Вулиця Лемика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Лемика
Львів
Місцевість Снопків
Район Галицький
Назва на честь Миколи Лемика
Колишні назви
Двєрніцького (част.), Голонівська (част.), Двєрніцького (част.), Інститутська (част.), 30-річчя Перемоги (част.)
польського періоду (польською) Dwernickiego (cz.)
радянського періоду (українською) Інститутська (част.), 30-річчя Перемоги (част.)
Загальні відомості
Протяжність 150 м.
поштові індекси 79011[1]
Транспорт
Рух двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі № 22, 24, 28, 30, 30А, 30Б, 30В, 32, 32А, 34
Архітектурні пам'ятки № 24, 32, 34[2]
Поштові відділення ВПЗ № 11 (вул. І. Франка, 91/93)[1]
Забудова віденська сецесія, радянський конструктивізм 1960—1990-х років[3]
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа

Вулиця Лемика — вулиця у Галицькому районі м. Львова, у місцевості Снопків. Починається від вулиці вулиці Мушака та закінчується глухим кутом.

Історія та назва[ред. | ред. код]

Вулиця утворилася у 1885 році, як частина вулиці Дверницького, названої так на честь польського військовика, генерала, кавалерійського командира під час польського повстання 1831 року Юзефа Дверницького. Назва змінювалась неодноразово: Бад Ґассе — від січня 1941, повторно Дверницького від серпня 1941, Бадгассе — 1943, втретє Дверницького — липень 1944, Інститутська — 1946, 30-річчя Перемоги — 1975. Сучасна назва, на честь українського політичного діяча, члена ОУН, виконавця атентату проти Олексія Майлова 1933 року Миколи Лемика, походить з 1993 року[4].

Забудова[ред. | ред. код]

В архітектурному ансамблі вулиці Лемика переважають архітектурні стилі — віденська сецесія, радянський конструктивізм 1960—1990-х років[3]. Декілька будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.

№ 24 — вілла. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1007-м[2].

№ 32 — житловий будинок. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1358-м[2].

№ 34 — двоповерхова вілла, споруджена архітектором Іваном Долинським у 1899 році у стилі пітореск для проживання своєї сім'ї та для розташування офісу, а також для здачі помешкань орендарям[5]. Вирізняється високою вежею і унікальними елементами конструкції та декору ,а також живописними панно під карнизом вежі[6]. 1930 року власником будинку проведено ремонтні роботи системи каналізації та підлоги[5]. Нині виконує функцію багатоквартирного житлового будинку. 24 липня 1986 року будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 764-м[2].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 25 квітня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  2. а б в г Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Процитовано 25 квітня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  3. а б 1243 вулиці Львова, 2009, с. 276.
  4. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 34.
  5. а б Тетяна Казанцева, Сергій Леонов. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Лемика, 34 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 25 квітня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  6. Вілла Долинського, або Львів, який ми не помічаємо. photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. 24 жовтня 2016. Процитовано 25 квітня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]