tim; Fischetti, Mark (2000). Weaving the Web: The Original Design and Ultimate Destiny of the World Wide Web by Its Inventor. San Francisco: Harper. ISBN 978-0-06-251587-2.
  15. ↑ Cascading Style Sheets Level 2 Revision 1 (CSS 2.1) Specification. W3C. 8 вересня 2009. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 1 грудня 2009. CSS 2.1 is a style sheet language that allows authors and users to attach style (e.g., fonts and spacing) to structured documents (e.g., HTML documents and XML applications). By separating the presentation style of documents from the content of documents, CSS 2.1 simplifies Web authoring and site maintenance.
  16. ↑ Tim Berners-Lee, James Hendler and Ora Lassila (2001). The Semantic Web. Scientific American. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 1 грудня 2009. At the doctor's office, Lucy instructed her Semantic Web agent through her handheld Web browser. The agent promptly retrieved information about Mom's prescribed treatment from the doctor's agent, looked up several lists of providers, and checked for the ones in-plan for Mom's insurance within a 20-mile radius of her home and with a rating of excellent or very good on trusted rating services. It then began trying to find a match between available appointment times at Pete's and Lucy's busy schedules. In a few minutes the agent presented them with a plan. Pete didn't like it. University Hospital was all the way across town from Mom's place, and he'd be driving back in the middle of rush hour. He set his own agent to redo the search with stricter preferences about location and time. Lucy's agent, having complete trust in Pete's agent in the context of the present task, automatically assisted by supplying access certificates and shortcuts to the data it had already sorted through. Almost instantly the new plan was presented: a much closer clinic and earlier times.…
  17. ↑ Nigel Shadbolt, Wendy Hall and Tim Berners-Lee (2006). The Semantic Web Revisited (PDF). IEEE Intelligent Systems. Архів (PDF) оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 2 жовтня 2009.
  18. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 червня 2012. Процитовано 2 грудня 2009.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  19. ↑ Krill, Paul (16 червня 2009). HTML 5: Could it kill Flash and Silverlight?. InfoWorld. Computerworld. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 2 грудня 2009. HTML 5, a groundbreaking upgrade to the prominent Web presentation specification, could become a game-changer in Web application development, one that might even make obsolete such plug-in-based rich Internet application (RIA) technologies as Adobe Flash, Microsoft Silverlight, and Sun JavaFX.
  20. ↑ Introduction — HTML5. W3C. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 2 грудня 2009. This specification is limited to providing a semantic-level markup language and associated semantic-level scripting APIs for authoring accessible pages on the Web ranging from static documents to dynamic applications.
  21. ↑ When will HTML5 be finished?. WHATWG Wiki. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 2 грудня 2009. Different parts of the specification are at different maturity levels. Some sections are already relatively stable and there are implementations that are already quite close to completion, and those features can be used today. But other sections are still being actively worked on and changed regularly, or not even written yet.
  22. ↑ а б Steven Pemberton (21 липня 2004). HTML and XHTML Frequently Answered Questions. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 8 грудня 2009. HTML is probably the most successful document markup language in the world. But when XML was introduced, a two-day workshop was organised to discuss whether a new version of HTML in XML was needed. The opinion at the workshop was a clear 'Yes': with an XML-based HTML other XML languages could include bits of XHTML, and XHTML documents could include bits of other markup languages. We could also take advantage of the redesign to clean up some of the more untidy parts of HTML, and add some new needed functionality, like better forms.
  23. ↑ Steven Pemberton (21 липня 2004). HTML and XHTML Frequently Answered Questions. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 8 грудня 2009. If your document is just pure XHTML 1.0 (not including other markup languages) then you will not yet notice much difference. However as more and more XML tools become available, such as XSLT for tranforming documents, you will start noticing the advantages of using XHTML. XForms for instance will allow you to edit XHTML documents (or any other sort of XML document) in simple controllable ways. Semantic Web applications will be able to take advantage of XHTML documents. If your document is more than XHTML 1.0, for instance including MathML, SMIL, or SVG, then the advantages are immediate: you can't do that sort of thing with HTML.

Посилання

[ред. | ред. код]
HTML
у сестринських Вікіпроєктах
П: Портал «Програмування»
b: Тексти у Вікіпідручнику?
CMNS: Файли у Вікісховищі?

Валідатори HTML-розмітки

[ред. | ред. код]

Підручники

[ред. | ред. код]

Специфікація W3C

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=HTML&oldid=43737453