Сибірське ханство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Себер ханлыгы
Сибірське ханство
Золота Орда Flag
1495 – 1598 Московське царство Flag of Russia 1668.png
Розташування Сибірського ханства
Сибірське ханство в XVXVI століттях
Столиця Чінгі-Тура (до 1493 р.)
Кашлик (після 1493 р.)
Мови татарська
Форма правління монархія
Хан
 - 1490 Тайбуга
 - 1563-1598 Кучум
Історія
 - Засноване 1495
 - Завохоплене Московським царством 1598

Сибі́рське ха́нство (Сибірський юрт; тат. Себер ханлыгы, Себер йорты) — татарська феодальна держава в Західному Сибіру, що утворилася в кінці XV століття. Було спадкоємцем Тюменського ханства і Улусу Шибана. Засновником Сибірського ханства був тайбугін Мухаммед (Махмет), що вбив в 1495 р. тюменського хана Ібака і переніс столицю ханства з Чинги-Тури в Кашлик.

Сибірське ханство мало кордон з Пермською землею, Казанським ханством, Ногайською Ордою, Казахським ханством і з приіртишськими телеутами. На півночі воно досягало низин ріки Об, а на сході було сусідом «Рябої Орди».

На чолі держави стояв хан, який обирався аристократичною верхівкою — беками, мурзами, тарханами. Державний устрій носив напіввійськовий характер.

Адміністративними і військовими центрами були містечка Кизил-Тура (Усть-Ішим), Касим-Тура, Явлу-Тура, Тонтур і ін.

Історія[ред.ред. код]

Спадкоємцями Мухаммеда стали Ангиш і Касим. Після Касима сибірський престол зайняв Єдігер, який правив разом з братом Бекбулатом.

У 1555 році хан Єдігер визнав васальну залежність від Великого князівства Московського.

У 1563 р. владу захопив шибанид Кучум, який був онуком Ібака. Він стратив братів Єдігера і Бекбулата. Хан Кучум перестав платити данину Москві, проте в 1571 р. прислав повний ясак в 1000 соболів. У 1572 р. він повністю порвав данницькі відносини. У 1573 р. хан Кучум відправив свого племінника Махмут Кулі з дружиною з розвідувальними цілями за межі ханства. Махмут Кулі дійшов до міста Перм, потривоживши володіння Строганових. Кучум докладав чималі зусилля для зміцнення ролі ісламу в Сибіру.

У 1582 році, 26 жовтня Єрмак захопив Кашлик і почав приєднання Сибірського ханства до Росії. Незабаром на території Сибірського ханства були побудовані російські фортеці Тюмень, Тобольськ, Березово, Обдорськ тощо. Кучум відкочовував на південь і чинив опір російським загонам до 1598 р. 20 квітня 1598 р. він був розбитий тарським воєводою Андрієм Воєйковим на березі р. Об й утік до Ногайської Орди, де був убитий. Останнім ханом був Ораз-Мухаммед.

Внук Кучума — Арслан Алієвич, взятий в полон у 1598 році, жив у м. Касимові і близько 1610 був проголошений урядом Бориса Годунова касимовським ханом.

Література[ред.ред. код]

  • Файзрахманов Г.Л. История татар Западной Сибири: с древнейших времен до начала XX века. — Казань, Татар. кн. изд-во, 2007. — 431 с.

Посилання[ред.ред. код]