Площа Старий Ринок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Площа Старий Ринок
Львів
Площа Старий Ринок

Площа Старий Ринок
Місцевість Старе місто (історичний центр)
Район Галицький
Історичні відомості: колишні назви
Рибна, Нової Божниці
Координати 49°50′46″ пн. ш. 24°01′47″ сх. д. / 49.8462028° пн. ш. 24.0298306° сх. д. / 49.8462028; 24.0298306
Транспорт
Трамваї 4, 5, 6
Рух частково відкрита для руху в двостроронньому режимі
Покриття бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Храми Костел Івана Хрестителя
Державні установи Музей найдавніших пам'яток Львова
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim

Пло́ща Стари́й Ри́нок — площа (майдан) у Старому місті Львова. Знаходиться в Галицькому районі і розташована обабіч вулиці Богдана Хмельницького між Сянською, Підгірною, Пильникарською, Ужгородською, Князя Лева, Чорноморською та Рибною. Належить до світової спадщини ЮНЕСКО як частина об'єкта «Ансамбль історичного центру Львова».

Сучасна назва — з 1871 року. До цього площа називалася Рибною та Нової Божниці.

На площі є зупинка трамвайних маршрутів № 4, 5, 6 «Вулиця Богдана Хмельницького».

Історія[ред.ред. код]

Згідно з археологічними розкопками, район площі був заселений ще в 12 столітті. Вважається, що саме на основі цього поселення біля підніжжя Замкової гори король Данило в середині 13 століття заснував місто-твердиню Львів. Історики припускають, що на місці сучасної площі був центр міського життя — ринковий майдан. До перебудови району у XVIII столітті, оригінальна площа знаходилась на місці будинків №1 та №2 по вул. Пильникарській та була втичі меншою за теперішню[1]. Саме з таким розміщенням колишньої площі пов'язане спрямування фасаду храму Івана Хрестителя.

Після завоювання Львова у 1349 році, польським королем Казимиром ІІІ територія площі Старий Ринок була виведена із складу міста та нових фортифікацій, так що район площі Старий Ринок опинився за мурами і увійшов, згодом, до Жовківського передмістя. Район був заселений переважно українцями та вірменами, лише невеликій частині яких було дозволено проживати в межах міських мурів.

У 1497 р. король Ян І Ольбрахт мав намір обмежити права Старого ринку Львова на користь Нового ринку, в обороні стали 13 міст Галичини.[2][3]

Згодом площа стала західною околицею місця компактного проживання однієї з двох єврейських громад Львова — заміської. У 1846 році на площі була зведена реформістська синагога Темпль. У 1942 році вона була зруйнована нацистами.

У 1950-х роках на площі містилася Міська автобусна станція приміського сполучення.

Архітектура[ред.ред. код]

Планування району площі збереглося ще з середньовічних часів, однак сучасна забудова з'явилася наприкінці 19 — на початку 20 століття. Будівля банку «БМ Банк» (на розі вулиці Богдана Хмельницького) постала у 2000-х роках у стилістиці раціональної сецесії й раннього функціоналізму[4]. Загалом забудова площі виконана в стилях класицизму та сецесії.

За № 1 стоїть двоповерхова чиншова кам'яниця 1880-х років з декором стандартними елементами у стилі історизму. Сусідня наріжна триповерхова чиншова кам'яниця №2 збудована на місці старішого будинку й оздоблена стандартними елементами в неоренесансному стилі.

Наступний будинок № 3 за свою історію поміняв одразу кілька номерів і вулиць: його адресу квалафікували як вул. Пильникарська, 2, вул. Смерекова, 1, пл. Старий Ринок, 4. На місці двох давніших споруд цей чотириповерховий будинок у стилі раціональної сецесії з'явився 1910 року. За австрійських часів на цьому місці велася торгівля шкірами Каца. В 1902 році тут був склад вугілля Йосифа Пордеса. Згодом, 1912-го, тут влаштували ресторан Генрика Бербера. Від закладу залишився вхід з площі, а також великі вікна першого поверху. Після приходу радянської влади у 1950-х в приміщенні були каси автобусної станції приміського сполучення.

На сусідній ділянці, яка б мала нумеруватися як № 4, колись була площа святого Яна — поруч стоїть однойменний храм. У часи СРСР на цьому місці стояли автобуси, що курсували за приміськими маршрутами.

У триповерховій чиншовій кам'яниці № 5, збудованій приблизно 1890 року, до 1939 року був магазин пральних машин Зона. На сусідній ділянці напередодні Першої світової війни розібрали старий будинок, а нового до нині так і не збудували. Попри те ділянка частково огороджена.

Чотириповерховий будинок № 7 зведений у стилі раціональної сецесії. Наріжники будинку заокруглені, споруда прикрашена бетонними балконами, а фасад завершений трикутним фронтоном. У 1929 в будинку працювала фірма з продажу шкіри «Ротштайн і Вінтер», а ще відділ Акціонерного товариства «Лодзинська фабрика ниток». На глухій торцевій стіні з боку вулиці Мукачівської до 1980-х була велика реклама фабрики, але їх зафарбували.

У будинку № 12 (сьогодні не існує) за польських часів існувала біжутерія Блоха.

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Могитич Р. Яким був стольний Львів
  2. Перемишль, Самбір, Жидачів, Стрий, Городок, Вишня, Мостиська, Бібрка, Галич, Рогатин, Буськ, Дунаїв, Гологори
  3. Крип'якевич І. Історичні проходи по Львові… — С. 16.
  4. Мельник І. Довкола Високого замку й вулицями Жовківського передмістя та північних околиць міста Львова. — Львів : Апріорі, 2010. — 288 с.: 500 іл. — С. 42. — ISBN 978-966-2154-32-0.

Джерела[ред.ред. код]

  • Крип'якевич І. Історичні проходи по Львові. — Львів : Каменяр, 1991. — 168 с. — ISBN 5-7745-0316-X.

Посилання[ред.ред. код]