Вулиця Шевська (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Вулиця Шевська — вулиця в центрі Львова, з'єднує площу Ринок та площу Яворського, що лежить на вулиці Театральній.

Історія[ред.ред. код]

Вулиця йде від північно-західного кута площі Ринок і, ймовірно, старіша від самої площі. Ще до побудови площі польським королем Казимиром III вулиця мала назву «Шевська». Оскільки серед тодішніх польських ремісників шевців не було, то вулицю заселяли, мабуть, здебільшого українці. У кінці XVI сторіччя трапляється назва «До Хвіртки», бо вулиця виходила до Єзуїтської хвіртки у міських мурах. Від початку XVII століття вулиця називалася Єзуїтською, бо сполучала площу Ринок з Єзуїтською колегією. Після касації ордена єзуїтів за австрійської влади 1773 року в будинку колишньої колегії розмістилися адміністративні органи, і вулицю назвали трибунальською, бо у ті часи в будинку містився цивільний трибунал. Радянська влада перейменувала її від 1957 року на вулицю Народної гвардії імені Івана Франка — на честь підпільної організації, яку створили 1942 року у Львові. Тільки 1990 року вулиці повернули назву Шевська, яку вона втратила майже 400 років тому.

Будівлі[ред.ред. код]

На південному боці вулиці, на розі з площею Яворського, під № 1 від радянських часів містилася найбільша і найпотужніша фабрика хімчистки та фарбування одягу у Львові з ательє «Сніжинка», у 1950—60-х тут також було ательє мод 1-го розряду, роздрібно-гуртова база «Холодокомбінату», база культтоварів, галантереї, взуття та текстилю. Раніше, за польських часів, там була горілчана фабрика Кроніка.

Під № 3 за радянських часів був магазин «Меблі».

Під № 4 (Кам'яниця Дзюрдзьовського)[1] — комісійний «Лоскут тканин», де ще на початку 1980-х офіційно вперше у Львові можна було купити імпортні джинси. У житловому будинку № 4 за Польщі був магазин чоловічого одягу Кона і готель «Ванда» (в якому відбулось весілля Василя Стефаника та Ольги Гаморак за участи Івана Франка, Марка Черемшини, Леся Мартовича, Володимира Шухевича[1]) Льовенбека, у 2000-х там знаходився магазин компакт-дисків «Музичний центр».

Під № 6 відкрито 23 травня 2004 року відреставрований колишній житловий будинок, усі 4 поверхи якого зайняли зали крамниці книжкової мережі «Буква», а за польських часів там був магазин дамського одягу Корнера.

Адресу № 8 має один з найстаріших букіністичних магазинів «Знахідка» з автентичною вивіскою 1970-х років (зараз зачинений), а в 1950-х роках там містився гуртожиток Механічного технікуму.

Під № 10 за польських часів був готель «Під трьома коронами» і ресторан Анни Колонської, а також магазин взуття Штарка. За часів СРСР до вісімдесятих років тут був тир, а зараз — магазин італійського одягу та взуття. Фасад оздоблений класицистичними рельєфами авторства Гартмана Вітвера, а останній поверх, добудований приблизно у період із 1822 по 1826 роки, доповнений роботами Антона Шімзера[2].

У будинку № 14 за польських часів був меблевий магазин Кіршнера і магазин ламп і порцеляни Мнекеса, а за радянських — салон замовлень продторгу, «Будербродна», а потім там містилося кафе.

У будинку № 16 за Польщі містилася торгівля папером Шаффа і меблевий магазин Юзефа Гермеліна. Перебудовувався в 1918 році за проектом архітекторів Г. Фехтера, Я. Кроха, С. Реймера. Цегляний, витягнутий за планом, триповерховий, з характерним трьохвіконні асиметричним фасадом, завершений аттиком і розкріплюють карнизом. Міжповерхові членування підкреслені пасками, вікна увінчані сандриками, трикутними в другому поверсі і сегментними в третьому. Фасад прикрашає ліпний орнаментальний фриз між другим і третім поверхами. У 1950-х роках — тут знаходилася майстерня з ремонту ваг і вимірювальних приладів.

Північний бік вулиці зазнав нищівних руйнувань на зламі тисячоліть.

1 жовтня 2002 року на вулиці Шевській, 12 стався обвал внутрішнього перекриття будинку. Це трапилося внаслідок втрати несучої здатності внутрішньої капітальної стіни, таким чином було зруйновано перекриття третього та другого поверхів. Двоє мешканців-пенсіонерів постраждали, і їх госпіталізували до лікарні. Решту мешканців будинку відселили до готелю «Київ». Це був перший, але не останній, випадок завалу будинку у Львові за новітніх часів. Далі почали валитися будинки з південного боку вулиці та було розпочато їх тривалий капітальний ремонт, який для будинків № 12, 14 і 16 триває ще й досі. У 2011 році приміщення по вул. Шевській, 14-16 були викуплені ПрАТ «Європейський дім» для створення другої та третьої черг готелю «Леополіс» у межах підготовки до Євро-2012.

Забудова вулиці — бароко, класицизм, неоренесанс.

Див.також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Мельник Б. Вулицями старовинного Львова… с. 120
  2. Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 39. — ISBN 978-83-7543-009-7.

Література[ред.ред. код]

  • Лемко І., Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова. — Львів: Апріорі, 2009. — С. 20-21
  • Мельник Б. Вулицями старовинного Львова.— Львів: Світ, 2001.— 272 с. ISBN 966-603-048-9.

Посилання[ред.ред. код]