Користувач:Demetrios/Чернетка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Константинопольська архієпархія[ред. | ред. код]

Константинопольська архієпархія (повна назва — архієпархія Константинополя і Нового Риму, гр. αρχιεπισκοπή Nέασ Pώμησ και Kωνσταντινουπόλεωσ) — головна єпархія та центр Константинопольської православної церкви, яку очолює Вселенський патріарх, нині — Варфоломій I. У єпархії знаходиться 43 парафії та 10 монастирів у безпосередньому управлінні патріарха, її центром є стамбульська округа Фанар, де знаходиться кафедральний собор святого Георгія та резиденція Вселенського патріарха.

Формально до архієпархії входять усі нетитулярні митрополії на території Туреччини. Станом на 2022 рік це 10 митрополій: Халкедонська, Деркська, Прінкіпонніська, Вріульська, Пісідійська, Сіліврійська, Адріанопольська, Смірнська, Імброська і Тенедоська, Пруська[1].

Історія[ред. | ред. код]

Докладніше: Константинопольська православна церква

Християнство в грецьке місто Візантій за переданням приніс сам апостол Андрій, де заснував єпископську кафедру Візантії в 38 році та призначив єпископом апостола Стахія, який очолював кафедру до 54 року. Тому Вселенський патріархат Константинополя вважає своїм першим єпископом апостола Андрія, від якого подальші священнослужителі мають послідовність через священні таїнства. У 330 році римський імператор Костянтин Великий переніс свою резиденцію в місто, перейменувавши його в Новий Ром (Νέα Ῥώμη). Відтепер значення церкви там зростало разом із впливом її єпископа.

До переїзду імперської столиці єпископ Візантія перебував під владою митрополита Гераклеї, але з IV століття він зміцнився, аби стати самостійним і навіть здійснювати владу на території всієї теперішньої Греції, Малої Азії, Понту та Тракії. З розвитком ієрархічної структури Церкви єпископ Константинополя став називатися екзархом (посада вища за митрополита). Константинополь був визнаний четвертим патріархатом після Антіохії (Антіохійський патріархат), Александрії (Александрійський патріархат) та Риму (Латинська церква). Патріарха зазвичай призначала кафедра Антіохії.

Через важливість положення Константинопольської церкви в центрі Римської імперії у столиці патріарх отримав титул Вселенського, який посилався не на владність єпископа над іншими єпископами, а на позицію патріарха як центру ойкоуменів, «домогосподарства» імперії.

У міру стабілізації та зростання Римської імперії зростав і вплив патріархату на її столицю. Цей вплив закріпився в православному канонічному праві до такої міри, що він був піднесений вище навіть за більш древніх патріархатів: Канон 3 Першого Константинопольського собору (381 р.) стверджував, що єпископ цього міста «матиме почесний примат після єпископа Риму, бо Константинополь — це Новий Рим».

Територія[ред. | ред. код]

На сході Константинопольська архієпархія межує з Халкедонською митрополією, на заході — з Деркською митрополією, на півночі обмежується Чорним морем, а на півдні — Мармуровим морем.

Ієрархія[ред. | ред. код]

Докладніше: Константинопольський патріарх

З 4 століття єпархію очолює Вселенський (Константинопольський) патріарх. З 22 жовтня 1991 року це — Варфоломій I.

Парафії[ред. | ред. код]

Монастирі[ред. | ред. код]

Окрім монастиря Живоносного джерела, решта монастирів знаходяться на території Принкіпонніської митрополії (на Принцевих островах), але підпорядковуються безпосередньо Константинопольському патріарху.

№ Назва Округа Район Провінція Адреса Примітки
1 Патріарший і ставропігійний монастир Живоносного джерела Баликли Зейтінбурну Стамбул Silivri Kapı Yolu 3,

Zeytinburnu, Istanbul

Жіночий.
2 Монастир святої Трійці Хейбеліада Принцеві острови Стамбул Ümit Tepesi 3,

81340 Heybeliada, Istanbul

Чоловічий.

При монастирі діяла Халкінська семінарія.

3 Монастир святого Спиридона Хейбеліада Принцеві острови Стамбул Heybeliada Arsenios Namı,

Heybeliada, Istanbul

Чоловічий скит.
4 Монастир Преображення Господнього Хейбеліада Принцеві острови Стамбул Bahriye Mevki, Isa Tepesi,

Heybeliada, Istanbul

5 Монастир Преображення Господнього Буйюкада Принцеві острови Стамбул Büyükada Maden Mevki,

Isa Tepesi, Istanbul

6 Монастир святого Миколая Буйюкада Принцеві острови Стамбул Büyükada Selvili Batmış Mevkii,

Büyükada, İstanbul

7 Монастир святого Георгія Кудунського Буйюкада Принцеві острови Стамбул Yücetepe Mevkii,

Büyükada, İstanbul

8 Монастир Преображення Господнього Бургазада Принцеві острови Стамбул Tepe Mevkii,

Burgazada, İstanbul

9 Монастир святого Георгія Бургазада Принцеві острови Стамбул Gönüllü caddesi,

Burgazada, İstanbul

10 Монастир Преображення Господнього Киналиада Принцеві острови Стамбул Tepe Mah. Manastır sk. 23,

Kınalıada, İstanbul

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ἐπετηρὶς τοῦ Οἰκουμενικοῦ Πατριαρχείου 2022. — ISSN 2654-0908. — 1144 с.

Єпархії[ред. | ред. код]

Статистика ПЦУ[ред. | ред. код]

Статистика[ред. | ред. код]

Митрополит Епіфаній зазначив, що Православна церква України на час об’єднання налічує близько 7000 парафій[7].

Офіційна державна статистика для майбутньої ПЦУ (УПЦ КП+УАПЦ) у порівнянні з УПЦ (МП) та УГКЦ станом на 1 січня 2018 року (без урахування окупованих територій)[8]:

Громад Священиків Монастирів Ченців Навч. закладів Студентів
ПЦУ (УПЦ КП + УАПЦ) 6334 4333 74 231 26 1469
УПЦ МП 12348 10424 211 4721 18 4163
УГКЦ 3875 3042 123 1169 16 2343

Хоча УПЦ МП мала майже вдвічі більше громад і священнослужителів, і у 20 разів більше ченців, однак підтримкою серед населення більше користувалася УПЦ КП. Згідно досліджень Центру Разумкова у 2018 році до УПЦ КП себе відносило 28,7%, до УПЦ МП 12,8%, до УАПЦ 0,8%, а 23,4% населення вважали себе «просто православним»[9]. Прихильників УПЦ КП було більше всюди, крім сходу.

*

Офіційна державна статистика для майбутньої ПЦУ (УПЦ КП+УАПЦ) у порівнянні з УПЦ (МП) та УГКЦ станом на 1 січня 2019 року (без урахування окупованих територій):

Громад Священиків Монастирів Ченців Навч. закладів Студентів
ПЦУ (УПЦ КП + УАПЦ) 6534 (+200) 4438 (+100) 77 (+3) 248 (+17) 26 1469
УПЦ МП 12437 (+100) 10419 (-13) 215 (+4) 4684 (-40) 18 4163
ГКЦ 3809 (-70) 3071 (+30) 123 1171 (+2) 16 2343


Громад Священиків Монастирів Ченців Навч. закладів
Область ПЦУ УПЦ МП УГКЦ ПЦУ УПЦ МП УГКЦ ПЦУ УПЦ МП УГКЦ ПЦУ УПЦ МП УГКЦ ПЦУ УПЦ МП УГКЦ
Вінницька 339 1042 19 109 685 10 3 8 2 3 107 4
Волинська 415 676 21 350 618 32 5 7 4 36 148 21 2 2
Дніпропетровська 205 639 15 182 547 11 3 9 10 132 2
Донецька 101 768 27 45 655 14 1 7 2 380 3
Житомирська 273 670 19 147 449 9 4 8 1 10 166 4 1
Закарпатська 78 624 440 35 600 328 1 32 1 330 114 2 2
Запорізька 131 371 19 39 222 8 1 9 140 1
Івано-Франківська 462 33 672 435 38 702 8 2 21 14 8 100 5 5
Київська 459 727 24 363 652 24 3 15 7 113 1
Кіровоградська 107 305 6 65 261 4 2 2 5 39
Луганська 32 423 9 10 607 5 1 5 2 62 1 2
Львівська 905 71 1533 707 82 1205 6 2 42 10 10 663 3 1 7
Миколаївська 157 288 11 55 180 7 1 2 21
Одеська 137 584 21 55 664 12 1 15 2 5 341 79 1
Полтавська 222 486 13 89 354 8 5 72 1
Рівненська 376 644 12 310 659 8 6 14 17 475 1 2
Сумська 57 334 1 116 313 2 5 1
Тернопільська 558 116 804 439 155 543 11 4 22 5 344 127 4 1 3
Харківська 55 371 9 29 446 18 1 3 1 49 6 1 1
Херсонська 140 360 29 73 250 14 5 1 7 22 4
Хмельницька 342 986 76 127 489 28 9 2 101 13
Черкаська 300 556 7 147 255 5 7 229 1
Чернівецька 184 430 26 151 444 15 4 12 3 385
Чернігівська 140 573 4 68 470 4 4 10 6 189 1 1
м. Київ 159 271 17 187 329 25 8 14 3 75 858 31 3 3
Всього 6334 12348 3433 3640 10424 2713 62 211 103 216 4721 1055 26 18 16


Громад Священиків Монастирів Ченців Навч. закладів
ПЦУ (УПЦ КП + УАПЦ) 6334 3640 62 216 26
УПЦ МП 12348 10424 211 4721 18
УГКЦ 3433 2713 103 1055 16

Порівняння[ред. | ред. код]

Динаміка і порівняння православних та католицьких церков України за роками
Рік[10] Громад Кліриків Монастирів Ченців Навч. закладів Студентів
ПЦУ[11] УПЦМП ГКЦ[12] РКЦ ПЦУ УПЦМП ГКЦ РКЦ ПЦУ УПЦМП ГКЦ РКЦ ПЦУ УПЦМП ГКЦ РКЦ ПЦУ УПЦМП ГКЦ РКЦ ПЦУ УПЦМП ГКЦ РКЦ
1997 2696 ● 6882 ● 3098 ● 716 ● 1807 ● 5590 ● 2011 ● 333 ● 16 ● 75 ● 55 ● 24 ● 47 ● 2301 ● 1292 ● 229 ● 15 ● 12 ● 9 ● 5 ● 1293 ● 2498 ● 1459 ● 216 ●
1998 2964▲ 7386▲ 3151▲ 732▲ 2108▲ 6044▲ 2052▲ 341▲ 17▲ 92▲ 61▲ 26▲ 68▲ 2509▲ 1292 ● 219▼ 17▲ 13▲ 9 ● 5 ● 1720▲ 2824▲ 1385▼ 205▼
1999 3319▲ 7996▲ 3212▲ 751▲ 2286▲ 6568▲ 2161▲ 401▲ 19▲ 105▲ 73▲ 33▲ 92▲ 2982▲ 1274▼ 252▲ 18▲ 14▲ 10▲ 6▲ 1527▼ 3070▲ 1527▲ 372▲
2000 3480▲ 8490▲ 3240▲ 772▲ 2580▲ 7122▲ 1976▼ 408▲ 19 ● 113▲ 78▲ 38▲ 89▼ 3396▲ 1188▼ 262▲ 22▲ 15▲ 12▲ 6 ● 1928▲ 3657▲ 1588▲ 444▲
2001 3796▲ 9049▲ 3317▲ 807▲ 2810▲ 7509▲ 1872▼ 431▲ 23▲ 122▲ 79▲ 50▲ 117▲ 3519▲ 1168▼ 309▲ 22 ● 15 ● 12 ● 6 ● 2093▲ 4024▲ 1412▼ 483▲
2002 4105▲ 9515▲ 3336▲ 827▲ 3096▲ 7995▲ 1944▲ 450▲ 31▲ 131▲ 86▲ 66▲ 131▲ 3727▲ 1123▼ 436▲ 23▲ 15 ● 13▲ 6 ● 1866▼ 4165▲ 1206▼ 493▲
2003 4306▲ 10044▲ 3334▼ 847▲ 3190▲ 8285▲ 2075▲ 477▲ 34▲ 144▲ 90▲ 78▲ 129▲ 4046▲ 1096▼ 564▲ 24▲ 15 ● 14▲ 7▲ 1916▲ 4592▲ 1413▲ 1073▲
2004 4551▲ 10384▲ 3340▲ 863▲ 3273▲ 8620▲ 2051▼ 474▼ 39▲ 151▲ 92▲ 80▲ 197▲ 4095▲ 1134▲ 635▲ 23▼ 15 ● 13▼ 7 ● 1739▼ 4282▼ 1581▲ 782▼
2005 4698▲ 10689▲ 3391▲ 877▲ 3395▲ 8936▲ 2103▲ 484▲ 41▲ 158▲ 93▲ 83▲ 212▲ 4151▲ 1205▲ 607▼ 23 ● 15 ● 13 ● 7 ● 1597▼ 4413▲ 1673▲ 731▼
2006 4887▲ 10875▲ 3443▲ 879▲ 3502▲ 9072▲ 2136▲ 499▲ 42▲ 161▲ 94▲ 83 ● 211▼ 4083▼ 1216▲ 615▲ 23 ● 16▲ 16▲ 7 ● 1501▼ 4454▲ 1716▲ 687▼
2007 5073▲ 11085▲ 3480▲ 890▲ 3538▲ 9327▲ 2191▲ 527▲ 49▲ 167▲ 97▲ 88▲ 176▼ 4399▲ 1235▲ 656▲ 23 ● 17▲ 15▼ 8▲ 1437▼ 3627▼ 1587▼ 671▼
2008 5187▲ 11334▲ 3530▲ 901▲ 3601▲ 9217▼ 2217▲ 541▲ 50▲ 173▲ 102▲ 91▲ 148▼ 4485▲ 1269▲ 667▲ 23 ● 18▲ 15 ● 8 ● 1348▼ 3970▲ 1597▲ 634▼
2009 5312▲ 11539▲ 3570▲ 907▲ 3676▲ 9275▲ 2303▲ 559▲ 51▲ 177▲ 106▲ 91 ● 140▼ 4562▲ 1250▼ 704▲ 23 ● 19▲ 15 ● 8 ● 1311▼ 4211▲ 1539▼ 569▼
2010 5478▲ 11790▲ 3599▲ 909▲ 3729▲ 9518▲ 2347▲ 566▲ 54▲ 179▲ 105▼ 96▲ 147▲ 4626▲ 1248▼ 695▼ 23 ● 20▲ 15 ● 8 ● 1111▼ 4234▲ 1525▲ 581▲
2011 5594▲ 12043▲ 3647▲ 914▲ 3720▼ 9680▲ 2424▲ 579▲ 57▲ 186▲ 115▲ 96 ● 157▲ 4576▼ 1296▲ 681▲ 23 ● 20 ● 16▲ 8 ● 1020▼ 4568▲ 1587▲ 602▲
2012 5690▲ 12340▲ 3700▲ 918▲ 3818▲ 9922▲ 2545▲ 608▲ 58▲ 191▲ 117▲ 100▲ 185▲ 4625▲ 1265▼ 663▼ 23 ● 20 ● 16 ● 8 ● 1260▲ 4765▲ 1389▼ 619▲
2013 5768▲ 12574▲ 3736▲ 924▲ 3872▲ 10085▲ 2594▲ 608 ● 70▲ 203▲ 117 ● 105▲ 191▲ 4873▲ 1093▼ 648▼ 23 ● 20 ● 16 ● 9▲ 1202▼ 4727▼ 1315▼ 614▼
2014 5846▲ 12714▲ 3765▲ 942▲ 3838▼ 10456▲ 2625▲ 612▲ 72▲ 214▲ 120▲ 108▲ 201▲ 4867▼ 1169▲ 652▲ 25▲ 20 ● 16 ● 9 ● 1128▼ 4115▼ 1122▼ 387▼
2015 5963▲ 12241▼ 3769▲ 931▼ 3940▲ 10180▼ 2743▲ 603▼ 75▲ 207▼ 120 ● 109▲ 233▲ 4869▲ 1173▲ 637▼ 25 ● 19▼ 17▲ 9 ● 1218▲ 4806▲ 1151▲ 387 ●
2016 6109▲ 12334▲ 3799▲ 933▲ 4055▲ 10169▼ 3042▲ 580▼ 80▲ 207 ● 122▲ 106▼ 230▼ 4847▼ 1159▼ 637 ● 25 ● 19 ● 17 ● 10▲ 1230▲ 4861▲ 2119▲ 431▲
2017 6309▲ 12328▼ 3862▲ 934▲ 4188▲ 10289▲ 3083▲ 622▲ 73▼ 208▲ 122 ● 107▲ 240▲ 4807▼ 1165▲ 644▲ 26▲ 19 ● 17 ● 10 ● 1399▲ 4788▼ 2343▲ 386▼
2018 6334▲ 12348▲ 3873▲ 937▲ 4333▲ 10424▲ 3041▼ 608▼ 74▲ 211▲ 123▲ 109▲ 231▼ 4721▼ 1169▲ 641▼ 26 ● 18▼ 18▲ 10 ● 1469▲ 4163▼ 2343 ● 382▼
2019 6534▲ 12437▲ 3912▲ 943▲ 4443▲ 10419▼ 3070▲ 707▲ 77▲ 215▲ 123 ● 111▲ 248▲ 4684▼ 1171▲ 664▲ 26 ● 18 ● 18 ● 10 ● 1475▲ 4160▼ 2349▲ 378▼
2020 6890▲ 12074▼ 3933▲ 946▲ 4537▲ 10532▲ 3162▲ 675▼ 79▲ 215 ● 124▲ 113▲ 234▼ 4722▲ 1177▲ 684▲ 27▲ 17▼ 18 ● 10 ● 1479▲ 4216▲ 2204▲ 375▼
2021 6981▲ 12069▼ 3944▲ 944▼ 4572▲ 10510▼ 3190▲ 664▼ 79 ● 215 ● 125▲ 112▼ 233▼ 4681▼ 1171▼ 717▲ 26▼ 18▲ 18 ● 10 ● 1447▼ 3933▼ 2105▼ 378▲

Перехід громад з УГКЦ до ПЦУ[ред. | ред. код]

У грудні 2018 ще перед Об'єднавчим собором священик Іван Кащук, парох Церкви святого Миколая у селищі Краковець Яворівського району Львівської області здійснив спробу переходу у Православ'я, він навіть почав збирати підписи у селі про перехід до майбутньої Православної церкви України і служив спільну літургію зі своїм сином, священиком УАПЦ[13][14]. За це в УГКЦ його було заборонено у служінні, а на парафію призначено нового священика.

3 березня 2019 року перша греко-католицька громада проголосувала за перехід до ПЦУ — громада Стрітенської церкви у центрі Львова[15].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Ἐπετηρὶς τοῦ Οἰκουμενικοῦ Πατριαρχείου 2022. 2022. с. 530—542. ISSN 2654-0908.
  2. ↑ Відповідає також титулу правлячого архієрея.
  3. ↑ Історична дата заснування єпископської кафедри (не обов'язково в УПЦ) від якої єпархія УПЦ веде свою спадкоємність. У дужках остання дата відновлення кафедри, якщо єпархія ліквідовувалася. Згідно історій єпархій на офіційному сайті УПЦ [1].
  4. ↑ Історична дата заснування єпископської кафедри (не обов'язково в УПЦ) від якої вікаріат веде свою спадкоємність. У дужках остання дата відновлення кафедри, якщо вікаріат ліквідовувалася. Згідно історій єпархій на офіційному сайті УПЦ [2].
  5. ↑ До 2000 року Тернопільська єпархія.
  6. ↑ До 2007 року Горлівська єпархія.
  7. ↑ Православна Церква України на сьогоднішній день налічує майже сім тисяч парафій. risu.org.ua. Процитовано 13 січня 2019.
  8. ↑ Релігійні організації в Україні станом на 01.01.2018. risu.org.ua. Процитовано 13 січня 2019.
  9. ↑ Центр Разумкова презентує нове опитування про релігію. risu.org.ua. Процитовано 13 січня 2019.
  10. ↑ Станом на 1 січня вказаного року (тобто, фактично, це дані за попередній рік). З 2015 року — без врахування окупованих територій.
  11. ↑ Автокефальні православні церкви: УПЦ КП та УАПЦ, згодом ПЦУ.
  12. ↑ УГКЦ, МГКЄ, Вірмено-католицька церква
  13. ↑ Скандал на парафії: греко-католицькому священику на рік заборонили служіння
  14. ↑ «Не виключено, що й окремі греко-католицькі громади можуть вирішити перейти у підпорядкування Православної церкви України. Таку спробу вже робив священик у селищі Краковець, який перейшов у православ'я, але вірні його не підтримали і їм залишилась церква, що перебуває у власності громади.»[3]
  15. ↑ Храм УГКЦ у центрі Львова перейшов до ПЦУ
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Користувач:Demetrios/Чернетка&oldid=36350952