Похід корпусу Антона Ждановича: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
м правопис |
||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
|image = |
|image = |
||
|caption = |
|caption = |
||
|date = |
|date = [[1657]] рік |
||
|place = [[Річ Посполита]] |
|place = [[Річ Посполита]] |
||
|coordinates = |
|coordinates = |
||
| Рядок 43: | Рядок 43: | ||
Під [[Завихост]]ом Ракоці перейшов на правий берег Вісли і через [[Замостя (Польща)|Замостя]], [[Люблін]], [[Луків (Люблінське воєводство)|Луків]] та [[Венгрув]] дійщов до [[Берестя]]. |
Під [[Завихост]]ом Ракоці перейшов на правий берег Вісли і через [[Замостя (Польща)|Замостя]], [[Люблін]], [[Луків (Люблінське воєводство)|Луків]] та [[Венгрув]] дійщов до [[Берестя]]. |
||
Жданович використав перебування в Бересті, щоб приєднати |
Жданович використав перебування в Бересті, щоб приєднати Полісся до козацької держави. Під його впливом [[Пінський повіт]] прийняв протекторат Хмельницького. |
||
Далі |
Далі угорські та козацькі війська знову вирушили в Польщу. Йшли вздовж [[Нарва (притока Вісли)|Нарви]] та [[Західний Буг|Бугу]] і під [[Закрочим]]ом переправились через Віслу. |
||
[[19 червня]] [[1657]] року об'єднана угорсько-шведсько-українська армія захопила [[Варшава|Варшаву]]. |
[[19 червня]] [[1657]] року об'єднана угорсько-шведсько-українська армія захопила [[Варшава|Варшаву]]. |
||
Версія за 07:46, 23 квітня 2014
| Похід корпусу Антона Ждановича в Річ Посполиту | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Хмельниччина | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 - Річ Посполита
|
 - Військо Запорозьке Трансільванія Королівство Швеція
| ||||||
| Командувачі | |||||||
| Жданович Антін Микитович Юрій II Ракоці Карл X Густав | |||||||
Передумови
У 1656 р. Богдан Хмельницький уклав союзний договір із семигородським князем Юрієм (Дьордем) Ракоці і обіцяв йому допомогу у здобутті польської корони. На допомогу Ракоці гетьман вислав допоміжний 20-тисячний корпус під командуванням полковника Антона Ждановича. Серед старшин були Іван Богун та Ференц Рац. Військо було змішане та складалося з добровольців (в корпусі було навіть 50 турецьких яничарів).
Рейд
Жданович у лютому 1657 року зустрівся з Ракоці під Стриєм, і разом вирушив за Сян, у Малопольщу. Польські війська швидко відступали, й вояки Ракоці в основному грабували навколишні міста й села.
Рухаючись через Ланьцут, Тарнув, Бохню, об'єднане військо підійшло до Кракова та взяло його без серйозного опору.
Далі Ракоці переправився на лівий берег Вісли. Тут було більше польських військ і бої були запеклішими. У Ракові козаки потрапили у засідку та втратили 400 чоловік. Проте козаки знищили сусіднє містечко Іваниська.
Під Сандомиром Ракоці зустрівся зі шведським королем Карлом X Густавом. Карл прихильно прийняв козаків та обдарував їх. Короля вразила недостатня дисципліни в військах Ракоці, і він порадив князеві перейняти шведський спосіб таборування і шведську тактику.
Під Завихостом Ракоці перейшов на правий берег Вісли і через Замостя, Люблін, Луків та Венгрув дійщов до Берестя. Жданович використав перебування в Бересті, щоб приєднати Полісся до козацької держави. Під його впливом Пінський повіт прийняв протекторат Хмельницького.
Далі угорські та козацькі війська знову вирушили в Польщу. Йшли вздовж Нарви та Бугу і під Закрочимом переправились через Віслу.
19 червня 1657 року об'єднана угорсько-шведсько-українська армія захопила Варшаву.
Відступ
Проте тріумф Ракоці був короткочасним: поляки почали стягувати війська, і він змушений був відступити з Варшави. До того ж, шведський король намагався перетягнути козаків на свій бік, особливо Ферена Раца. Ракоці почав відступ вздовж лівого берега Вісли аж під Сандомир. У війську зовсім впала дисципліна; переправа під Завихостом вартувала багато зусиль і втрат. Козаки показали тут своє вміння, переправляючись через Віслу чайками, човнами, поромами і іншими підручними засобами.
Далі військо з боями відступало через Замосць, Томашув, Рава-Руську, де загинув Ференц Рац. Під Жовквою Ракоці втратив частину обозу. Далі військо відступало повз Львів, Зборів, Тернопіль до Чорного Острова. Тут Ракоці був оточений поляками і він змушений був заплатити великий викуп.
Наслідки
Рейд полковника Ждановича завершився. Жданович провів своє військо уздовж і впоперек Польщі, захопив дві польські столиці і зі здобиччю повернувся додому. Але політичної мети похід не досяг — козаки не змогли посадити Ракоці на польському престолі, чого так хотів Хмельницький. Ця невдача добила гетьмана. Він уже лежав хворий і, дізнавшись про поразку Ракоці, так розхвилювався, що дістав удар і за кілька днів, 6 серпня, 1657 року, помер.