Європейський Парламент

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Логотип Європейського парламенту

Європейський Парламент (англ. European Parliament) — одна з п'яти інституцій Європейського Союзу, асамблея представників його майже 500-мільйонного населення.

Починаючи з 1979 року Європейський Парламент обирають прямим загальним голосуванням; місця в ньому (626 до останнього розширення і 732 після) розподілені між країнами-членами відповідно до чисельності населення. Парламент виконує такі основні функції:

разом з Радою, бере участь у законодавчому процесі через численні процедури (процедура спільного ухвалювання рішень, процедура співпраці, узгодження, консультативний висновок тощо);
контролює діяльність інституцій Союзу, затверджуючи склад Комісії (та через право висловлювати їй вотум недовіри), а також через письмові й усні запити, які він може адресувати Комісії та Раді;
поділяє з Радою бюджетні повноваження, а саме: ухвалює річний бюджет та контролює його виконання.

Європарламент також призначає омбудсмена, уповноваженого розглядати скарги від громадян Союзу з приводу порушень у діяльності інституцій та органів Спільноти. Зрештою, Парламент може створювати тимчасові комітети з розслідування, чиї повноваження не обмежуються вивченням діяльності інституцій Спільноти, а можуть поширюватись і на дії членів-членів із впровадження політики Спільноти.

Амстердамський договір спростив законодавчий процес, фактично скасувавши процедуру співпраці (її ще використовують при розв'язанні деяких питань, що належать до розділу «Економічний та монетарний союз») і значно розширивши сферу застосування процедури спільного ухвалювання рішень.

Ніццький договір (набрав чинності 1 лютого 2003 року), своєю чергою, додав Парламентові ваги в законотворчому процесі, ще більше розширивши сферу застосування спільного ухвалювання рішень і надавши йому право звертатися до Суду Європейських Спільнот на тих самих умовах, що й інші інституції.

З огляду на розширення Союзу, Ніццький договір збільшив граничну кількість місць у Парламенті до 732 (Амстердамський договір передбачав не більше ніж 700 депутатів); нове правило набрало чинності для нового складу Європарламенту після виборів у червні 2004 року. Крім того, завдяки перерозподілові депутатських місць між «старими» державами-членами (які втратили 91 місце) та новими державами Союзу вдалося досягти рівноваги між реальною демографічною ситуацією та принципом рівності держав-членів.

[ред.] Розподіл місць у Європейському Парламенті

Будівля Європейського Парламенту у Стасбурзі, Франція

Країна	Місць	Країна	Місць
Німеччина	99	Велика Британія	78
Італія	78	Франція	78
Іспаня	54	Польща	54
Нідерланди	27	Бельгія	24
Греція	24	Чехія	24
Португалія	24	Угорщина	24
Швеція	19	Австрія	18
Данія	14	Словаччина	14
Фінляндія	13	Ірландія	13
Литва	13	Латвія	9
Словенія	7	Естонія	6
Кіпр	6	Люксембург	6
Мальта	5
Загалом	732

Виконавча влада	Законодавча влада	Законодавча влада	Судова влада
Європейська Комісія	Рада Європейського Союзу	Європейський парламент	Європейський суд

законотворча ініціатива виконання бюджету спотерегає за виконанням європейських законів та бюджетів	вирішує законодавчі та бюджетні питання заключає міжнародні договори	вирішує законодавчі та бюджетні питання контролює Комісію	забезпечує одноманітність у інтерпретації європейських законів