Рей Бредбері

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Бредбері Рей Дуґлас)
Перейти до: навігація, пошук
Рей Бредбері
англ. Ray Bradbury
RayBradbury1975.png
Рей Бредбері, 1975
фото А.Лайта (Alan Light)
При народженні: Реймонд Дуґлас Бредбері / Raymond Douglas Bradbury
Дата народження: 22 серпня 1920 (91 рік)
Місце народження: Вокіґан, Іллінойс, США
Національність: американець
Громадянство: США США
Рід діяльності: письменник
Напрямок: наукова фантастика
Жанр: оповідання, романів, віршів, есе, телесценаріїв, лібрето Опера, Мюзикл.
Question book-4.svg
 Ця стаття не містить посилань на джерела.
Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні джерела. Матеріал без джерел може бути підданний сумніву та вилучений.

Рей Ду́ґлас Бре́дбері (англ. Raymond (Ray) Douglas Bradbury; *22 серпня 1920, Вокіґан, Іллінойс, США) — один із найвідоміших американських письменників   фантастів, автор близько 400 літературних творів чи не всіх відомих жанрів: оповідань, романів, віршів, есе, п'єс для театру і радіо, кіно й телесценаріїв; пробував сили й у створенні опер, мюзиклів. Створене Бредбері виходить за межі фантастики, адже автора цікавлять психологічні й культурні впливи майбутнього на людство, фантастичні елементи набувають метафоричного змісту; твори письменника є впізнаваними за їх емоційним, психологічним стилем. На думку критиків, Бредбері є унікальним явищем в американській літературі[1].

Зміст

[ред.] Дитинство

Письменник народився у містечку Вокіґен, Іллінойс, найменшим із трьох братів. Його дитинство минуло у руслі популярної американської культури; одночасно хлопчика заохочували до читання — чимало часу він проводив у місцевій бібліотеці. Там він читав Френка Баума ("Чарівник країни Оз"), Жуля Верна, Герберта Веллза, особливо — Едґара Берроуза (що відомий насамперед серією про пригоди Тарзана). Саме тоді, у віці 12 років, Рей почав думати про кар'єру письменника[2]. Бібліотеку через багато років він зробить місцем подій роману «Щось лихе до нас іде» (Something Wicked This Way Comes), а образ рідного містечка виведе у різних творах під назвою Ґрінтауна ("Green Town").

Про свої дитячі роки він збереже враження у «Кульбабовому вині» (Dandelion Wine) та численних оповіданнях про Дуґа — простого американського хлопчика, у якому легко вгадати автора.

Коли Бредбері виповнюється 6 років, сім'я здійснює ряд переїздів, врешті осідаючи у Лос Анджелесі у 1934 році. Рей закінчує середню школу, не маючи змоги продовжити навчання й мусячи заробляти на життя продажем газет, він, по суті, цим і обмежує свою «офіційну» освіту. Систематичні знання він здобуває відвідинами бібліотек:


Мене виростили бібліотеки. Я не вірю у коледжі та університети. Я вірю у бібліотеки, бо більшість студентів не мають достатньо грошей [на освіту]. Коли я завершив школу, тривала Депресія й грошей не було. Я не міг відвідувати коледж, а тому проводив у бібліотеці три дні щотижня впродовж 10 років.[3]

Оригінальний текст (англ.)

Libraries raised me. I don’t believe in colleges and universities. I believe in libraries because most students don’t have any money. When I graduated from high school, it was during the Depression and we had no money. I couldn’t go to college, so I went to the library three days a week for 10 years.

[ред.] Перші друковані твори

У 1938-1942рр Рей працював продавцем газет на вулицях Лос Анджелесу, проводячи ночі за друкарською машинкою[2]. Таким чином набувався досвід літературної творчості й формувалась майстерність. Віднайдення особистого впізнаваного стилю вдалося письменнику лише після тривалих зусиль:

Після мільйонів слів наслідувань, у віці двадцять два роки я раптом здійснив прорив, прорив у оригінальність «науковофантастичною» історією, що була цілком «моєю».[4]

Оригінальний текст (англ.)

After millions of words of imitation, when I was twenty-two years old I suddenly made the breakthrough, relaxed, that is, into originality with a "sciencefiction" story that was entirely my "own."

Хронологія ранніх спроб стає чіткою із "Дилеми Холлербохена"(1938) (Hollerbochen's Dilemma). У 40-х поодинокі оповідання Бредбері починають з'являтися друком, спершу в невеликих місцевих журналах, а згодом у «престижних» виданнях. Із 1943 Рей стає професійним письменником, і в 1947 р. виходить перша збірка «Темний карнавал» укладена із раніше написаних оповідань, яка, проте, не принесла авторові ні успіху, ні статків. Справжній успіх приходить до Бредбері через три роки, коли з'являються «Марсіанські хроніки», цей, за його висловом, «несподіваний роман», скомпонований з окремих оповідань про Марс і марсіан за порадою видавничого редактора, авторового однофамільця Волтера Бредбері (це йому письменник згодом присвятив «Кульбабове вино»). Пропозиція створити роман із поодиноких творів стала несподіванкою - і знахідкою... Вражений, Бредбері (тут уже — Рей) за одну ніч пише роман, компонуючи й пов'язуючи численні оповідання:

У Нью Йорку стояла типова спекотна червнева ніч. Кондиціонування ще було в майбутньому. Я друкував на машинці до третьої ночі, пітніючи у білизні й балансуючи своїми марсіанами у їхніх дивних містах за декілька годин до прибуття й відправлення астронавтів. [5]

Оригінальний текст (англ.)

It was a typical hot June night in New York. Air conditioning was still a luxury of some future year. I typed until 3 A.M., perspiring in my underwear as I weighted and balanced my Martians in their strange cities in the last hours before arrivals and departures of my astronauts.

Тоді ж - і за тим же принципом вийшла збірка "Розмальований чоловік" (The Illustrated Man). Ще за три роки - і кільканадцять оповідань, що у 1953 були випущені під назвою "Золоті яблука сонця" (The Golden Apples of the Sun) - настав час для наступного роману. Ним став "451 за Фаренгайтом" (Fahrenheit 451). 25 000 слів були написані за 9 днів і коштували 9 доларів 80 центів - це, отже, справжній "копійчаний роман"[4][6]. Такий поспіх був причиною того, що Бредбері, шукаючи усамітнення (а працювати вдома він не мав змоги: згодом іронічно зауважував, що, коли доводилось обирати між письменством й іграми із дочками, він обирав останнє), знайшов його в бібліотеці імені Лоренса Павелла в Каліфорнійському Університеті у Лос Анджелесі. Платня за роботу з друкарськими машинами там складала 10 центів з півгодини. Цей роман у багатьох аспектах став програмним для Бредбері. Письменник неодноразово повертався до нього, створив п'єсу за тими ж мотивами.


[ред.] Гуманізм Бредбері

Ідея, що червоною ниткою проходить крізь усю його творчість,- гуманістична тема боротьби Добра із Злом, Світла з Мороком, Знання із Варварством. Особливо виразно прозвучала вона в написаній у похмурі, ганебні для Америки роки маккартистської реакції повісті «451° за Фаренгейтом». Це історія світу, "в якому люди почали спалювати книги"(автор). Трохи в іншому, казково-алегоричному аспекті виникає ця ж таки тема в повісті «Щось лихе до нас іде» (1962), а в новому романі «Смерть — діло самотнє» (1985) вона вкладена в досить несподівану для Бредбері детективну форму, хоч, по суті, цей твір має виразний автобіографічний характер і певною мірою продовжує лінію «Кульбабового вина».

Письменника глибоко тривожить машинізація і породжене нею надзвичайне поширення бездуховності в сучасному суспільстві, реальна небезпека ядерного апокаліпсису, проте він сповнений віри в силу людського розуму, в силу любові й доброго начала в людині. Бредбері чітко розрізняє технологію й її застосування. У інтерв'ю з «Я передаю людям свою любов до життя,— сказав Бредбері в одному з недавніх інтерв'ю. — Я навчаю їх бути свідомими — ось що означає любов. Починаєш з малого, а збуджуєш у людях дуже високі почуття».

Підсумовуючи себе як особистість, Бредбері порівняв себе з гранатом, наповненим зернами ідей для творчості- зернами книжок, зернами віршів, зернами п'єс.[6]

[ред.] Твори

[ред.] Цікаві факти

  • Бредбері не користується комп'ютером, а свої тексти набирає старою друкарською машинкою.
  • На відміну від багатьох мешканців Сполучених Штатів — Бредбері не водить автомобіль. Про себе іронічно каже, що сучасні технічні досягнення викликають у нього паніку.
  • Живе в невеликому будинку, перевантаженому книжками. Може читати тексти з монітору комп'ютера, але віддає перевагу книзі.
  • Письменник став інвалідом і пересувається по домівці у інвалідному візку.

[ред.] Примітки

  1. ↑ Isherwood, Christopher (October 1950), "A Review of The Martian Chronicles", Tomorrow 10: 56–58
  2. ↑ а б http://www.raybradbury.com/bio.html
  3. ↑ Steinhauer, Jennifer, «A Literary Legend Fights for a Local Library», The New York Times, June 19, 2009.
  4. ↑ а б "Zen in the Art of Writing, " Zen & the Art of Writing, Capra Chapbook Thirteen, Capra Press, 1973.
  5. ↑ "The Long Road to Mars, " An introduction to The Martian Chronicles: The Fortieth Anniversary Edition, Doubleday, 1990.
  6. ↑ а б http://www.spotlight.ucla.edu/ray-bradbury/

[ред.] Джерела і посилання

Братній проект Вікіцитати містять висловлювання, автором яких є: Бредбері Рей Дуґлас
Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A0%D0%B5%D0%B9_%D0%91%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%96&oldid=8526362
Особисті інструменти
Простори назв
Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами