Кіплінг Редьярд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.


Редьярд Кіплінг
Rudyard Kiplng

Ім'я при народженні:	Джозеф Редьярд Кіплінг
Дата народження:	30 грудня 1865
Місце народження:	Бомбей, Індія
Дата смерті:	18 січня 1936
Національність:	англієць
Громадянство:	Велика Британія
Мова творів:	англійська
Рід діяльності:	поет, письменник
Напрямок:	поезія
Жанр:	оспівування Британської імперії
Magnum opus:	Книга джунглів
Премії:	Нобелівська премія з літератури 1907 року

Кіплінг Редьярд (англ. Joseph Rudyard Kipling, 30 грудня 1865 – 18 січня 1936)) - англійський поет і письменник. Відомий як співець британського імперіалізму. Відоміший, як творець чудових дитячих казок про Мауглі, допитливе слоненятко, кішку, яка гуляє, як собі знає, про відважного мангуста Рікі-Тікі-Таві та багатьох інших.

Зміст

1 Життєпис
- 1.1 Пік кар'єри і пізні роки життя
2 Знамениті поезії
- 2.1 Балада про Схід і Захід
- 2.2 Тягар білої людини
3 If...
4 Дитячі твори
- 4.1 Книга джунглів
- 4.2 Just So Stories
5 Інше
6 Українські переклади

[ред.] Життєпис

Кіплінг народився в Бомбеї в родині, яка вважала себе англо-індійcькою. Своїм другим іменем він завдячує назві озера Редьярд, на берегах якого зустрілися його батьки. Згодом воно стало його першим іменем. Коли хлопчикові виповнилося 6 років, його, за звичаєм англійців, що працювали в Індії, відправили в Англію. В 1878 році Кіплінг вступив до військової школи. Оскільки він не проявив особливої тяги до навчання й не зміг заслужити собі стипендію, а батьки не мали змоги оплатити його навчання в університеті, 1882 року йому довелося повернутися в Індію, де його батько, який на той час служив директором школи в Лагорі й доглядачем за музеєм, знайшов йому місце праці в місцевій газеті.

Лахорську "Цивільну й військову газету" Кіплінг називав своєю "першою й найсправжнішою коханою". Працював він багато й важко, в 1886 році газета почала публікувати його перші оповідання. Перша збірка оповідань "Прості оповідання з пагорбів" (англ. The Plain Tales from the Hills) побачила світ в 1888 році. В 1887 Кіплінга переводять у більшу газету "Піонер" в Алахабаді, де він продовжує писати. В 1889 році газета звільнила Кіплінга внаслідок суперечки, і він, зібравши гроші за гонорари й зарплатню за шість місяців, покидає Індію, прямуючи до Лондона. Дорогою він відвідує Рангун, Сингапур, Гонконг і Японію, проїздить Америку від узбережжя до узбережжя. Оселившись в Лондоні, він продовжує публікуватися, переживає нервовий зрив, знаходить літературного агента, і за порадою лікарів, їде в нову мандрівку до Південної Африки, Австралії, Нової Зеландії й знову до Індії. В Індії його застає звістка про смерть літературного агента, на яку він реагує пропозицією руки та серця його сестрі Керрі Балестьєр. Після весілля в Лондоні молода пара їде у весільну мандрівку до Японії, але в Йокогамі їх застає звістка про те, що їхній банк прогорів. Тож вони повертаються на батьківщину дружини Кіплінга - Сполучені Штати Америки, де поселяються у Вермонті. Згодом вони купують будинок, який отримав назву "Наулаха". Там у Кіплінга народжуються дві доньки, він дуже плідно працює, багато публікується.

Перебування в США закінчується 1896 року. Причини називають дві: політичну й сімейну. Політичню причиною стала суперечка між Англією й Сполученими Штатами за права арбітражу в справах Американського континенту. Ситуація загострилася до того, що з'явилися розмови про війну. Кіплінга прикро вразили антианглійські настрої в США. Іншою причиною стали сварки з братом дружини, п'яницею й невиправним боржником. Зустрівшись якось із Кіплінгом на вулиці напідпитку, він пригрозив письменнику фізичною розправою. Незважаючи на те, що забіяку заарештували, розгляд справи в суді призвів до того, що Кіплінг став почуватися виснаженим і нещасним. Не дочекавшись вирішення справи, Кіплінги спакувалися й відбули до Англії.

В Англії Кіплінг поселився на девонширському узбережжі в будинку на пагорбі з виглядом на море. За його словами, йому не подобався фенг швей нової домівки, але, незважаючи на це, письменник активно й плідно працював. Тепер Кіплінг уже був знаменитістю. Він не цурався політики в своїх творах. В 1898 році він опублікував поему, присвячену ювілею королеви Вікторії, в якій проголошував свою гордість Британською імперією й вірш "Ноша білої людини" (англ. The White Man's Burden), які створили великий галас. Чимало людей вважало ці вірші відвертою пропагандою імперіалізму й расової нерівності.

В 1898 році Кіплінг з родиною поїхали на зимові свята до Південної Африки. Ця поїздка стала родинною традицією, що продовжувалася до 1908 року. В Африці його радо приймали, зважаючи на славу державного поета. Кіплінг віддячував своїм друзям поезіями на підтримку Англії в англо-бурській війні.

Під час подорожі до Америки в 1899 році Кіплінг і його старша донька Джозефіна захворіли на пневмонію, від чого Джозефіна померла.

В 1902 році Кіплінг опублікував свою другу дитячу книжку "Just So Stories for Little Children".

[ред.] Пік кар'єри і пізні роки життя

Перше десятиліття 20-го століття принесло Кіплінгу велику популярність. В 1907 році він отримав Нобелівську премію з літератури. В 1910 році Кіплінг написав знаменитий вірш "Якщо..." (англ. If...), який за результатами опитування, проведеного BBC в 1995 році, був визнаний найулюбленішим британським віршем усіх часів.

Під час Першої світової війни загинув його єдиний син Джон. Кіплінг говорив: "Якщо є питання, чому він помер, скажіть, тому що наші батьки брехали." Реакцією на цю трагедію стала участь Кіплінга в роботі комісії догляду за могилами невідомого солдата. Він також написав двотомну історію Ірландської гвардії, в якій служив його син. Історія була опублікована в 1923 році.

Помер Кіплінг в 1930-му, продовжуючи творити до самої смерті, хоча менш плідно. Прах Редьярда Кіплінга захоронений в Кутку поетів у Вестмінстерському абатстві. Його будинок став музеєм.

Його репутація в сучасній Індії здебільшого негативна, хоча в листопаді 2007 року було оголошено, що будинок, де він народився, стане музеєм.

[ред.] Знамениті поезії

[ред.] Балада про Схід і Захід

Мабуть, із усієї творчості Кіплінга найчастіше цитується вираз "Захід є Захід, а Схід є Схід", взятий із "Балади про Схід і Захід" (англ. The Ballad of East and West).

OH, East is East, and West is West, and never the twain shall meet

Цитуючи цей вислів про неможливість примирення сходу й заходу, часто забувають, що це лише теза, антитезою до якої у Кіплінга виступають слова

But there is neither East nor West, Border, nor Breed, nor Birth,
When two strong men stand face to face, tho’ they come from the ends of the earth

[ред.] Тягар білої людини

Карикатура, на тягар білої людини

Мабуть, найскандальніший вірш Кіплінга, в якому автор прославляє цивілізаторську місію "білої людини" і змальовує народи колоніальних країн, як дітей, яких потрібно навчати.

[ред.] If...

Мабуть, найзнаменитіший вірш Кіплінга. Написаний в 1895 році, опублікований в 1910. Присвячувався англійському офіцеру, який зазнав поразки в поході підчас англо-бурської війни. В 1995 році визнаний опитування ВВС найулюбленішим віршем британців.

Існують і постійно з'являються українські переклади. З деякими з них можна познайомитися в інтернеті:

[ред.] Дитячі твори

[ред.] Книга джунглів

Збірка оповідань, серед яких відомі розповіді про Мауглі (англ. Mowgli), вихованого серед вовків.

[ред.] Just So Stories

Збірка відомих казок. Назва збірки пояснюється вимогою, яку висунули доньки автора, щоб він написав "точнісінько так" (англ. Just so!), як розповідав їм.

[ред.] Інше

Свастика - символ Кіплінга

Впродовж свого життя, задовго до виникнення нацизму Кіплінг вживав своїм символом свастику, яка з'являлася на обкладинках багатьох його книжок. Коли націонал-соціалісти в Німеччині теж прийняли цей древній символ, Кіплінг відмовився від нього.

[ред.] Українські переклади

Кіплінг, Редьярд. Брати Моуглі: оповідання з життя дитини між звірями. Христофа Райсера Син, Видавниче Товариство "Дзвін" (Видання друге. Переклав Юр. Сірий). 234с. Київ-Відень, 1920.
Кіплінг, Редьярд. Брати Моуглі: оповідання з життя дитини між звірями. Роман-газета, ч.1,2. Га-Іґ, Некарсульм, Накладом Української друкарні Га-Іґ (Переклад з англійської).
Кіплінг, Редьярд. Мауглі: з Книги Джунглів. Веселка (Малював Сергій Артюшенко). 202с. Київ, 1967.
Кіплінг, Редьярд. От так казки!. Свобода, Накладом Юрія Тищенка (Третє видання. Образки автора. Обкладинка Петра Холодного). Нью Йорк, 1952.
Кіплінг, Редьярд. От тобі сторійки. А.В.Кисілевського, Накладня Якова Оренштайна (Переклав Вас. Ткачкевич). 94с. Коломия, .
Кіплінг, Редьярд. Ріккі-Тіккі-Табі: Оповідання про хороброго мунґоса. Нашим дітям ОПДЛ (Переклад з англійської мови. Обкладинка роботи П. Андрусева. Ілюстрації репродуковані з англійського видання).
Кіплінг, Редьярд. Ріккі-Тіккі-Таві: Оповідання. Дитячої літератури УРСР. Київ, 1959.
Кіплінг, Редьярд. У селищі смерти. Заграва. Німеччина, 1962.
Кіплінг, Редьярд. Як і чому: казки. Веселка. 146с. 25см. . Київ, 1971.

п • о • р Лауреати Нобелівської премії з літератури
1901—1925	Сюллі-Прюдом (1901) • Моммзен (1902) • Бйорнсон (1903) • Містраль / Ечеґерай І Ейзаґірре (1904) • Сенкевич (1905) • Кардуччі (1906) • Кіплінг (1907) • Ойкен (1908) • Лаґерлеф (1909) • Гейзе (1910) • Метерлінк (1911) • Гауптман (1912) •Тагор (1913) • Роллан (1915) • Гейденстам (1916) • Ґ'єллеруп / Понтоппідан (1917) • Шпіттелер (1919) • Гамсун (1920) • Франс (1921) • Бенавенте-і-Мартинес (1922) • Єйтс (1923) • Реймонт (1924) • Шоу (1925)
1926—1950	Деледда (1926) • Бергсон (1927) • Унсет (1928) • Манн (1929) • Люїс (1930) • Карлфельдт (1931) • Ґолсворсі (1932) • Бунін (1933) • Піранделло (1934) • О'Ніл (1936) • Мартен дю Гар (1937) • Бак (1938) • Силланпяя (1939) • Єнсен (1944) • Містраль (1945) • Гессе (1946) • Жид (1947) • Еліот (1948) • Фолкнер (1949) • Рассел (1950) •
1951—1975	Лагерквіст (1951) • Моріак (1952) • Черчілль (1953) • Хемінгуей (1954) • Лакснесс (1955) • Хименес (1956) • Камю (1957) • Пастернак (1958) • Квазімодо (1959) • Перс (1960) • Андрич (1961) • Стейнбек (1962) • Сеферіс (1963) • Сартр (1964) • Шолохов (1965) • Агнон / Закс (1966) • Астуріас (1967) • Кавабата (1968) • Беккет (1969) • Солженіцин (1970) • Неруда (1971) • Белль (1972) • Вайт (1973) • Юнсон / Мартінсон (1974) • Монтале (1975)
1976—2000	Беллоу (1976) • Алейсандре (1977) • Зінгер (1978) • Елітіс (1979) • Мілош (1980) • Канетті (1981) • Гарсіа Маркес (1982) • Голдинг (1983) • Сейферт (1984) • Сімон (1985) • Шоїнка (1986) • Бродский (1987) • Магфуз (1988) • Села (1989) • Пас (1990) • Гордімер (1991) • Волкотт (1992) • Моррісон (1993) • Ое (1994) • Хіні (1995) • Шимборська (1996) • Фо (1997) • Сарамаго (1998) • Грасс (1999) • Гао (2000)
2001—2025	Найпол (2001) • Кертес (2002) • Кутзее (2003) • Єлінек (2004) • Пінтер (2005) • Памук (2006) • Лессінг (2007)