Бібщани

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Бібщани
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Золочівський район
Громада Поморянська селищна громада
Основні дані
Засноване 1421
Населення 370[1]
Площа 1,252 км²
Густота населення 295,53 осіб/км²
Поштовий індекс 80762[2]
Телефонний код +380 3265[3]
Географічні дані
Географічні координати 49°37′46″ пн. ш. 24°53′42″ сх. д. / 49.62944° пн. ш. 24.89500° сх. д. / 49.62944; 24.89500Координати: 49°37′46″ пн. ш. 24°53′42″ сх. д. / 49.62944° пн. ш. 24.89500° сх. д. / 49.62944; 24.89500
Середня висота
над рівнем моря
297 м[4]
Водойми р. Золота Липа
Відстань до
обласного центру
85 км[5]
Відстань до
районного центру
28 км[5]
Найближча залізнична станція Золочів
Відстань до
залізничної станції
27 км
Місцева влада
Адреса ради 80762, Львівська обл., Золочівський р-н, с. Бібщани[6]
Сільський голова Заяць Орест Омелянович[6]
Карта
Бібщани. Карта розташування: Україна
Бібщани
Бібщани
Бібщани. Карта розташування: Львівська область
Бібщани
Бібщани
Мапа
Мапа

Бібща́ни — село в Україні, у Золочівському районі Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Бібщанська сільська рада[6], що нині входить до складу Поморянської об'єднаної територіальної громади. Населення становить 370 осіб[1].

Географія[ред. | ред. код]

Розташоване за 28 кілометрів від райцентру[5] на лівому березі річки Золота Липа.

Історія[ред. | ред. код]

1492 року Ян Сененський постав перед судом під загрозою відібрання маєтку Бібщани, який належав дружині теребовлянського старости Зигмунта з Поморян (Кердея); за вироком суду, Бібщани залишились у Яна Сененського. Суперечка закінчилась після його смерті (в середині XVI ст.)[7].

У другій світовій війні на боці радянської армії воювали 23 жителі села, з них 5 загинули[8].

Інфраструктура[ред. | ред. код]

У радянські часи в селі працювали цегельно-черепичний завод, головна садиба колгоспу «Більшовик». До нього входило 1600 га сільгоспугідь та 1200 га ріллі зокрема. Спеціалізувався колгосп на тваринництві й вирощуванні льону. Нині у селі діє народний дім, працюють медпункт та початкова школа.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

У Бібщанах є дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці, споруджена 1739 року майстром Теодором (Федором) Бреґінем. У 1841 року перероблена майстром І. Росошкою[9]. До 1939 року покровителем церкви був відомий землевласник Юрій граф Потоцький. На південний схід від церкви розташована дерев'яна квадратова в плані двоярусна дзвіниця, накрита пірамідальним дахом. Церква внесена до Реєстру пам'яткок архітектури національного значення[10]. Нині перебуває у користуванні громади ПЦУ[11].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Поморянська громада. gromada.info. Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 21 грудня 2020.
  2. Поштові індекси та відділення поштового зв'язку України: ВПЗ с. Бібщани. services.ukrposhta.com. Укрпошта. Процитовано 21 грудня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  3. Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 21 грудня 2020.
  4. Прогноз погоди в с. Бібщани. weather.in.ua. Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 21 грудня 2020.
  5. а б в Відстані від села Бібщани. della.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 21 грудня 2020.
  6. а б в Бібщанська сільська рада. rada.info. Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 21 грудня 2020.
  7. F. Kiryk Sienieński Jan z Sienna i Gołogór h. Dębno (zm. po 1526) // Polski Słownik Biograficzny. Warszawa — Kraków, 1996. t. XXXVII/2, zeszyt 153. — S. 181. (пол.)
  8. ІМСУ, 1968, с. 691.
  9. Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель // Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996. — т. 4. — С. 109.
  10. Державний реєстр національного культурного надбання: пам'ятки містобудування і архітектури України (проект) // Пам’ятки України. — 1999. — № 2—3
  11. Церква Різдва Пр. Богородиці (1739). decerkva.org.ua. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 21 грудня 2020.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]