Небіж
Не́біж[1][2], або племі́нник[3] (заст. не́бір, неборе́йко[4], племе́нник[5], не́тий, нетя́к[6]) — юнак/чоловік стосовно до дядька або тітки = син брата або сестри, а також син брата або сестри чоловіка / дружини.
Двою́рідний не́біж — юнак/чоловік стосовно до двоюрідного дядька або тітки = син двоюрідного брата або сестри.
Сестри́нець, сестрі́нець, сестрі́нок — небіж, син сестри[7].
Слово небіж являє собою похідне утворення від небоже — форми кличного відмінка від небог (д.-рус. небогъ), що означало «бідний», «нещасний», «убогий». Спорідненою є і лексема небір (пор. неборака)[8]. Слово племінник (племенник) за походженням пов'язане з «плем'я»[8]. Застарілі терміни нетий, нетяк пов'язані з д.-рус. нетии, що походить від прасл. *netijь (раніша форма *neptijь), спорідненого зі ст.-лит. nepuotis («внук», «племінник»), давн.в-нім. nevo («племінник»), лат. nepo, род. відм. nepotis («внук», «племінник», звідси походять фр. neveu і англ. nephew, а також «непотизм»), грец. ανεψίος («двоюрідний брат»), санскр. नपात् («нащадок»). Реконструйоване пра-і.є. *nepōt («онук», початково «неповнолітній», «несамостійний») виводять зі слів *ne («не») + *pot(i)s («пан», «володар», цей корінь присутній в укр. господь)[8].
Братанич — син брата, братаничка — донька брата. Сестринець — син сестри, сестриниця — дочка сестри[9].
- ↑ Небіж // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Небіж // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Племінник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Небір // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Племенник // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Малоруско-нїмецкий словар: У 2 т. / Уложили: Євгений Желеховский та Софрон Недїльский. — Львів, 1886. — VIII + 1118 + 10 с. Ruthenisch-Deutsches Wörterbuch / verfasst von Eugen Żelechowski und Sophron Niedzielski. Lemberg, 1886. Band I—II.
- ↑ Сестринець // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ а б в Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
- ↑ «Визвольний шлях». Кн. 11 (224), 1966. — С. 1231. Архів оригіналу за 31 липня 2021. Процитовано 4 вересня 2021.
- Терміни генеалогії [Архівовано 27 липня 2011 у Wayback Machine.].
- Ступені спорідненості і ступеня властивості[недоступне посилання з квітня 2019]
- Братан // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Братанич // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Братаничь, Братанич // Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.: У 2 т. / Укл.: Д. Г. Гринчишин та інш. — Т. 1: А — М. — Київ: «Наукова думка», 1977. — С. 119.
- Сестринець // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Сестренецъ, Сєстрєнєц // Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.: У 2 т. / Укл.: Д. Г. Гринчишин та інш. — Т. 2: Н — Θ. — Київ: «Наукова думка», 1978. — С. 341.